Харчові кислоти, барвні та ароматичні речовини.

Фактори: - 1. збільшення вмісту кислот під ас зберігання продуктів;

2. зменшення чи збільшення вмісту органічних кислот в плодах і овочах під час зберігання;

3. кислоти додають за рецептурою під час виробництва продуктів (майонезу, маринованих овочів тощо);

4. кислоти у продукти переробки потрапляють з сировини(соки);

5. кислоти утворюються в результаті бродіння під час виробництва продуктів (квашеї капусти, соло огірків, кисломол).

Кислотність показники:

Загальна (титрована) кить – зумовлена наявністю в продуктах кислот і їх кислих і середніх солей;

Активна кислотність (рН) – залежить від концентрації іонів водню. рН‹7 кисле, рН=7 нейтральне, рН›7 лужне

Методи визначення кислотності:

1. Загальної - шляхом титрування водних витяжок твердих об’єктів або розчинів харчових продуктів розчинами лугів відносної концентрації (0,1 – 1н) за наявності індикаторів. За кількістю лужного розчину, витраченого на нейтралізацію, можна розрахувати вміст кислот і їх солей у 100г продукту.

2. Активної – шляхом вимірювання концентрації іонів водню у водній витяжці продукту за допомогою спеціальних рН метрів, індикаторів тощо.

Методи визнач вмісту летких кислот:

1. Прямі – сутність полягає у відгонці летких кислот, які відтитровують лужними розчинами; 2. Непрямі – спочатку визначають загальну кількість кислоту розчині, після чого із нього випаровують леткі кислоти. У залишку визначають вміст нелетких кислот.

- Оцтова кислота (СН₃ СООН) – слабкий її розчин 6 – 9% у вигляді оцту використовують для приготування маринадів, соусів, приправ у харч промисловості та кулінарії. Оскільки оцтова к – та в підвищених кількостях подразнює слизову оболонку травного тракту, її вміст у маринадах не повинен перевищувати 600 – 800 мг/кг. Ця кислота може утворюватися також у продуктах оцтовокислого бродіння (вино, квас,квашені овочі). Отримують біохімічним, синтетичним, а також сухою перегонкою деревини.

- Яблучна кислота (СООН – СНОН – СН₂ - СООН) – міститься у плодах і овочах, відсутня лише в цитрусових і журавлині. Використовують у виробництві безалкогольних напоїв і кондитерських виробів. Отримують: синтетичним шляхом з малеїнової кислоти.

- Винна кислота (СООН – СНОН – СНОН – СООН) – у рослинах знаходиться переважно у вигляді кислот калієвої солі. Міститься у винограді (0,3 – 1,7%). Використовують під час виробництва багатьох харчових продуктів. Отримують із вичавок винограду, винних дріжджів, винного каменю, що осідає на стінках посуду при витримці вина.

- Молочна кислота (СН₃СНОНСООН) – широко використовується в харч продуктах (м'ясо, хліб, кисломолочні продукти, квашені і солені овочі). В організмі людини і тварин утворюється з глікогену, в квашених, солених і кисломолочних продуктах накопичується як продукт молочнокислого бродіння. Ця кислота має бактерицидні властивості, тому використовується не лише як смаковий продукт, ай як консервант. Сировиною для отримання молочної кислоти є розчин цукру, меляса, гідролізати деревини.

- Щавлева кислота (СООН – СООН) – знаходиться в щавлі, ревені, чаї, какао, шпинаті. Має сильну подразнюючу дію, тому її використання дуже обмежено. Кальцієві солі щавлевої кислоти можуть утворювати камені в нирках. Смертельна доза для людини – 5г.

- Лимонна кислота ( ) – дуже розповсюджена в рослинах, особливо в плодах (у лимонах до 80%). Широко використовується у кондитерській, лікеро-горілчаній промисловості, виробництві безалкогольних напоїв, консервуванні плодів і овочів. Отримують з лимонів і біохімічним шляхом з цукру.

- Янтарна кислота (СООН – СН₂ – СН₂ – СООН) – особливо багато в плодах вишні, ягоди, аґрусу, винограду, також буряку. Утворюється при спиртовому бродінні, тому знаходять кислоту у вині та пиві.

- Бензойна кислота (С₆Н₅СООН) – зустрічається в брусниці та журавлині. Має антисептичні в – ті, тому ці ягоди добре зберігаються. У невеликій кількості застосовується при консервуванні фруктових пюре, соків, кетової ікри.

- Саліцилова кислота ( ) – зустрічається у невеликих кількостях в ягодах малини, суниці. Має антисептичні властивості, але через сильну подразнюючу дію на слизові оболонки не використовується як консервант.

- Сорбінова кислота (СН3 –СН=СН –СН=СН-СООН) – міститься в плодах горобини. Сильний антисептик. Використовується як консервант під час виробництва багатьох харчових продуктів. Допустима доза 0,01-0,02%. Отримують синтетичним шляхом.

- Адіпінова к – та (СООН-СН₂-СН₂-СН₂-СН₂-СООН) – не зустрічається в природі. Отримують із фенолів. Завдяки м’якому смаку, нешкідливості цю к – ту в харчовій промисловості використовують замість винної і лимонної, а також у виробництві синтетичних волокон нейлону.

- Фосфорна к-та (Н₃РО₄) – у продуктах міститься у вигляді фосфатів (зернові продукти). Залишки цієї –ти входять до складу лецитинів, кефалінів. Хімічно чиста к-та в невеликих концентраціях застосовується у виробництві безалкогольних напоїв, кондитерських порошків тощо.

Порівняльна характе смакових властивос кит:

1. М’який кислий приємний смак - лимонна к-та, адіпінова к-та;

2. М’який кислий смак із слабким стороннім або своєрідним присмаком - молочна к-та, яблучна;

3. Кислий з терпкістю смак – винна к-та;

4. Різкий кислий смак – оцтова кислота;

5. Неприємний відштовхуючий смак – масляна к-та, янтарна к-та.

Речовини, що вплив на зміни кислого смаку продуктів: Цукри (маскують кислий смак); Дубильні речовини (посилюють кислий смак); Кухонна сіль (посилює кислий смак).

Роль барвних речовин: 1. Беруть участь у процесі фотосинтезу. 2 . переносять О2 в організмі. 3. Сприяють кращому засвоєнню харчових прод. 4. Підвищують біологічну цінність прод. 5. Підвищують здатність до зберігання завдяки антиоксидантним і антисептичним властивостям. 6. Поліпшують органолептичні властивості продуктів.

Класиф: 1. Природні БР (пгменти) – α-хлорофіл, β-хлорофіл, флавонові пігменти, антоціани, хромопротеїди. 2. БР, що утвор в результаті біохім процесів – флобафени, маланіни. 3. БР, що утвор внслідок хім. реакцій – меланоїдини, карамелей. 4. Харчові барвники – природного походж, штучні.

1. α-хлорофіл, β-хлорофіл – містяться в зелених част рослин, беруть участь у процесі фотосинтезу, використ у кондитер, лікеро-горілч, парфум промисл.

2. Флавонові пігменти – належать до класу фенольних сполук, за будовою є глікозидами, мають жовтий колір

3. Антоціани – належать до класу фенол сполук, є глікозидами. Зумовлюють колір плодів, ягід, овочів: синій (чорна смородина, чорниці), червоний (суниці), малиновий, фіолетовий (слива).

4. Хромопротеїди – а) гемоглобін – складний білок, що містить групу гема, має червоний колір, бере участь у синтезі червоних кровяних тілець, виконує функт транспорту кисню в орган. б) міоглобін – черв кольору, виконує функцію транспорту кисню у мязах.

5. Флобафени – аморфні ре-ни червоного кол, що утвор у плодах і овочах, чайних листках в ре-ті окиснення фенольних сполук під дією оксидоредуктаз. Погіршують спож власт плодів і овочів під час їхньої переробки.

6. Меланіни – реч темного кол, що утвор на поверхні оищених бульб картоплі в ре-ті окиснення амінокислоти тирозину під впливом оксидоредуктаз. Погірш спож власт прод.

7. Меланоїдини – утвор в ре-ті реакції між редукуючи ми цккрами й амінокислотами. Меланоїдиноутвор – не ферментативне потемніння харч прод. Спостеріг під час сушіння плодів та овочів, зберіг сухого молока (негат вплив на спож власт цих прод). Меланоїдиноутвор прияє поліпшенню споживн власт деяких прод – хліба, борошн конд вир.

8. Карамелен – реч коричн кол, що утвор під час нагрівання цукрі при високих темпер. Цукри карамеліз, втрач воду. Карамелен застосов для забарвлення безалког напоїв, конд виробів.

9. Харч барвн прир пох – а) енокарміни – барвн червоного, малинового, фіолетов кол. Отрим з росл сировини. б) антоціанини – синьо-фіолет забарвл. Отрим з винограду. в) куркума – жовтий барвник. Отрим з троп рослини . г) індигокармін – синій барвник. Отрим з рослини індиго носки.

10. ХБ штучн пох – а) індигокармін – син кол, б) тартразин – жовт барвник.