Цінові моделі розміщення реклами

Перш ніж перейти до розгляду конкретних видів реклами й особливостей їхнього використання, розглянемо цінові моделі розміщення реклами.

Унаслідок того що практично усі фази взаємодії з користувачем піддаються підрахункові й аналізові, в Інтернеті існує цілий набір цінових моделей — моделей розрахунку вартості реклами.

Оплата за кількістю показів

Основою для цього виду ціноутворення є вартість за тисячу показів реклами, або СРМ (Cost Per thousand, де тисячу позначає римська цифра М). Цей вид ціноутворення є сьогодні найбільш розповсюдженою ціновою моделлю. Розрахунок йде за кількістю показів, підрахунок яких забезпечується програмними засобами. Система вважає, що показ мав місце, якщо браузер користувача завантажив банер, хоча насправді користувач може його так і не побачити. Така ситуація ймовірна, якщо банер знаходиться в нижній частині сторінки, а користувач залишив її, не прокрутивши до кінця, або банер у верхній частині сторінки завантажується із запізненням, і користувач, не дочекавшись його завантаження, прокручує сторінку вниз. Можлива і зворотна ситуація, коли користувач побачив банер більшу кількість разів, ніж показала система, наприклад, коли банер після кешируваня броузером користувача з'являється додатково на іншій сторінці без звертання до сервера. Реальною мірою кількості показів є показник AD exposure — реальний показ реклами, а не просто факт її завантаження в броузер. На жаль, такий показник не піддається програмному підрахункові й тому не враховується жодною ціновою моделлю.

На базі СРМ часто калькулюється вартість розміщення реклами на телебаченні й радіо. У Російському Інтернеті в серверів, що продають місця для банерів, значення СРМ коливається від 2 до 50 доларів.

Фіксована оплата

Поряд з оплатою за кількістю показів широкого поширення також нпбуває фіксована плата (Flat Fee Advertising). При цьому методі оплати розміщення реклами відбувається за постійну плату без обліку кількості показів і щигликів на банері мишкою. Вартість залежить від відвідуваності сторінок, тематики сервера, розташування реклами на сторінці.

Треба відзначити, що цей вид ціноутворення дуже близький до першого, оскільки визначення фіксованої плати звичайно відбувається на основі відвідуваності сторінок, на яких розміщається реклама, тобто враховує всі той же показник — кількість показів банера користувачам.

Оплата за кількістю натисків мишкою

Всі інші цінові моделі є унікальними і не мають аналогів у традиційній рекламі. Вони ґрунтуються на даних зі взаємодії користувача з рекламою, Web-сайтом й іншими механізмами, включаючи системи розміщення заявок і замовлень. Основною характеристикою цього методу ціноутворення є СРС (Cost Per Click) — вартість за тисячу щигликів мишею. Це цінова модель, при якій рекламодавець платить безпосередньо за щигликів на своїй рекламі.

У Російському Інтернеті в серверів, що продають щигликів, значення СРС звичайно складає 150-200 доларів.

Оплата за кількістю відвідувачів

Основою цього методу є показник CPV (Cost Per Visitor) — вартість за тисячу відвідувань. Дана цінова модель аналогічна СРС, але має більш складний механізм підрахунку відвідувачів, оскільки облік можна вести тільки безпосередньо на стороні рекламодавця.

Нагадаємо, що в моделі по кількості щигликів мишею їхній облік виробляється на стороні видавця, а не рекламодавцем, як у даному випадку. Як наслідок, ця модель одержала менше поширення, у порівнянні з оплатою по кількості щигликів.