11. Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів.

У криміналістиці сліди, що залишаються після вчинення злочину, вивчаються з метою швидшого його розкриття, виявлення злочинців, встановлення істини у справі. Дослідження слідів має також важливе криміналістичне значення, оскільки допомагає встановити знаряддя злочину, отримати відомості про злочинця, визначити механізм злочинної події. Вивчення матеріально-фіксованих слідів (слідів-відображень) здійснює трасологія — криміналістичне вчення про сліди.

Трасологія — це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи та науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення і дослідження.

Трасологія базується на таких наукових положеннях:

1) об’єкти матеріального світу індивідуальні. Кожний об’єкт індивідуальний і тотожний тільки самому собі. Індивідуалізація об’єкта здійснюється за збігом загальних і окремих ознак;

2) за певних умов зовнішня будова одного об’єкта може відбитися на іншому;

3) відносна стійкість об’єктів.

Криміналістичне значення слідів визначається існуванням причинного зв’язку з подією злочину. У трасології за слідами можна встановити:

1) індивідуальну тотожність об’єкта, яким утворений слід (ідентифікувати об’єкт);

2) групову належність об’єктів (тип, клас, рід, вид, різновид);

3) механізм і умови виникнення слідів, слідоутворення (вид сліду, напрямок і кут взаємодії об’єктів тощо);

4) окремі обставини злочинної події (спосіб проникнення у житло, кількість учасників події, їх анатомо-фізіологічні особливості, напрямок пересування злочинців, використання транспортних засобів, орієнтовний час вчинення злочину та ін.).

Трасологічні дослідження дають змогу вирішувати ідентифікаційні та діагностичні завдання.

12. Науково-технічні засоби збирання слідів, цілі їх попереднього й експертного дослідження.

13. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів.

Виявлення та особливості огляду слідів на місці події 

Сліди можуть бути залишені на різних ділянках місця події. 

1) Сліди рекомендується шукати в місцях найбільш ймовірного їхнього знаходження. При цьому виходять з обстановки місця події, властивостей слідосприймаючої поверхні, механізму утворення різних слідів. Так сліди пальців рук найчастіше можуть бути виявлені на дверях близько запорів, на дверних ручках, на скляних і полірованих поверхнях; сліди взуття - в місцях можливого проникнення в приміщенні (біля вхідних дверей, у коридорі біля вікна, на городі, в полісадник і т . д.) 

При виявленні слідів необхідно вжити заходів до збереження їх до вилучення. Для цього сліди можна накрити предметами, наявними під рукою (тарілками, відрами, ящиками). 

2) На місці події нерідко виявляють кілька слідів, утворених однорідними об'єктами (наприклад, сліди різного взуття). Як правило, з місця події слід вилучати всі виявлені сліди. Практика показує, що всі сліди, навіть недостатньо повні й чіткі, можуть з'явитися цінним матеріалом для дослідження, оскільки в своїй сукупності вони дають найбільш точне уявлення про слідоутворюючий об'єкт. 

3) При огляді необхідно ретельно шукати сліди, утворені різними об'єктами: руками, взуттям, знаряддями злому і т.д. Наприклад, не можна закінчити огляд, не спробувавши знайти сліди транспортного засобу, якщо слідчий має дані, що для вивоза викраденого злочинці використовували автомашину, якщо навіть при огляді були виявлені такі цінні сліди, як, наприклад, відбитки пальців рук. 

4) При огляді важливо з'ясувати, чи не з'явилися в результаті утворення слідів тирсу, стружки, тріски, частинки фарби і т.д., і якщо вони виявлені, необхідно вилучити їх. 

5) При огляді слід спробувати визначити механізм утворення знайдених слідів, який часто має важливе значення для встановлення низки обставин розслідуваної події. При цьому доцільно звертатися по допомогу до фахівця. 

Загальні правила фіксації слідів 

Сліди, виявлені на місці події, підлягають фіксації, без цього неможливо забезпечити їх подальше використання для розслідування злочину і встановлення істини у справі. 

Фіксація полягає не тільки в описі слідів в протоколі слідчої дії, а й у застосуванні технічних засобів і прийомів, які забезпечують збереження слідів в незмінному вигляді і можливість подальшого використання їх у якості речових доказів. Здійснюється це або шляхом вилучення слідів в натурі, або шляхом отримання з них різних копій. 

Відповідно до вимог КПК України всі виявлені сліди ретельно оглядаються, а результати огляду відображаються в протоколі. 

У протоколі вказується, які сліди та на яких предметах виявлені, їх кількість, стан, основні загальні ознаки (матеріал, форма, розміри, колір і т.д.). Якщо на предметі є декілька слідів, то вказуються відстань між ними і взаємне положення. 

Сліди у всіх випадках доцільно сфотографувати. Спочатку відображають становище сліду на об'єкті, потім - сам слід за правилами масштабної зйомки. Можлива й замальовка слідів з виділенням їх індивідуалізують ознак. Розташування слідів відзначають також на плані, доданому до протоколу огляду місця події. Він повинен давати уявлення про те, на яких предметах знаходяться сліди, в якому взаємному положенні які їхні форма та розміри. 

У протоколі вказують також прийоми і засоби, застосовані для виявлення, закріплення та вилучення слідів. Оскільки протокол зазвичай складається за завершення слідчого огляду, то в його заключній частині особливо обговорюють, які сліди були вилучені, як упаковані, куди направлено для експертного дослідження. 

Загальні правила вилучення слідів 

Після огляду, фотографування і опису сліди підлягають вилученню, залученню до справи і збереженню до винесення відповідного рішення суду. 

При виборі способу вилучення слідів рекомендується враховувати, перш за все, характер следовоспринимающей поверхні. Якщо сам слід у процесі зберігання може змінитися так, що його не можна буде використовувати для дослідження (наприклад, шматок вершкового масла, на якому створено слід пальця, може розтопитися), то необхідно відразу ж виготовити його копію, вживши всіх заходів до збереження об'єкта зі слідом . 

При роботі зі слідами необхідно керуватися наступними правилами: 

1) Прагнути вилучити слід разом з предметом, на якому вона утворена. 

2) Якщо слід перебуває на малоцінні громіздкому предмет і частина його зі слідом може бути відділена від нього без особливого збитку, необхідно вилучити цю частину зі слідом 

3) При неможливості вилучення предмета або його частини зі слідом останній копіюється.  Поверхневі сліди рук (босих ніг) для візуалізації обробляють порошками або хімічними реагентами, а потім переносять на дактилоскопічну плівку. З об'ємних слідів взуття, знарядь злому, транспортних засобів виготовляються зліпки: гіпсові, пластилінові, полімерні, - максимально точно відтворюють форму, розміри та особливості мікрорельєфу поверхні. 

З місця події рекомендується вилучати всі виявлені сліди, що мають відношення до події. Практика свідчить, що навіть недостатньо повні і чіткі сліди можуть послужити матеріалом для трасологического дослідження, бо у своїй сукупності створюють необхідне уявлення про следообразующем об'єкті. 

Предмети зі слідами і їх копії (зліпки) повинні бути упаковані так, щоб виключити їх пошкодження при транспортуванні. Для цього використовуються коробки (ящики), пакети, конверти. З особливою ретельністю потрібно упакувати крихкі предмети зі слідами рук (електролампочки, пляшки, склянки, колби і т.п.). Запаковані об'єкти опечатують і постачають пояснювальними написами: хто, на якій справі, в чиїй присутності справив вилучення.