7.2. Інструменти оцінювання новизни інформації

Першим інструментом для оцінювання новизни інформації виступають масиви кодових та еталонних образів, що зберігаються в пам’яті кібернетичної си­стеми. Другий інструмент — масив кванторів та масив варіантів структури твер­джень, тобто сентенцій. Третій інструмент для оцінювання новизни — банк інформації. Таким банком інформації може виступати як текст самого повідом­лення, так і окремий спеціально утворений для цієї мети банк (наприклад, банк окремої реципієнтської аудиторії чи навіть цілого суспільства). Банк інформації має будь-яка кібернетична система: кожна людина (тримає його у своїй свідомості) або кожна комп’ютерна система чи мережа (тримає його в електронній пам’яті).

Враховуючи сказане, можемо виділити три види банків інформації: кон­текстний (утворений на основі тексту самого повідомлення при його послідов­ному сприйманні зліва направо), реципієнтський (утворений на основі банку інформації одного реципієнта чи групи реципієнтів, відповідно одного чи кількох комп’ютерів) та суспільний (утворений на основі банку інформації всього суспіль­ства, відповідно, наприклад, усіх комп’ютерів Інтернету).

З позицій моделювання банки інформації можна класифікувати на прості, звичайні та складні.

65

Простий банк інформації містить лише перелік номенів: дієслів Р. та іменни-

...X_n,Y j... 7_п(рис. 6; позначення див. у розділі 4.1.3). У типових сентенціях дієслова стають предикатами, іменники — змінними, числівники — кванторами кількості, обставини місця — кванторами місця, обставини часу — кванторами часу, вставні слова—кванторами світу. Аналогом такого банку є, наприклад, спи­сок усіх різних слів, використаних у повідомленні, чи словниковий запас реципієнта або групи реципієнтів та навіть і всього суспільства. Оцінка ступеня новизни за допомогою такого банку інформації буде найгрубішою. її отримують, визначаючи, чи зустрічається певне слово тексту в банку, чи ні.

Звичайний банк також включає перелік номенів, але відрізняється від простого тим, що в ньому задають зв’язки між предикатами/’ і змінними^ ...X_n,Y _t... Г_п(рис.7). Для оцінки новизни враховують не лише те, чи є номен тексту в банку, а й те, чи встановлений між змінною та предикатом тексту такий, як у банку, зв’язок. Оцінка ступеня новизни інформації за допомогою звичайного банку точніша, ніж за допо­могою простого.

Складний банк інформації включає список номенів, зв’язки між предикатами Р. і змінними X._t ... Х.^ Y j... Y_n, а також задані до кожного предиката Р значення кванторів М, Т, L, К та ін. (рис. 8). Для оцінки новизни враховують не лише те, чи є номен тексту в банку інформації і чи є між змінною та предикатом такий самий зв’язок, а й те, чи є значення кванторів у тексті такими ж, як і в банку інформації. Оцінка ступеня новизни інформації за допомогою такого банку буде найточнішою.

Приклад. Простими банками інформації є: список слів, використаних в останньому виданні енциклопедії (науковий суспільний банк інформації); список слів, використаних у газетах, переданих по радіо чи телебаченню за останні кілька років (публіцистичний суспільний банк інформації); список слів, що вжиті в під­ручниках з 1-го по 3-й клас включно (реципієнтський банк інформації учнів 3-го класу). Вказаний тут науковий суспільний банк інформації відтворює середній рівень знань всієї наукової еліти суспільства в певний період часу. Публіцистичний суспільний банк інформації відтворює середній, коли можна так сказати, — „обивательський” рівень знань членів суспільства певної держави (з усіма його істинними, хибними та суперечливими даними). Реципієнтський банк інформації учнів 3-го класу відтворює перелік слів, які обов’язково повинні знати учні після закінчення третього класу в конкретній країні.

На нинішьому етапі розвитку суспільства у комп’ютерних системах (наприклад, системах редагування) реально можна застосовувати лише прості банки інформації. Використання звичайного та складного банків інформації—справа майбутнього. Тому далі ми вестимемо мову лише про прості банки інформації, яким відповідають словникові запаси реципієнтських аудиторій чи усього суспільства.

Вставні слова Mj

Обставини часу 7}

Обставини місця lj

Числівники kj

Дієслово рі

Дієслово Р₂

Дієслово Рз

Дієслово pj

Дієслово Р_т

Іменник Yj=Xj

Y₂=X₂

Іменник Y₃=X

Іменник Yj=Xj

Іменник ¥„=Х„

Рис. 6. Подання інформації в простому банку інформації

66

67

Вставні слова Mj

Вставні слова Mj

Обставини часу 7}

Обставина часу Tj

Обставини місця L/

Обставина місця Lj

Числівники kj

Числівники Kj

Дієслово Р]

Дієслово Р1

Дієслово ?2

Дієслово Р2

Дієслово Рз

Дієслово РЗ

Дієслово pj

Дієслово Pj

Дієслово Р_т

Дієслово Рт

Іменник Y]=

Іменник Y1=X1

Y₂=X₂

Іменник Y2=X2

Іменник ¥з=Хз

Іменник Y3=X3

Іменник Yj=Xj

Іменник Yi=Xi

Іменник У„=Х„

Іменник Yn=Xn

Рис. 7. Подання інформації у звичайному банку інформації

Рис. 8. Подання інформації у складному банку інформації

68

69