4. С целью ускорения инновационного развития страны и регионов, повышения конкурентоспособности и достижения регионами самодостаточности предлагается:

- разработать в каждой области, районе, городе программу ускорения развития малого и среднего бизнеса как стратегического направления развития территорий и страны в целом. Главной задачей таких программ должно быть обеспечение стабильных условий для дальнейшего функционирования малых и средних предприятий, возрождения малых городов и поселков, привлечения широких слоев населения к предпринимательской деятельности, увеличения количества новых рабочих мест. Для ускорения развития малого бизнеса необходимо усилить финансовую поддержку этого важного сектора региональной экономики, внедрить более эффективные системы финансирования, кредитования и страхования и на этой основе обеспечить увеличение поступлений средств в местные бюджеты, что положительно повлияет на динамику экономического и социального развития регионов;

- ускорить упорядочение и совершенствование законодательной и нормативной базы, регламентирующей деятельность субъектов малого предпринимательства. Повысить мотивацию для местных органов власти по созданию благоприятного климата для малого предпринимательства путем увеличения доли налоговых поступлений, остающихся в местных бюджетах;

- обеспечить качественное обновление трудовых, в частности интеллектуальных, ресурсов, разработать и внедрить систему организационно-образовательных мероприятий, направленных на повышение специального уровня, знаний и навыков участников предпринимательской деятельности, а также на возобновление работы профессионально-технических заведений на современной базе, распространение среди населения правовых и экономических знаний;

- ускорить разработку Национальной программы кластеризации экономики страны на период до 2025 г., предусмотреть в ней решение наиболее существенных вопросов формирования инновационных производственных сетевых структур, в частности, меры по:

анализу конкурентоспособности продукции, производимойпредприятиями региона, и на этой основе выявлению "точек роста" экономики на долгосрочную перспективу, которые стали бы основой для развития кластеров;

социальной экспертизе результатов кластеризации по итогам мониторинга процессов формирования и деятельности кластеров;

созданию информационно-аналитической системы обслуживания участников кластерных объединений, мониторинга процесса их развития и распространения положительного опыта;

разработке критериев и показателей экономической и социальной эффективности деятельности украинских кластерных объединений в государственной статистической отчетности;

содействию формированию в каждом регионе мегакластеров, которые бы обеспечивали устойчивое развитие региональной инновационной деловой инфраструктуры;

созданию условий для формирования и развития межрегиональных инновационных, а также трансграничных кластеров в рамках еврорегионов, в которых принимает участие Украина;

развитию межрегионального и международного сотрудничества кластеров и мегакластеров Украины с кластерными объединениями стран ЕС, ОЧЭС, СНГ;

введению в высших учебных заведениях программ подготовки и переподготовки специалистов в области создания и функционирования инновационных сетевых структур (кластеров);

стимулированию создания мощных и конкурентоспособных финансово-промышленных корпораций - национальных экономических лидеров: горизонтально и вертикально интегрированных холдинговых компаний, способных выполнять функцию локомотивов экономического развития страны, а также организации и совершенствования деятельности институций, предоставляющих финансовые, консалтинговые, маркетинговые, информационно-коммуникативные, юридические образовательные услуги в обеспечении инновационной деятельности;

расширению интеграционных процессов путем трансграничного сотрудничества с целью повышения конкурентоспособности регионов, обеспечения их устойчивого развития на современной технологической основе и высокого уровня производительности труда, а также занятости населения.

5. Для решения региональных проблем в значительной мере способствовать проведению нового этапа административных реформ, связанного с делегированием властных и управленческих функций центральных органов власти на региональный уровень, и всестороннему развитию местного самоуправления. При этом в регионе должны быть законодательно разграничены полномочия и ответственность между отдельными органами власти.

34. Економічна поведінка молоді

35.Молодь на ринку праці.

Молодь є з одного боку найактивнішим, а з іншого найуразливішим сегментом українського ринку праці, на якому в конкуренції за робочі місця перемагають найбільш кваліфіковані кадри з досвідом та професіями, що користуються попитом на сучасному етапі. Тому державна служба зайнятості сприяє в працевлаштуванні особам, і перш за все молоді, яка не здатна конкурувати на ринку праці.

Державна служба зайнятості займається трудовим посередництвом – сприянням незайнятому населенню в пошуку роботи, а роботодавцям – у підборі персоналу. Серед осіб, не зайнятих трудовою діяльністю, що є клієнтами Пирятинського районного центру зайнятості, майже, половина – молодь до 35 років, а саме 608 осіб. За останні сім місяців центром зайнятості у районі працевлаштовано 240 молодих людей. Особлива увага спеціалістами приділяється безробітним жінкам, які мають дітей до 6 років та одиноким матерям (за вказаний період працевлаштовано 30 осіб).

Особливості працевлаштування у сучасних умовах зумовлені становленням ринкової економіки, для якої характерною ознакою є наявність безробітних.

Згідно чинного законодавства громадяни України мають рівні права і свободи. У 43 статті Конституції України надається право на працю, яку людина вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Однак, для працевлаштування молоді державою визначені додаткові гарантії.

Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних Рад за поданням центрів зайнятості встановлюють квоту для бронювання на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, з чисельністю понад 20 чоловік до 5% загальної кількості робочих місць за робітничими професіями для працевлаштування осіб, що не можуть на рівних конкурувати на ринку праці. До таких осіб належить, зокрема, молодь, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних закладах освіти, вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної служби і якій надається перше робоче місце, дітям-сиротам, які залишилися без піклування батьків, особам, яким виповнилося 15 років і які за згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток прийматися на роботу.

Така інформація необхідна для сучасної молоді. Адже, опиняючись по ту сторону дверей навчального закладу чи просто у вирі дорослого життя, потрібно володіти необхідною інформацією, щоб мати можливість себе захистити.