
- •77. Охарактеризувати податкоспроможність областей України.
- •78. Надати характеристику інвестиційному процесу в регіонах України.
- •79. Визначити процесу регіоналізації соціально-економічного розвитку України.
- •81. Розкрити сутність поняття “територіальна справедливість оподаткування”.
- •82. Висвітлити основні принципи регіональної податкової політики.
- •83. Розкрити напрями вдосконалення регіональної податкової політики.
- •84. Визначити основні елементи територіальної організації податкової системи в Україні.
- •85. Висвітлити головні завдання регіональної соціальної політики.
- •86. Висвітлити основні завдання регіональної екологічної політики.
- •87. Науково-технічний прогрес та його вплив на галузеву структуру регіонів.
- •88. Охарактеризувати участь регіонів України в міжнародному поділі праці.
- •89. Зовнішньоекономічні зв’язки України: їх сутність та основні форми.
- •90. Зовнішня торгівля як важлива форма зовнішньоекономічної діяльності країни.
84. Визначити основні елементи територіальної організації податкової системи в Україні.
Податкова система - це сукупність установлених у країні податків. Податкова система кожної країни відображає її специфічні умови. У світі немає держав з тотожними податковими системами. Однак це не означає, що створення податкової системи і податкова політика ведуться спонтанно, як кому забажається. Є певні положення, які визначають підхід держави до цієї сфери своєї діяльності. Стягнення податків та обов’язкових платежів базується на виділенні таких елементів: суб’єкт і носій податку, об'єкт та одиниця оподаткування, джерело сплати, податкова ставка та квота. Суб'єкт або платник податку - це фізична чи юридична особа, яка безпосередньо його сплачує. Об'єкт оподаткування вказує на те, що саме оподатковується тим чи іншим податком. Це є другий за черговістю елемент оподаткування, адже, визначивши платника, необхідно встановити, що саме у нього оподатковується. Податкова робота можлива тільки за чітко визначеним об'єктом оподаткування. Об'єкт оподаткування має бути стабільним, підлягати обліку, мати безпосереднє відношення до платника, відображати саме його пилив на даний об'єкт. Одиниця оподаткування - це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об'єкта оподаткування. Фізичний вимір досить точно відображає об'єкт оподаткування. Чим більші розміри об'єкта оподаткування, тим більша одиниця виміру. Грошовий вимір може бути безпосереднім - при оцінці доходів і опосередкованим - при оцінці тієї ж земельної ділянки (за ринковою чи нормативною ціною), майна тощо. Джерело сплати податку - це дохід платника, з якого він сплачує податок. Джерело сплати може бути безпосередньо пов'язане з об'єктом оподаткування (коли оподатковується сам дохід або майно, що приносить дохід), а може і не мати відношення до об'єкта оподаткування (наприклад, податки на майно і землю, які перебувають в особистому користуванні й не приносять доходу їх власникам). У цілому правомірним є пов'язування джерела сплати податку з об'єктом оподаткування. Таке оподаткування є досить справедливим, оскільки тільки дохід є джерелом сплати. Податкова ставка - це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.
85. Висвітлити головні завдання регіональної соціальної політики.
Соціальною стратегією України має стати комплекс заходів, інструментів та механізмів підтримки та стимулювання розвитку людського капіталу, який має на меті створення оптимальних умов для всебічного розкриття особистості, доступності для неї соціальних благ задля формування високої конкурентоспроможності національної економіки. На найближчу перспективу головними завданнями соціальної політики в Україні могли б стати три Європейські мети, які у дещо адаптованому для вітчизняних умов вигляді слід сформулювати таким чином:
Мета 1. Сприяння розвиткові та реструктуризації регіонів, які мають суттєве відставання від загальноукраїнського рівня.
Мета 2. Підтримка економічної та соціальної переорієнтації господарства здійснюватиметься за допомогою “соціальних грантів”, які на конкурентній основі представлятимуть ті регіони, які найбільшою мірою постраждали внаслідок зміни кон’юнктури світового ринку, природних та техногенних катастроф тощо.
Мета 3. Підтримка заходів з адаптації та модернізації політики в галузі освіти, професійно-технічної підготовки, зайнятості, охорони здоров’я. Має реалізуватися через створення окремих програм, які дозволяють усунути суттєві соціально-економічні диспропорції.