- •39.Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •40.Роль місцевих фінансів в економічній системі держави
- •41.Зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •43. Вітчизняна практика функціонування соціальних позабюджетних фондів
- •44. Становлення та розвиток соціальних позабюджетних фондів
- •45. Поняття суб’єкта господарювання. Класифікація суб’єктів господарювання
- •46.Основи організації фінансів підприємств реального сектору економіки
- •47.Фінанси організацій та установ, створених органами виконавчої влади
- •48.Фінанси некомерційних організацій – об’єднань громадян
- •49.Фінансова діяльність підприємців – фізичних осіб
- •50.Сутність, функції та завдання домогосподарств в умовах економіки ринкового типу
- •53.Функції страхування.
- •54.Класифікація страхування
- •55.Страховий ринок: суть, характерні риси. Розвиток страхового ринку в Україні.
- •56.Переваги страхування До основних переваг страхування як методу управління ризиком можна віднести:
- •57.Державна політика на страховому ринку
- •58. Фінансовий ринок, його суть та функції.
- •59. Сегментація фінансового ринку.
- •60. Інструменти, які обслуговують фінансовий ринок, та їх класифікація.
- •61.Учасники фінансового ринку.
- •62.Окреслити пріоритетні напрями розвитку фінансового ринку України
- •64.Механізм фінансового менеджменту
- •65.Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів
- •67.Особливості функціонування міжнародних фінансових інститутів.
- •70.Фінансова безпека як складова економічної безпеки держави
- •71. Механізм забезпечення фінансової безпеки держави
- •72.Фінансова система Сполучених Штатів Америки
- •73.Фінансова система Федеративної Республіки Німеччини
- •74.Фінансова система Великої Британії
- •75.Фінансова система Франції
- •76.Бюджет Європейського Союзу. Бюджетний процес
- •77.Податкова політика Європейського Союзу
71. Механізм забезпечення фінансової безпеки держави
Механізм забезпечення фінансової безпеки має реалізовуватися на основі розробки відповідних наукової теорії, концепції, стратегії і тактики, проведення адекватної фінансової політики, визначення об'єктів, наявності необхідних інститутів забезпечення безпеки (суб'єктів), визначення та конкретизації інтересів, систематизації загроз, застосування засобів, способів і методів забезпечення безпеки (рис. 17.4).Фінансова безпека досягається шляхом проведення виваженої фінансової політики відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у політичній, економічній, соціальній, інформаційній і власне фінансовій сферах. Концепція фінансової безпеки має містити пріоритетні цілі і завдання досягнення безпеки, шляхи та методи їх досягнення, які б адекватно відображали роль фінансів у соціально-економічному розвитку держави, її зміст покликаний координувати загальнодержавні дії у сфері забезпечення безпеки на рівні окремих громадян, суб'єктів господарювання, галузей, секторів економіки, а також на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Без обґрунтованої концепції фінансової безпеки неможливо сподіватись на реалізацію ефективного соціально-економічного розвитку держави.
Рис. 17.4. Механізм забезпечення фінансової безпеки
72.Фінансова система Сполучених Штатів Америки
Формування фінансової системи США пов'язане з особливостями їх історії, яка, порівняно з окремими європейськими країнами, є доволі нетривалою. Так, саме виникнення США як незалежної держави частково можна вважати результатом конфлікту фіскальних інтересів Великої Британії та її американських колоній.
а сьогодні Сполучені Штати Америки — федеративна республіка у складі 60 штатів і федерального округу Колумбія, низки островів. Федеральна влада складається з трьох гілок — законодавчої, виконавчої та судової. Кожен штат як суб'єкт федерації наділений республіканськими повноваженнями, а тому також має власну законодавчу, виконавчу та судову владу. Штати мають широкі повноваження в проведенні соціально-економічної політики. На території штату діють власні закони та конституція штату, які не повинні суперечити Конституції та законам США. Лише в питаннях зовнішніх відносин, у військовій та митній сфері, деяких інших загальнодержавних справ права штатів є обмеженими.
Рішення у сфері державних фінансів у першу чергу приймаються законодавчою та виконавчою владою. Законодавча влада представлена Конгресом, який складається з двох палат: сенату та палати представників. Найзначнішими представниками законодавчої влади в управлінні державними фінансами є Головна контрольна служба (ГКС) та Бюджетна служба Конгресу (БСК). ГКС здійснює зовнішню ревізію урядових агентств; БСК — експертний орган парламенту для аналізу проекту бюджету та законодавства стосовно бюджетної сфери з метою здійснення парламентом більш раціонального бюджетного вибору. БСК засновано у ході бюджетної реформи 1974 р.
Виконавча влада зосереджена у руках президента. Посади прем'єр-міністра в США немає, а роль уряду виконує Адміністрація президента. Серед органів виконавчої влади головними повноваженнями у сфері державних фінансів наділене Адміністративно-бюджетне управління (АБУ), яке відповідає за розроблення бюджету і є складовою Адміністрації президента. При президенті також діє Рада економічних консультантів — дорадчий орган, який допомагає формувати засади економічної політики. Важливу роль відіграє також Міністерство фінансів, повноваження якого головним чином стосуються етапу виконання та контролю у сфері бюджету.
Судова влада представлена федеральними судами, судами штатів та місцевими судами. Федеральна судова система включає також низку спеціальних судів — митний, податковий, військовий.
Штати копіюють федеральну систему влади, мають власну конституцію, парламент. Виконавча влада у штаті представлена губернатором. У графствах, до яких прирівнюються великі міста, обирається рада і мер. В окремих містах діє комісійна система, де населення обирає невелику комісію, яка управляє містом. Застосовується також система найманого управління, яка діє під контролем обраної ради.
Фінансова система США складається з таких елементів:
1) фінанси федерації, які включають федеральний бюджет, бюджет округу Колумбія (столичний), спеціальні фонди федерального рівня, фінанси державних підприємств;
2) фінанси 50 штатів, кожен з яких має власний бюджет, спеціальні фонди та фінанси підприємств, що знаходяться у власності штату;
3) місцеві фінанси, до яких входять місцеві бюджети (графств та інших місцевих адміністративних одиниць, серед яких — округи, муніципалітети, міста), фінанси комунального господарства, різноманітні фонди.
