
- •Змістовий модуль 6. Хімія р-та s-елементів
- •Тема 1. S-біометали і та іі груп (Na, k, Mg, Ca)
- •Загальна характеристика елементів головної підгрупи і та іі груп
- •Лужні метали: поширення в природі, добування
- •Хімічні властивості лужних металів
- •Застосування лужних металів та їх сполук
- •Берилій та лужноземельні метали: поширення у природі, добування. Фізичні властивості
- •Хімічні властивості металів головної підгрупи іі групи
- •Застосування металів головної підгрупи іі групи та їх сполук
- •Твердість води та способи її усунення
- •Тема 2. Розповсюдження біоелементів в природі. Сполуки Гідрогену та Оксисену, властивості, їх біологічна роль. Хімія води. Природні води та способи очистки води.
- •Тема 3. Сполуки Карбону та Сульфуру. Положення в періодичній системі, властивості, добування, фізіологічна дія на організм.
- •Поширеність у природі, способи одержання сірки
- •Властивості Сульфуру
- •Тема 4. Сполуки Нітрогену та Фосфору. Положення в періодичній системі, властивості, поняття про мінеральні добрива. Біологічна роль сполук Нітрогену та Фосфору.
- •Поширеність у природі, способи одержання азоту
- •Фізичні та хімічні властивості азоту. Нітриди
- •Гідрогеновмісні сполуки Нітрогену
- •Оксигеновмісні сполуки Нітрогену
- •Кругообіг Нітрогену в природі
- •Тема 5. Сполуки Хлору та Йоду. Положення в періодичній системі, поширення в природі, властивості, біологічна роль сполук Хлору та Йоду.
- •Особливості електронної будови та загальний огляд властивостей галогенів
- •Поширеність галогенів у природі, способи отримання у чистому вигляді.
- •Загальний огляд хімічних властивостей галогенів
- •Особливості хімії фтору
- •Галогеноводні, особливості зміни властивостей та сили кислот
- •Оксигенвмісні сполуки хлору
- •Основні галузі застосування галогенів та їх сполук
Хімічні властивості лужних металів
Лужні метали є дуже сильними відновниками. Вони легко віддають електрон зовнішнього шару з утворенням катіона Me+.
Завдяки високій хімічній активності лужні метали здатні реагувати з сухим воднем з утворенням гідридів МеН:
2K + H2 = 2KH (гідрид калію).
Гідриди лужних металів – це тверді речовини, що мають іонні кристалічні ґратки; аніоном в них є Н–, оскільки при електролізі розплаву LiH водень виділяється на аноді.
Термічна стійкість гідридів зменшується від LiH до CsH. Гідриди лужних металів – сильні відновники. З водою вони взаємодіють з виділенням водню:
KH + H2O = KOH + H2.
Реакційна здатність гідридів від LiH до CsH зростає.
Лужні метали при нагріванні взаємодіють з азотом, утворюючи нітриди Me3N. Літій сполучається з азотом навіть за кімнатної температури:
6Li + N2 = 2Li3N (нітрид літію).
Нітриди лужних металів розкладаються водою з утворенням аміаку та відповідного гідроксиду:
Li3N + 3H2O = 3LiOH + NH3
Лужні метали енергійно сполучаються з киснем. На повітрі рубідій і цезій здатні самозайматися, натрій і літій займаються лише при нагріванні. З усіх лужних металів лише літій утворює оксид Li2O, натрій утворює пероксид Na2O2, а калій, рубідій і цезій – надпероксиди (або супероксиди) – KO2, RbO2 i CsO2. Оксиди цих металів можна отримати окисненням при недостачі кисню або при взаємодії стехіометричних кількостей металу і пероксиду:
Na2O2 + 2Na = 2Na2O;
KO2 + 3K = 2K2O.
Пероксиди і надпероксиди лужних металів – сильні відновники. При взаємодії пероксидів з водою утворюється луг і пероксид гідрогену:
Na2O2 + H2O = NaOH + H2O2,
а надпероксидів з водою – пероксид гідрогену і кисень:
4KO2 + 4H2O = 4KOH + O2 + 4H2O2.
Окиснювальна здатність МеО2 дуже висока.
Оксиди лужних металів дуже енергійно взаємодіють з водою з утворенням лугів:
K2O + H2O = 2KOH.
Ще енергійніше взаємодіють з водою самі лужні метали, причому зі збільшенням протонного числа елемента інтенсивність взаємодії його з водою зростає (Rb i Cs реагують з водою з вибухом):
2Na + 2H2O = 2NaOH + H2.
Лужні метали також здатні витісняти водень з розведених розчинів кислот і аміаку. З розчином аміаку під час нагрівання вони утворюють аміди і водень:
2Na + 2NH3 = 2NaNH2 + H2;
амід натрію
Всі лужні метали легко реагують з усіма неметалами, утворюючи відповідні продукти приєднання:
2Na + Cl2 = 2NaCl (хлорид натрію);
2Na + S = Na2S (сульфід натрію);
3K + P = K3P (фосфід калію);
а також із багатьма оксидами і солями, відновлюючи окиснений елемент до вільного стану:
10Na + Nb2O5 = 5Na2O + Nb;
5K + K2TaF7 = Ta + 7KF.
Гідроксиди лужних металів – це безбарвні кристалічні речовини, добре розчинні у воді. Розчинні у воді гідроксиди цих металів називаються лугами, тому метали Li, Na, K, Rb i Cs називаються лужними металами.
Найбільше практичне значення мають гідроксиди натрію і калію. NaOH i KOH добувають у великих кількостях електролізом водних розчинів хлоридів натрію і калію. Гідроксид натрію також добувають, діючи на карбонат натрію (соду) вапняною водою (каустифікація соди):
Na2CO3 + Ca(OH)2 = 2NaOH + CaCO3.
Гідроксиди лужних металів розчиняються у воді з виділенням значної кількості теплоти, що свідчить про утворення гідратів. Розчини МеОН у воді дуже агресивні відносно різних речовин, тому їх називають їдкими лугами.
Гідроксиди лужних металів дуже гігроскопічні. При нагріванні лише гідроксид літію відщеплює воду і перетворюється на оксид. Цим, а також утворенням оксиду при згорянні, літій відрізняється від своїх аналогів. Всі інші гідроксиди лужних металів витримують нагрівання до 1000 оС.
Літій істотно відрізняється від своїх аналогів. За деякими властивостями Літій більше подібний на Магній. Іонний радіус Li+ майже однаковий з радіусом Mg2+. Цим і визначається деяка подібність властивостей цих двох металів. Так, подібно до аналогічних солей Магнію малорозчинним у воді є LiF, Li2CO3 i Li3PO4. Розчинність LiOH у воді менша, ніж гідроксидів інших лужних металів. Подібно до магнію і на відміну від решти лужних металів літій реагує з азотом без нагрівання з утворенням нітриду Li3N. Він досить легко утворює ацетиленід Li2C2, а з силіцієм – силіцид Li4Si.