Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Exam.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
252.88 Кб
Скачать

8. Теорія принципала-агента.

Принципал - власник

Агент - довірена особа (управитель)

Відділення власності від поточного контролю на великих корпораціях породжує конфлікт інтересів між власниками і керуючими.

Мета власника - максимізація прибутку.

Цілі керуючих - спокійне існування; престиж, розкіш і витрати на особисті інтереси; професійний інтерес.

Агентська теорія: у її основі - розбіжність інтересів менеджменту і власників корпорації, що спричиняє додаткові витрати, названі агентськими витратами. Суть проблематики корпоративного управління довгий час становив пошук дієвої системи корпоративного управління. Так, у свій час виникла контрактна теорія фірми: спрямована на розв’язання агентської проблеми: між акціонерами як постачальниками капіталу і менеджерами як керуючим цим капіталом має бути укладений контракт, який найповніше оговорює всі права й умови стосунків сторін.

Агентська проблема полягає у тому, що в сучасних корпораціях власники передають контроль над фірмою найманим директорам.

Відтак, управлінські рішення стають ризикованими, довгострокові цілі розвитку заміщуються короткостроковими, що відображається у сумі річних бонусів директорів. Замість поступового зростання вартості фірми - погоня за швидкими прибутками.

Схожа проблема виникає у пенсійних та інвестиційних фондах: рішення про розміщення ресурсів приймають управляючі портфелями, а ризики несуть численні власники капіталу. Важливою також є роль асиметрії інформації у політичному процесі: між тими, хто керує, і тими, ким керують.

До способів контролю за діяльністю керуючих відносяться:

  • Діяльність ради директорів (наглядової ради), проте цьому перешкоджають, по-перше, можливість конфлікту інтересів всередині ради директорів, по-друге, неповнота інформації про рішення менеджерів та їх наслідки.

  • Рішення загальних зборів акціонерів. Загальні збори акціонерів може регулярно заслуховувати звіти керівників і виносити рішення про їх заміну. Проте, цей спосіб мало ефективний при великій кількості акціонерів і нерегулярному скликання зборів.

  • Загроза банкрутства фірми, що може спричинити примусову зміну керівництва.

  • Загроза злиття або поглинання. Скорочення прибутку через несумлінне або недостатньо ефективного управління фірмою веде до зниження вартості її акцій, що полегшує їх скупку іншою фірмою.

  • Конкуренція на робочому місці. Створення конкуренції на робочому місці керуючого передбачає укладання з керуючими контракту, згідно з яким розмір грошової винагороди встановлюється в залежності від співвідношення результатів його роботи з результатами роботи менеджерів інших підрозділів

  • Грошові заохочення управляючих. Грошові заохочення керуючих можливі у вигляді грошових виплат за досягнення менеджером поставлених власником цілей або у вигляді пакетів акцій з метою перетворення власника-розпорядника у власника-власника.

  • Репутація менеджера. Звільнення несумлінного менеджера, якщо таке відбувається, позначається на його репутації, що знижує його оцінку на ринку керуючих та можливості отримання хорошої посади в іншій компанії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]