Алітові алюмінієві породи

Термін “аліти” використовують для позначення порід, що складаються головним чином з мінералів гідроокису алюмінію, часто із значними домішками окису заліза, що одержали назви латеритів та бокситів.

40. Боксити складаються з гідроокису алюмінію з домішками окису алюмінію, гідроокису заліза та інших зєднань. Вони мають білий, сірий, жовтий, бурувато-червоний, цегельно-сірий колір. Боксити  тонкодисперсна, мяка або щільна порода, часто має землистий вигляд, схожа на глину. Інколи зустрічаються маси з виразною оолітовою структурою. Від схожих з ними глин відрізняються тим, що малогігроскопічні, не дають з водою пластичної маси, на дотик пісні. Від бурого залізняка відрізняються забарвленням, кольором риски та меншою щільністю. Боксити застосовують для виробництва алюмінію.

Вуглецеві породи (каустобіоліти)

Каустобіолітами називають горючі мінерали і породи органогенного походження. Каустобіоліти можуть бути твердими  торф, горючі сланці, камяне вугілля; рідкими  нафта; газоподібними  горючі гази.

41.Торф  порода, що складається з рослинних залишків, що не повністю перегнили. Вони мають вигляд слабоущільнених пористих мас жовто-бурого, бурого або чорно-бурого кольору. В залежності від складу рослин розрізняють торф: сфагновий, осоковий, очеретяний та ін. Порода дуже пухка і легко ріжеться лопатою. Сирий торф нагадує напіврідку кашоподібну масу. Торф належить до місцевих паливних ресурсів.

42. Горючі сланці  сланцюваті глинисті або мергелисті породи, які мають до 60% бітумної речовини. Породи бурого та чорного кольору. Дуже часто поверхня сланців має відбитки різних рослин і організмів. В тонких пластинках їх можна запалити, вони горять кіптячим полумям, з характерним запахом бітуму. Від глинистих сланців відрізняються меншою щільністю і горючістю.

43. Сапропелі  прісноводні мули, що утворюються з перегнилих рослинних і тваринних решток на дні стоячих водоймищ. Включають глинисті, карбонатні і кременисті мінерали та більше 10% органічної речовини.

У свіжому стані сапропелі є драглистою масою сірувато-зеленого або буруватого кольору; при висиханні стають пластичними, гумоподібними, а потім твердими. З часом сапропелі переходять у сапропеліти. Сапропеліти характеризуються матовістю, однорідною структурою без шаруватості, мають раковистий злом, поступово переходять у горючі сланці. Велика кількість летючих компонентів обумовлює довге, кіптяве полумя, яким горять сапропеліти.

ЗМІСТ

ВСТУП ..3

ГОЛОВНІ ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ.....................................3

Методика визначення осадових гірських порід.......................5

Визначник осадових гірських порід...................................................................5

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСАДОВИХ ПОРІД........................8

Осадові породи уламкового походження........................8 Грубоуламкові породи (псефіти).......................................................................10

Піщані породи (псаміти)............................................ 11

Пилуваті (алевритові) породи......................................12

Глинисті (пелитові) породи.........................................13

Породи хімічного та біохімічного походження...............................................15

Карбонатні породи..............................................................................................15