
- •1. Державна мова – мова професійного спілкування.
- •2. Мовне законодавство та мовна політика в Україні
- •3. Професійна мовнокомунікативна компетенція
- •4. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови
- •5. Мова і культура мовлення в житті професіонального комунікатора
- •6. Комунікативні ознаки культурної мови. Типологія мовних норм.
- •7. Словники у професійному мовленні. Типи словників
- •9. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів
- •10. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового та розмовного стилів
- •11. Текст як форма реалізації професійної діяльності
- •12. Сутність спілкування. Спілкування і комунікація. Функції спілкування
- •13. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування.
- •Закон залежності ефективності спілкування від комунікативних зусиль:
- •14. Невербальні компоненти спілкування. Слухання і його роль в комунікації
- •15. Гендерні аспекти спілкування. Стратегії мовленнєвого спілкування
- •16. Поняття ділового спілкування. Види та моделі спілкування
- •Поняття про ораторську (риторичну компетенцію)
- •19. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування
- •21. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні, композиційні та комунікативні принципи презентації
- •22. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види співбесід. Співбесіда з роботодавцем
- •23. Етикет телефонної розмови
- •24. Нарада, збори, перемовини, дискусії як форми колективного обговорення
- •25. Збори як форма прийняття рішення. Нарада
- •26. Дискусія. «Мозковий штурм»
- •27. Наукова комунікація як складова фахової діяльності
- •28. Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціалізована термінологія
- •29. Термінологія обраного фаху
- •30. Кодифікація і стандартизація термінів
- •31. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Жанри наукових досліджень
- •32. Оформлювання результатів наукової діяльності.
- •33. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці
- •34. Анотування і реферування наукових текстів
- •35. Основні правила бібліографічного опису, оформлювання покликань
- •Приклади бібліографічних описів
- •36. Стаття як самостійний науковий твір
- •37. Вимоги до виконання та оформлювання курсової, дипломної робіт
- •Рецензія, відгук
- •38. Науковий етикет
- •39. Офіційно-діловий стиль: загальна характеристика, мовні особливості.
21. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні, композиційні та комунікативні принципи презентації
Презентація – спеціально організоване спілкування з аудиторією, мета якого презентувати до дій. Презентацію здійснюють через три канали: вербальний (мовлення), вокальний (голос), невербальний (вирах очей, жести, рухи). Успішною вважається та презентація, під час якої досягнуто її мету. Розрізняють такі види презентацій:
1.) презентація за сценарієм - традиційна презентація зі слайдами, доповнена засобами показу кольорової графіки й анімації з виведенням відеоматеріалу на великий екран або монітор;
2.) інтерактивна презентація – це діалог користувача з комп’ютером. Користувач приймає рішення, який матеріал для нього важливий, і обирає на екрані потрібний об’єкт за допомогою миші або натисненням на клавіші;
3.) автоматична презентація – це закінчений інформаційний продукт, перенесений на відеоплівку, дискету, ком пакт-диск і розісланий потенційним споживачам з метою виявлення їхньої зацікавленості.
Як правило, презентація складається з таких чпстин:
- експозиція – встановлення миттєвого контакту з аудиторією, створення атмосфери доброзичливості, утримування уваги та спонукання інтересу до теми презентації;
- вступ;
- основна частина.
Існують наступні типи презентацій:
- інформаційна;
- спонукальна;
- переконлива.
Здебільшого використовують змішаний тип композиції.
22. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види співбесід. Співбесіда з роботодавцем
Усне фахове спілкування відбувається у межах конкретних форм, яким властива особлива організація мовних засобів. В основу виокремлення цих форм покладено різні критерії.
1. За способом взаємодії між комуні кантами:
- монологічне;
- діалогічне;
- полі логічне.
2. За кількістю учасників:
- індивідуальне;
- колективне.
3. З урахуванням каналів комунікації:
- безпосереднє (віч-на-віч);
- опосередковане (телефон, радіо, телебачення)
4. Залежно від змісту повідомлення:
- побутове (обговорення щоденних проблем);
- наукове (обговорення наукових проблем);
- фахово-ділове;
- естетичне.
Співбесіда з роботодавцем є основним методом відбору кандидатів при влаштуванні на роботу. Успіх чи невдача залежить як від професійних характеристик (освіта, досвід, кваліфікація тощо), так і від того, як себе зарекомендує пошукач на співбесіді.
Типи співбесід
Попередня співбесіда – спілкування з роботодавцем по телефону з метою первинного виявлення відповідності претендента вимогам вакансії.
Перша та друга співбесіди. Перша – проходить з представником відділу кадрів або агентства з підбору персоналу, її мета така ж, як і попередньої співбесіди. Друга – безпосередньо з тим, хто приймає остаточне рішення про працевлаштування.
Співбесіда з представниками рекрутингових агентств для надання замовникові списку кандидатів на співбесіду з роботодавцем.
Співбесіда, що проводиться комісією. Цей вид співбесід використовується корпораціями, державними органами влади.
Групова співбесіда. Цей вид співбесід практикують деякі компанії для вибору одного або декількох працівників з групи претендентів.