23.Випробування при прийнятті на роботу.

При укладенні трудового договору маже бути обумовлене угодою випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути зазначена в наказі про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється трудове законодавство.

Випробування не встановлюється:

1. для осіб, які не досягли 18 років;

2. молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

3. молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;

4. звільнених у запас з військової чи альтернативної служби;

5. інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;

6. при прийнятті на роботу в іншу місцевість;

7. при переведенні на роботу в іншу установу, організацію, на інше підприємство;

8. в і інших випадках, передбачених законодавством.

Строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках (за погодженням сторін) – шести місяців.

Коли строк випробування скінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування. Якщо під час випробування було встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, то роботодавець вправі розірвати з ним трудовий договір.

24.Гарантії для працівників при укладенні трудового договору.

Згідно зі ст. 22 КЗпП забороняється необґрунтована відмова при прийнятті на роботу. Не допускається також будь-яке пряме чи непряме обмеження прав чи встановлення переваг при укладенні, зміні, припиненні трудового договору залежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної приналежності, мови, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у профспілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання тощо.

Необґрунтованою відмовою при прийнятті на роботу при наявності вакантного місця вважається відмова посилаючись на обставини, що не належать до ділових якостей працівника.

Для деяких категорій працівників встановлено додаткові гарантії прийому на роботу. Зокрема ЗУ «Про зайнятість населення» передбачено бронювання на підприємстві до 5% робочих місць для таких категорій громадян:

• жінкам, які мають дітей віком до 6 років;

• одиноким матерям, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда;

• молоді, якій надається перше робоче місце;

• особам передпенсійного віку;

• звільненим після відбування покарання чи примусового лікування за умови реєстрації у держслужбі зайнятості не пізніше 1 року після звільнення;

Цим особам забороняється відмовляти у прийомі на роботу, якщо вони направленої на підприємство органами держслужби зайнятості в рахунок встановленої броні.

Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу також:

• молодим фахівцям, яка закінчили ВУЗ і направлені на роботу на дане п-мство;

• вагітним жінкам, жінкам, які мають дітей віком до 3 років чи дитину інваліда, одиноким матерям при наявності дитини віком до 14 років;

• виборним працівникам після закінчення строку їх повноважень;

• працівникам, яким надано право повторного прийняття на роботу;

• інвалідам, які направлені Фондом соціального захисту інвалідів;

• особам, які були звільнені у зв’язку з призовом на військову службу;

• працівникам, запрошеним на роботу в порядку переведення з іншого підприємства.

Однак законодавством можуть бути встановлені деякі обмеження при прийнятті на роботу окремих осіб. Зокрема роботодавець може встановлювати обмеження щодо спільної праці на підприємстві осіб, які є близькими родичами чи свояками. Перелік таких осіб визначено у ст. 25 КЗпП: батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя, якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядкованіабо підконтрольні один одному.