4.Феноменологія як філос..-методол. Концепція.

Ф. як:

1.певна галузь філософ. Знання, філос.. дисципл., вчення про феномени(Кант,Гегель)

2.Кінець ХІХ-поч ХХ філос.. концепція, яка з’явилась із проблем співвідношення О і С впливу суб’єктного погляду на О, враховуючи суб’єктного фактору.

Є криза науки як природн. Н –через фізику, хімію, математику – феноменологія.

Поняття феномен, в тому числі державно-правова інтерпретація виключно через усвідомлення сенсу цього явища. Треба зрозуміти не те, що це явище взагалі, а для …із нас конкр. + значення для …з нас.

Вплив на середовище і на нас.

Машков: Что вижу, то и пою – феноменологія.

Феноменологія: н стає з суб’єктного наповнення; що мене влаштовує

З особистого досвіду, стану, інтересів – на даний час.

Розуміння мною необхідності існування феномена в цей конкретний час, в конкретному випадку.

Костенко: Кант – дуаліст. Концепція: живемо на межі феноменів і ноуменального світу. Об’єктивний причинно-наслідковий зв’язок може реалізуватися, але підсвідомо.

Кант: зміни світу і меж – різні трохи – невпевненість. (кінець 1 стор)

1806 Гегель – «феноменологія духа» через абстракцію матеріальн. Зв’язку –об’єктивне і наш дух, думка – інд., суб’єкт. Відчуття.

«ми повинні до духу ставитись як до О»

А.А. Козловский – феноменологія….

Машков: феноменологія – безсенсове, мрачное, не н. – всплывание из глубин сознания аспектов действительности поряд з позитивізмом, діал., синергетикою.

Феноменологія – протиставляла себе з так званою класичною наукою і пост класичною наукою.

Кінець ХІХ століття – підйом психологічного знання, фізіології, анатомії.

Виникнення феноменології пов’язують з об’єктивним матеріальним розвитком науки і цінності матеріального світу позитивізму не задовольняв людину, тому що потрібно було ще щось(духовне).

Машков: але на цьому нічого не збудувано Костенко: збуд! Евристика: - нове

-він своб;

-вбивство колесника, що хтось мене роз…ий, чи об’єктивна дійсність.

Всесвіт лише 1\3 часу пройшов в розвитку

А пізнавальні конфлікти не дарма існують!

Кант – Шопенгауер – Гус..ль

Машков – 1) Концепція пр. мод. – феноменал. Порядок свободи слова і думки

Природничо-пр.: скачала+ прочитала+ погодилась

Феномен.: не знаю-доходжу до висновків, які можуть бути геніальні, нетривіально дивимося на речі. (як дитина) – щось відкрила

2) буддизм, індуїзм – абстрагування від реальності, щоб пізнавати світ.

Нірвана – спокій або чисте «сознание» пізнає себе.

Ф. як метод чи як напрям філос.. і метод. Виник як реакція на виведення за межі наук дослідж.

«Н» стала дослідж, все що завгодно, але не «s»

[суспільство: матер. Блага …дослідж]

Ф. відреагував на вищевказане – поверн. «н» на «s»: хто це ось ті існ в його навк сер, а не взагалі в навк сер

Костенко: Сознание хочет сделать заложником весь мир;

Відшуковував своє сознание

Станіславський: «вірю-не вірю»

Актори стають своїми героями – руйнування суб’єктивності.

Шекспір « весь світ – театр» - Ф – це боротьба, недовіра об’єктивній реальності.

Ейнштейн: теорія відносності і Бог. – як співвідносяться?

Якби всередині себе то теж були б богом, а для зовнішн. Світу – як особа.

Машков Л.В.?(точно не разобрал)

Основні методи в силу цього погляду на нс

Дедуктивний метод чол. Н – форм логіка а цариця наук – математика – абстрактна форма логіки.

Нове дис. Пр. вин – пр.. доктрина (кінець сторінки1)

Ч1 коли предм, явище і певні поняття можна перерахувати чітко (обставини, що обтяжують кваліфікацію)

Ч2 – не можемо (обставини, що пом’якшують відповідальність)

Значення: якщо порушення правила дачі понять, плутаємо к….

Не отрим. Норм. Н. практ і теорії

АЕ: 1) ПК: оренда і лізинг ЦК : різне

2) демократія в конституційному праві

Герменевтика та її методологія

Термін «Г» виник в стародавній Греції поход від ім. грецького бога Гермеса.

Поступово т. Г набув сенсу- спостережен, інтерпретації інф отриманої ві оракулів- людей що спілкуються з богом – 3 оком.

Г як поняття, напрям метод пізн повязан з інтерпретацією

Герменевтика як 1)метод 2)методологія 3)певна філософська школа

Як метод Г розв-ся з СГ????? А як наукове понятя вин Г повяз з певними особливостями 2 пол 20 століття навколо пробл. Розуміння і інтерпретації текстів.

Але основоположн. Г. Фрідріх Шреймейхер- дав основні тези для не інтерпретації?????????????

Вільгем Дільтей (нім) є два блоки знань – Гуманітірні і природничі.

Висунув тезу для Г –«інтерпретатор в процесі пізнання займався охопленням окремих смислів мод. Буття.

Пошук сенсу-Г як універсальний метод

Однак Г в сер. 20 ст. подолала протиставленя гум. І природ. Зн. Г стала унів філософ концепцією, а її мет-я – унів. Мет-я пізн.

О. гум. і природ. Наук

Найбільш вплив на розв суч. Г – Гадомер, Рікер, Апель.

Як займатись герменевтикою

Сходість з м.з. пробл-ки Г і Неоп., однак мет-я Г в принципі відрізняється від неопозитивізму

Гадомер- гол.

Б-я Г??????

1.Головне: інсн. попер. розум. Певного тексту, навіть того, який ще не читали. Це попереднє знання додається культурною традицією і попер зн, носієм якого виступало.

Г з якими очима я прийшла до текста – попереднє знання.

Є перед чит.: 1) що я хочу від тексту 2)попер. знання

В процесі пізнання і інтерпретації можуть змінюватись, однак ці зміни будуть знаходитись в певних межах, які задані культурними обмеженнями. Відійду від первинного проекту, але кардинально не зміню.

Що досліджує Герменевтика?

Реальність існуючої мети у вивченому тексту, але він не завжди писаний.

2. Фактор – на пізн., крім суб’єкта і культ. Зрізу – авторитетю

Г реанімувала в «+» аспекті:

+авторитет

+Предрасудки- забобони

Г: ос., ще має більше зн. – краще може інтерпретувати і розум текст.

Більше знає- краще проінтерпретує!(адекватніше)

«Предрасудки»- результат інтерпретації

1)жити під електромагнітним випромінюванням погано-забобон+інтерпретація.

- абсолютно істинного зн. Нема, а є інтерпретація- лише наближене до істини, але не досягнуте.

Соц. Культ фактор детермін. пізн. Не може не повяз. З традиціями, звичаями+ середовище- захист традиційного. Приклад Всі хочуть зробити щось революційне.

3.а) Горизонтальне пізнання.

Уявна лінія яка поєднує знання і незнання

Читаємо + інтерпретуємо-горизонт віддаляється

Лінія уявна! Бо її нема в ральності.

б) Герменевтичне коло-

1.розуміти щось можна у випадку, якщо ми про це щось вже розуміємо. Зн. Про ціле існ. до того як я це ціле пізн, але ціле можу зрозуміти лише через складові, але складові можна зрозуміти, якщо усвідомлювати, що це складова цілого.

???????????????Дальше примеры и я их не разобрал???????????????

г)я вивч предм і який я знаю.

Г «Г. коло» - не проб. а метод пізнання.

По мірі ?????в ціле-

Розширив зн. про ціле-

Розширив можливості для пізн. окремих частин цілого.

Ходимо по колу і постійно розширюємо його

Висновки:

Засновуючись на соц.-культ. факт., ще включаємо зн. інтерпретатора до початку процесу пізнання-інтерпретатор почав вивчатиобєкт з проектом (метою) – в процесі пізнання отримав підтвердження отриманого-через його спростування.

ТЕМА КАТЕГОРІАЛЬНО-ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ – КОНСПЕКТ ПОПОВИЧ КСЕНІЇ