36. Сутність і функції корпоративної культури.

Корпоративна культура – це сукупність правил, звичаїв та сталої практики в галузі корпоративного управління, яка не отримала нормативного закріплення в законодавстві та базується на загальному культурному рівні суспільства, нормах моралі, діловій практиці тощо.

Корпоративна культура виконує такі основні функції:

1. креативна функція (створення і збереження духовних цінно­стей);

2. оціночно-нормативна функція (на основі порівняння реаль­ної поведінки людини з прийнятими нормами дається оцінка працівникові, визначаються його позитивні і негативні дії, прогре­сивне або консервативне ставлення до організаційного розвитку);

3. регламентуюча і регулююча функції ( на основі попередньої оцінки і аналізу створення корпоративних норм і включення їх до внутрішніх нормативних положень, а також моніторинг дотриман­ня цих положень працівниками);

4. пізнавальна функція (отримання працівниками нових знань, пізнання нових відчуттів, участь у нових формах навчання і гро­мадської роботи, здобуття духовного і соціального досвіду);

5. змістовна функція (участь культури у визначенні людиною і соціумом сенсу життя, сенсу свого існування, тобто особистої і соціальної місії);

6. комунікаційна функція (через цінності, прийняті суспільст­вом, норми поведінки та інші елементи культури забезпечується взаєморозуміння членів організації та їхня взаємодія);

7. функція суспільної пам’яті (збереження і нагромадження до­свіду людських відносин у корпорації і людства у цілому).

37. Ретинги ку.

Рейтинг корпоративного управління є класичною рейтинговою оцінкою і відображає думку корпорації про практику і принципи корпоративного управління.

Метою рейтингу корпоративного управління є порівняння поточних стандартів управління та існуючих еталонних моделей.

Рейтинги корпоративного управління є базою для оцінки правової основи регулювання корпоративних відносин, стану діючої системи корпоративного управління як у корпорації, так і в кожній конкретній країні.

Рейтинги КУ потрібні і корисні як для самих компаній, що потребують інвестиційних ресурсів, так і для інвесторів, які вкладають в компанії свій капітал.

Рейтинг корпоративного управління дозволяє, з урахуванням національних особливостей, диференціювати компанії залежно від якості корпоративного управління.

Рейтинг корпоративного управління може перебувати в межах від рівня А (найвищий рівень рейтингу) до рівня Е (найнижчий рівень рейтингу).

Прогноз рівня рейтингу корпоративного управління (позитивний, стабільний, негативний або у розвитку) є коментарем щодо тенденції його подальшої зміни (можливої, але не обов’язкової).

38. Сутність антикризового корпоративного управління.

Антикризове управління - це система управлінських заходів щодо діагностики, упередження, нейтралізації і подолання кризових явищ та причин їх виникнення на всіх рівнях економіки. Антикризове управління ґрунтується на загальних принципах і методах, які притаманні управлінським процесам.

Головною метою антикризового управління є забезпечення стійкого фінансового стану в результаті своєчасного реагування на зміни, спричинені зовнішнім середовищем (економічні, політичні, соціальні, міжнародні метаморфози) через введення в дію антикризових інструментів, що дають змогу усунути тимчасові фінансові ускладнення на підприємстві та подолати симптоми банкрутства.

Термін "антикризове корпоративне управління" насамперед стосується господарських товариств корпоративного типу, проте може застосовуватись для підприємств ycix форм власності - державних, колективних та приватних.

Антикризове управління розглядається незалежно від величини підприємств та галузевої належності оскільки для такого управління е загальні базові чинники, які можна застосовувати в ycix випадках.

Відмінності антикризового управління для державних підприємств i для корпоративних структур є, але не настільки суттєві. Вони полягають у можливостях державного інвестування для перших i більш оперативного прийняття ними радикальних рішень.

Антикризове управління застосовується залежно від організаційно-економічної форми підприємства, належності його до корпоративного чи некорпоративного сектору, конкретного економічного стану підприємства. При ycix особливостях проведення антикризових заходів потрібно враховувати, що на глибину i масштабність заходів впливає ряд чинників, серед яких основними є структура власності, підготовленість менеджменту i його зацікавленість у проведенні антикризових дій.