
Семінарське заняття 1. «Ім’я троянди» У. Еко як постмодерний роман
Автор по произволу мешает объем читательской памяти
и может заставить аудиторию вспомнить то, что ей было неизвестно
Ю.М.Лотман.Среди мыслящих миров
1. "Як писати роман": поетика назви, "творення світу"; вибір сюжету (маргіналії У. Эко « Заметки на полях «Имени Розы» ).
2. Проблема жанру: поеднання елітарних і масових жанрів літератури Алюзивно-ремінісцентний шар твору.
3. "Маски автора". Роль оповідача: світ "вустами" Адсона.
4. Образ Вільгельма: сенс його пошуків. Елементи пародії.
5. Смислові метаморфози лабіринту, символіка образів та мотивів у романі
6. Риси постмодерністського роману (світ як текст; «переліцювання» сюжетів та образів; інтелектуальна гра з читачем та ін.).
Література.
Иванов В.В. Огонь и роза / Вступ. статья к роману У.Эко «Имя Розы» // ИЛ.–1988.–№ 8.– С.3-7.
Ильин И. Авторская маска // Современное зарубежное литературоведение.– М., 1996.– С.192-194.
Книги, о которых говорят. Маятник Фуко – маятник Эко… // ИЛ.– 1989.– № 10.– С.223-225.
Лотман Ю.М. Выход из лабиринта // Эко У. Имя Розы.– М.,1989.
Рейнгольд С. «Отравить монаха», или человеческие ценности по Умберто Эко // ИЛ.– 1994. –№ 4.– С.269-274
Усманова А.Р. Умберто Эко: парадоксы интерпретации. – Минск, 2000.
Эко У. Два типа интерпретации // НЛО. – № 21.– 1996.– С.10-22.
Эко У. Заметки на полях «Имени Розы» // ИЛ.– 1988.– № 10.– С.88-104.
Эко У. Имя Розы // ИЛ. – 1988.– № 8-10.
Эко У. Инновация и повторение: между эстетикой модерна и постмодерна // Философия эпохи постмодерна. – Минск, 1996.
Эко У. Средние века уже начались // ИЛ.– 1994. № 4. – С.259-268.
Семінарське заняття 2. Роман Джона Фаулза «Жінка французського лейтенанта»: поетика постмодерного тексту.
Причини звернення автора до вікторіанської доби.
Характеристика головних персонажів роману:
а) Чарльз Смітсон – джентльмен та учений-палеонтолог. Які заборони і табу вікторіанської доби він порушує у процесі самопізнання? Як хоббі героя характеризує його психологічні риси?
б) Вікторіанські жіночі типи (міссіс Поултні, міссіс Трентер, Ернестіна). Ставлення цих персонажів до релігії, родини, власності та до прислуги.
в) Сара Вудраф. Які уявлення про життя втілює цей образ? Чому у фіналі твору автор називає Сару «сфінксом»?
Риси постмодерністської поетики у творі. Інтертекстуальність твору. Функції епіграфів. Стилізація.
Проблема автора та читача у романі. Гра з читачем у фіналі твору.
Література:
Затонский Д.В. Интермедия: Кому понадобились викторианцы, или Магия открытых финалов // Затонский Д.В. Модернизм и постмодернизм: Мысли об известном коловращении изящных и неизящных искусств. – Харьков-М., 2000.
Арнольд И.В., Дьяконова Н.Я. Авторский комментарий в романе Джона Фаулза «Женщина французского лейтенанта» //Изв. АН СССР, 1985. ––Т.44 №5. Серия Лит. и яз.
Долинин А. Паломничество Чарльза Смитсона: ( О романе Дж.Фаулза «Подруга французского лейтенанта») // Изв. АН СССР, 1985. ––Т.44 №5. Серия Лит. и яз.
Михальська Н.П. Джон Фаулз // Зарубіжні письменники. Бібліографічний словник. Ч.2. – Тернопіль, 2006
Киреева Н.В. Роман Джона Фаулза «Любовница французского лейтенанта» // Постмодернизм в зарубежной литературе. – М.: Флинта: Наука, 2004. – С.60-69
Джон Роберт Фаулз // Давиденко Г.Й та ін. Історія новітньої зарубіжної літератури: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – С. 43-51
Семінарське заняття 3. «Недовіра до метанаративу»: роман Дж.Барнса «Історія світу у 10 ½ розділах»
Історія людства: фарс чи трагедія?
Жанрова своєрідність та структура роману.
Концепція історії, за Дж.Барнсом, та її художня реалізація у творі.
Поетика твору. Лейтмотиви як структуроутворюючий принцип оповіді.