2. Емпіріокритицизм (махізм)

Махізм – психологічний аспект пізнання; результат – психологічне відображення інформації – а тому суб’єктивний характер.

Експеримент – не об’єктивне, а лише суб’єктивне сприйняття наслідків.

Класичний позитивізм – критика об’єктивної реальності світу; Емпіріокритицизм – центральне питання – процес психологічного механізму цього пізнання. Тобто, те, що ми бачимо – результат дії органі чуттів, тому це індивідуалізоване сприйняття, засноване на досвіді.

Класична наука – заснована на об’єктивних даних; махізм – об’єктивний світ – не зовсім об’єктивний.

Не вірно ототожнювати появу позитивізму з появою науки. Оскільки наука існувала до появи позитивізму. Позитивісти змогли поширити методи, які до них використовувалися в природознавчих науках, на суспільні науки.

Огюст Конт започаткував соціологію – науку про суспільство.

Наступним етапом розвитку П є етап емпіріокритицизму.

Проблеми позитивізму

1. в позитивізмі існує декілька проблем, які пов’язані з методом індукції, оскільки повну індукцію збудувати важко, а в науці – неможливо; а неповна індукція - не відображає усього.

2. Деформація – дивимося на одне й те саме, але описуємо по-різному. Тому виникають сумніви в об’єктивності інформації.

Наприклад, дати визначення поняття «вікно»: кожен визначить по різному. Оскільки один і той же предмет кожен сприймає по різному.

Тобто об’єктивізм, до якого намагалися наблизитися позитивісти, поступово відходив від них, тому з’являється емпіріокритицизм (махізм, бо одним із засновників був Ернст Мах – фізик; але філософське підґрунтя дав Авенаріус).

Основні ідеї:

1. Вони відмовилися від того, що в позитивізмі може бути філософська основа. Вони сформували, що таке є досвід, і сформували, що саме на емпіричній базі формується відносна істина знання. Бо досвід – це знання. Досвід – комплекс відчуттів (ощущений) особи. Якщо мову вести про філософію – це є наука, яка переводить у відчуття особи певні абстрактні наукові категорії. І фактична в цьому випадку наука є філософією.

Комплекс відчуттів – досвід – знання – об’єктивізація у вигляді висловлення – наука, що є філософією

2. Значення абстрактного знання повністю заперечується. Комплекс відчуттів – предмет психології. Емпіріокритицизм дає упор на психологічні знання, а тому дає поштовх для розвитку психології.

Емпіріокритицизм обґрунтовує суб’єктивність знання, але спочатку називає ці знання об’єктивно-ідеалістичними.

Класичний П – спроби віднайти повністю об’єктивне знання. А Емпіріокритицизм – суб’єктивне знання.

Об’єктивна дійсність для ЕК – метафізичне допущення. Метафізики немає, тому це квазікатегорія, яка не має значення для науки.

Вчення, які сформувалися на основі махізму:

Лев Петражицький – право – не те, що написано в законах та існує в реальних відносинах, а право є нічим іншим як емоціями, відчуттями, які виникають у суб’єкта в певних правових ситуаціях.

Вчення Богданова (комуніст, прибічник марксизму) – розробив наукову дектологію

ВИСНОВОК: На базі емпіріокритицизму, як і на базі класичного позитивізму склалися різні за своїм змістом і спрямуванням соціально-політичні та державно-правові вчення.

Методологія не визначає зміст знання, а лише шлях доведення та обґрунтування знання. Методологія визначає шлях, а не зміст пізнання.