Запроваджена... інформації кількість не збігається з загальноприйнятим поняттям кількості інформації як кількості й важливості одержаних відомостей, бо при дослідженні технічних проблем не враховуються ні семантичні, ні прагматичні аспекти. Запроваджене в теорії інформації поняття кількості інформації служить лише для розв’язування технічних питань, наприклад оптимрзації кодування інформації, при цьому абстрагуються від її смислу.

Партико 3. В. Образна концепція теорії інформації: Монографія. Л.: Видави, центр ЛНУім. І. Франка, 2001.133 с., 15 рис., табл. 8, додаток 1.

ISBN 966-613-046-7

Описано образну концепцію теорії інформації, призначену як для вербаль­них, так і невербальних повідомлень. Сформульовано нові методи вимірювання та оцінювання кількості інформації. Описано й уточнено відомі методи оцінювання новизни, якості, цінності й компресованості інформації. Ці методи можуть бути застосовані в теорії інформації, лінгвістиці, журналістиці, а також у кібернетиці, зокрема в комп’ютерних мережах на зразок Інтернету.

Монографія призначена для науковців, які працюють у галузях кібернети­ки, лінгвістики та в засобах масової інформації, а також буде корисною для студен­тів старших курсів, магістрів та аспірантів, які навчаються за вказаними спеціальностями.

ЗМІСТ

Від автора 9

1. Вступ 11

2. Інформація та ЇЇ теорії 14

1. Імовірнісна теорія інформації 14

2. Алгоритмічна теорія інформації 16

3. Семантична теорія інформації 17

3. Образи та інформація в керуючих системах 19

1. Керуючі системи 19

2. Образи та їх ви ди 20

3. Інформація як образ 22

4. Одиниці вимірювання кількості інформації 23

5. Види інформації 24

4. Інформаційна структура повідомлення 25

1. Загальна структура повідомлення 25

2. Структура знакового (вербального) повідомлення 25

1. Інформаційні одиниці й рівні 25

2. Структура номена 27

3. Структура сентенції 29

4. Структура сюжету 35

4.3. Структура незнакового повідомлення 36

5. Вимірювання кількості інформації 37

1. Принципи вимірювання 37

2. Загальна методика вимірювання 38

3. Вимірювання кількості інформаціїу знакових (вербальних) повідомленнях 41

1. Номінативна інформація 41

2. Сентенційна інформація 44

3. Сюжетна інформація 45

4. Повна кількість інформації 45

5.4. Вимірювання кількості інформаціїв незнакових повідомленнях 46

1. Методика вимірювання 46

2. Типові програми розпізнавання 47

3. Надлишкова інформація 47

5.5. Ескпериментальна перевірка методу вимірювання 48

1. Електронні керуючі системи (комп’ютери) 48

2. Біологічні керуючі системи (живі істоти) 54

6. Відмінності в індивідуальній та середньосоціальній кількості інформації 56

7. Ентропія повідомлення 57

8. Наслідки 58

9. Практичне застосування 60

6. Оцінювання кількості інформації 63

1. Загальні принцип и оцінювання 63

2. Оцінювання кількості знакової (вербальної) інформації 64

1. Номінативна інформація 64

2. Сентенційна інформація 65

3. Сюжетна інформація 66

6.3. Оцінювання кількості незнакової інформації 66

7. Новизна інформації 67

1. Поняття новизни інформації 67

2. Інструменти оцінювання новизни інформації 68

3. Види нової інформації 73

4. Оцінювання новизни знакової інформації 73

1. Номінативна інформація 73

2. Сентенційна інформація 74

3. Контекстна інформація 74

4. Реципієнтська інформація 77

5. Суспільна інформація 79

5. Оцінювання новизни незнакової інформації 81

6. Практичне застосування 82

8. Якість інформації 85

1. Реальна, нереальна й невизначена інформація 85

2. Псевдоінформація, параінформація та метаінформація 87

9. Цінність інформації 89

1. Поняття цінності інформації 89

2. Дискретне двозначне вимірювання цінності 90

3. Не дискретне багатозначне вимірювання цінності 90

4. Інформаційний шум 91

5. Практичне застосування 91

10. Компресування інформації 93

1. Сутність компресування 93

2. Структура знакового повідомлення з позиції компресованості інформації 93

3. Компресування знакової (вербальної) інформації 94

4. Компресування незнакової інформації 95

5. Ступінь компресування інформації 96

6. Практичне зас тосування 96

11. Співвідношення між існуючими та образною концепціями теорії інформації 97

12. Висновки 99

Додаток 103

Від автора

Висловлюю вдячність працівникам видавничого центру Львівського націо­нального університету ім. І. Франка, зокрема редакторові Н. Л. Бічуї та директорові І. В. Хом’яку, які допомогли без зволікань підготувати до друку цю книгу.

У повному обсязі монографія опублікована також в електронному «Украї­нському журналі комп’ютерної лінгвістики» (2001, № 4) в Інтернет за адресою: http:/ /blues.franko.lviv.ua/ujcl/. Відгуки на монографію автор просить надсилати за Е-mail адресою: partyko@ext.franko.lviv.ua

Над цією темою автор працював близько 10 років. Спершу був задум опублі­кувати лише окрему статтю, і тільки ближче до завершення дослідження виявилося, що в повному викладі матеріал вийшов за межі статті й перетворився на невелику монографію, в якій можна подати своє розуміння як самої інформації, так і її теорії.

Авторові неодноразово довелося обговорювати основні проблеми цієї робо­ти з колегами-науковцями. Без таких обговорень та виступів на наукових семінарах її поява була б неможливою. Тому автор висловлює вдячність колегам, які доброзич­ливими, вагомими порадами допомагали йому, навіть не завжди поділяючи саму концепцію автора. Ось прізвища цих колег-науковців: член-кореспондент НАН України проф. В. В. Грицик, проф. І. О. Вакарчук, проф. І. В. Огірко, проф. В. В. Пасічник, проф. В. В. Різник, проф. Л. А. Сініцький, проф. М. Д. Феллер, доц. Ю. Д. Головатий, доц. Р. Є. Рикалюк, завідувач лабораторії Я. А. Шмигельський, В. В. Бабенко, Є. С. Шох. Автор зовсім не перекладає на цих учених відповідальність за свої власні наукові висновки.

Звичайно, авторові важко сказати, наскільки достовірною виявиться гіпотеза, сформульована в цій роботі про інформацію, зокрема семантичну, й теорію са­мої інформації. Навіть незважаючи на підтверджуючі експериментальні дані, яких, проте, ще замало (провести ж експерименти з більшою кількістю систем розпізна­вання автор не зміг через цілу низку тривіальних, але, на жаль, наявних у наш час труднощів, пов’язаних з придбанням таких систем). Своє вирішальне слово тут пови­нна сказати наукова громадськість, якій потрібен час для експериментальних переві­рок і, відповідно, прийняття чи заперечення авторської гіпотези.

Окремо треба сказати про використану в роботі термінологію. Річ у тому, що, крім традиційних для цієї галузі термінів, в образній концепції для деяких нових понять довелося утворювати й використовувати терміни-неологізми, які при першому читанні можуть видатися дещо незвичними.

У монографії є багато питань, які в науковому плані надзвичайно цікаві, але відходять від основної теми дослідження. Незважаючи на їх наукову привабливість, ці питання з міркувань обсягу монографії обговорюватися не будуть.