Методи визначення показників якості Характеристика об’єкт та суб’єкт спос оцін

Методи дослідж-визначають величину показника якості.

Всі методи можна поділити на 2 групи:

1) методи з використанням об’єктивних способів вимірювання(вимірювальний,реєстраційний,розрахунковий)

2) методи з використанням евристичних способів оцінки (органолептичний, експертний і соціологічний).

Органолептичний(сенсорний) метод ґрунтується на визначенні пока­зників за допомогою органів почуттів людини: зору, нюху, слуху, дотику, смаку. Показники виражаються в балах. Цей метод найбільш прийнятний у торгівлі. Застосовуються методи балової оцінки, порівняльної оцінки, послідовності, розведення.

Реєстраційний метод ґрунтується на спостереженні і під­рахунку числа визначених предметів, подій, слухів, витрат, явищ. Його використовують при статистичному контролі якості або при дослідному носінні. Розрахунковий метод грунтується на визначенні показників якості розрахунковим шляхом.

Вимірювальний метод найбільш об'єктивний, він дає найточніші результати.

Здійснюється фахівцями за доп спец апаратури, хім. посуду, установок, реактивів, а також відповід техніки проведення вимірювання.

Перспективними напрямами цього методу є прискорені експрес-методи. До вимірювального методу відносять визначення оптичних показників: поляриметрія, рефрактометрія, спектрографія, хроматографія, потенціометр, кондуктом а також мікробіол, хімічні, біол., фізіол та товарозн-техноллог методи.

Експертний метод застосовують у випадках, коли потрібна думка висококваліфікованих в конкретному питанні фахівців. Кількість експертів- від 2 до 20 і більше. В ході експерименту експерт використовує сертифікати якості, відповідності, походження, санітарне посвідчення, ветеринарне посвідчення тощо.

Соціологічний метод – інформація про якість товару визначаться на основі збирання і аналізу думки наявних і потенційних споживачів

Рівень якості товару – відносна характеристика його якості, що ґрунтується на порівнянні показників якості оцінюваного товару з відповідними показниками товару, що приймається як базовий зразок. Ря=g/gб, де g, gб – відповідні кількості значення показника якості оцінюваного зразка і базового показника. Інтегральний показник якості - характеризує відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживання продукції (е), дл сумарних витрат на її виготовлення (Вс) і експлуатації або споживання (Ве).

І=е/Вс+Ве (показник якості/скільки коштує нам якість)

Методи оцінки рівня яості товару: 1. Диференційний – шляхом зіставлення окремих показників якості досліджуваного й базового зразка. 2. Комплексний – шляхом зіставлення узагальнених показників якості отриманих на основі оцінки комплексу показників, наприкл, органолепт, дослідж й базового зразка. 3. Змішаний – базується на порівнянні окремих і комплексних показників якості дослідж і базового зразка.

Вимоги до товарів: поточні, перспективні, загальні, специфічні.

Поточні вимоги розробляються і пред'являються до товарів серійного виробництва, що знаходяться у продажу. Їх встановлюють з урахуванням технічних і економічних можливостей виробництва на певному етапі розвитку економіки країни. Ці вимоги, як правило, регламентуються ГОСТами і ТУ.

Перспективні вимоги об'єднують ширший по рівню комплекс показників якості товарів. Основою для них є поточні вимоги до якості товарів. При розробці перспективних вимог до товару враховують якнайповніше задоволення потреб, вдосконалення процесів виробництва, появу нового вигляду сировини і інші чинники.

Перспективні вимоги у міру розвитку технічного процесу переходять в групу поточних і регламентуються ГОСТами і ТУ. Загальні вимоги в рівній мірі пред'являються або до одного, або до переважаючої більшості товарів. До них відносяться, наприклад, такі, як якнайповніша відповідність товару своєму призначенню і ступінь виконання основної функції, зручність користування, нешкідливість для людини і забезпечення нормальної життєдіяльності організму, міцність і надійність в експлуатації в межах встановленого терміну, можливість і простота ремонту, естетичні вимоги і ін. Вимога нешкідливості для організму людини є найважливішою для всіх видів товарів.

Специфічні вимоги пред'являються до групи виробів або певного товару (наприклад, можливість експлуатації скляних виробів при різких перепадах температури).

Поточні, перспективні, загальні і специфічні вимоги можуть бути віднесені до соціальних, функціональних, технологічних, ергономічних, гігієнічних, естетичних, технологічних, вимог надійності, збереження, економічності та ін. Всі ці вимоги характеризуються відповідними властивостями і показниками.