- •Номінативна інформація 64
- •Номінативна інформація 73
- •Від автора
- •1. Вступ
- •2. Інформація та її теорії
- •2.1. Імовірнісна теорія інформації
- •2.2. Алгоритмічна теорія інформації
- •2.3. Семантична теорія інформації
- •3. Образи та інформація в кібернетичних системах
- •3.1. Кібернетичні системи
- •3.2. Образи та їх види
- •3.3. Інформація як образ
- •3.5. Види інформації
- •3.4. Одиниці вимірювання кількості інформації
- •4. Інформаційна структура повідомлення
- •4.1. Загальна структура повідомлення
- •4.2. Структура знакового (вербального) повідомлення
- •4.2.1. Інформаційні одиниці й рівні
- •4.2.2. Структура номена
- •4.2.3. Структура сентенції
- •4.2.4. Структура сюжету
- •4.3. Структура незнакового повідомлення
- •5. Вимірювання кількості інформації
- •5.1. Принципи вимірювання
- •5.2. Загальна методика вимірювання
- •5.3. Вимірювання кількості інформації у знакових (вербальних) повідомленнях
- •5.3.1. Номінативна інформація
- •5.3.2. Сентенційна інформація
- •5.3.3. Сюжетна інформація
- •5.3.4. Повна кількість інформації
- •5.4.1. Методика вимірювання
- •5.4.2. Типові програми розпізнавання
- •5.4.3. Надлишкова інформація
- •5.5. Ескпериментальна перевірка методу вимірювання
- •5.7. Ентропія повідомлення
- •5.8. Наслідки
- •5.9. Практичне застосування
- •6.2. Оцінювання кількості знакової (вербальної) інформації
- •6.2.1. Номінативна інформація
- •6.2.2. Сентенційна інформація
- •6.2.3. Сюжетна інформація
- •6.3. Оцінювання кількості незнакової інформації
- •7.1. Поняття новизни інформації
- •7.2. Інструменти оцінювання новизни інформації
- •7.3. Види нової інформації
- •7.4.2. Сентенційна інформація
- •7.4.3. Контекстна інформація
- •7.4.4. Реципієнтська інформація
- •7.4.5. Суспільна інформація
- •7.5. Оцінювання новизни незнакової інформації
- •7.6. Практичне застосування
- •8.1. Реальна, нереальна й невизначена інформація
- •8.2. Псевдоінформація, параінформація та метаінформація1
- •9.1. Поняття цінності інформації
- •9.4. Інформаційний шум
- •9.5. Практичне застосування
- •10.1. Сутність компресування
- •10.3. Компресування знакової (вербальної) інформації
- •10.5. Ступінь компресування інформації
- •10.4. Компресування незнакової інформації
- •10.6. Практичне застосування
- •12. Висновки
7.4.3. Контекстна інформація
Кількість нової контекстної інформації оцінюють послідовно для кожної сентенції повідомлення, підраховуючи появу нових номенів під час його сприйняття реципієнтом зліва направо стосовно контекстного банку інформації. Такий банк утворюють на основі лівостороннього контексту, який при сприйманні повідомлення зліва направо весь час доповнюють його наступними сентенціями1.
1 Знакова відображена інформація в пам’яті не нагромаджується, а зберігається лише тимчасово, тому говорити про її новизну з викладених позицій нема сенсу. Ця інформація новою для системи є завжди, крім того випадку, коли вона повторюється.
70
1 Правосторонній контекст при оцінюванні новизни не використовують. Він відіграє іншу роль — роль полігону для прогнозування повідомлення, тобто відгадування образу тієї чи тих сентенцій, які йдуть після поточної. Методи такого прогнозування повідомлення (знімання ентропії) подано нижче.
71
Щоби виміряти кількість нової контекстної інформації в кожній/’-й сентенції повідомлення, треба підрахувати кількість нових номенів, які є в/-й сентенції стосовно контекстного банку інформації. Як результат, можна отримати сентенції двох типів:
а) відомі, в яких вжиті номени, що є в банку інформації лівостороннього контексту (відома контекстна інформація — тема);
б) нові, в яких вжито 1,2,З ... п номенів, що відсутні в банку інформації ліво стороннього контексту (нова контекстна інформація— рема)1 (рис. 9, а).
Щоби підрахувати кількість нової контекстної інформації у всьому повідомленні, треба підсумувати її кількість в усіх сентенціях повідомлення (рис. 9,6).
Банк інформації
Повідомлення
Повідомлення
(
лівосторонній
к
онтекст)
Відома контексти, інформація
Тема
Поточна сентенція (просте речення)
Приклад. У романі „Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура» Марк Твен чудово демонструє „перші спроби” готування газетярами репортажів:
У понеділок король прогулювався верхи в парку. У вівторок король прогулювався верхи в парку. У середу король прогулювався верхи в парку. У четвер король прогулювався верхи в парку. У п ‘ятницю король прогулювався верхи в парку. У суботу король прогулювався верхи в парку. У неділю король прогулювався верхи в парку1.
У першому реченні кількість одиниць нової контекстної інформації дорівнює 7 (див. структуру сентенції в розділі 4.1.3)2. У кожному з наступних шести речень її кількість дорівнює 1 (рис. 10). Отже, сумарна кількість нової контекстної інформації в цьому повідомленні дорівнює 13. Ще раз нагадуємо, що тут і далі в цьому розділі ми не враховуємо кількості інших видів інформації, в тому числі емоційної та естетичної.
Оцінка кількості нової інформації -
Рис. 9. Діаграми для оцінювання новизни контекстної інформації: а—оцінювання поточного речення; б — оцінювання всього повідомлення
У повідомленні нова інформація в сентенціях «пульсує» порціями різної величини («квантами»). У середньому вона повинна бути рівномірно розподілена по всіх сентенціях повідомлення. Це означає, що сумарна кількість нової сентенційної інформації з просуванням зліва направо від 1-ї до останньої т-‘і сентенції постійно зростатиме.
На нинішньому етапі розвитку лінгвістики й кібернетики застосування якісного оцінювання кількості нової контекстної інформації в сентенції та повідомленні можливе лише в умовах ручного експерименту. Застосування автоматичних методів також можливе, проте даватиме менш точні результати.
Номер речення
Рис. 10. Оцінка кількості нової контекстної інформації у повідомленні з семи сентенцій
Звичайно, підраховувати вручну, як у прикладі, кількість інформації під час опрацювання повідомлень (наприклад, редагування) — трудомістке.
На жаль, кількісні прирощення нових слів на одиницю обсягу повідомлення (одну сентенцію, абзац чи розділ), які забезпечували б нормальне сприйняття інформації, дотепер не досліджували. Тому подати тут конкретні середні числові дані нема змоги.
1 Як випливає зі структури сентенції, з метою спрощення ми не враховуємо інформацію в назвах ознак, хоча ці ознаки, безсумнівно, також несуть інформацію.
72
1 Твен М. Твори: В 2-х т. К.: Дніпро, 1985. Т. 2. С. 165.
2 Подамо методику підрахунку: значення квантора відношення до дійсності „псевдоре- альність” — один, час „у понеділок” — два, місце „у парку” — три, кількість (виводиться із тексту) „<один>” — чотири, змінна „король” — п’ять, предикат „прогулювався” — шість, змін на „верхи <=на коні>” — сім).
73
