92. Висвітлити структуру та розміщення природно-ресурсного потенціалу Східного ек. Макрорайону.

Велику роль у економічному розвитку макрорайону відіграє його природно-ресурсний потенціал. Він значний, представлений усіма видами ресурсів.

Структура ПРП територіально диференційована. Основні його складові – мінеральні, земельні та рекреаційні ресурси. Особливе значення мають мінеральні. Саме завдяки сприятливому поєднанню цінних земельних та агрокліматичних ресурсів у всіх областях склався досить розвинений АПК. Особливо цінні природні ресурси с/г виробництва у лісостепових обл. району. Мінеральні ресурси мають велике міжрегіональне значення. Їх різноманітність пов’язана з особливостями геологічної будови. Для мінеральних ресурсів властиві такі ознаки: велика різноманітність, дуже великі запаси, висока якість, велике народногосподарське значення, зручне транспортне положення родовищ, високий рівень територіального зосередження. Саме тут розташовані три з чотирьох мінеральних зон України: Донецька, Криворізька та Дніпровсько-Донецька. Особливо важливим для району є високе забезпечення всіма видами паливно-енергетичних ресурсів. Саме тут зосереджено близько 98% запасів кам’яного вугілля і 70% нафти й газу України, а також усі запаси залізної і марганцевої руд у країні. Балансові запаси вугілля у Донбасі складають приблизно 50 млрд.т, з них на частку коксівного припадає майже 20% (країна на 200 років забезпечена вугіллям). І зараз, незважаючи на різке погіршення гірничотехнічних умов, Донбас залишається одним з найбільших кам’яновугільних басейнів у Європі. Нафтогазові родовища в макрорайоні зосереджені в основній у країні Дніпровсько-Донецькій провінції. У Східному ек. макрорайоні розміщені практично всі необхідні для розвитку чорної металургії ресурси: металеві руди та допоміжна сировина (флюсові вапняки, вогнетривкі глини, доломіти). Саме тут знаходяться 3 з 4-ох основних районів родовищ залізної руди, руди кольорових металів; є великі поклади хімічної сировини: кам’яної солі, солей брому і йоду. У Сх. макрорайоні зосереджені всі запаси марганцевих руд, які складають близько 15% світових. Різноманітні й високоякісні ресурси будівельних матеріалів: цементної, скляної сировини, а також каолінів, мінеральних барвників, вермикуліту, кам’яних будівельних матеріалів. Забезпечення макрорайону водними ресурсами незначне, а південної його частини – дуже низьке. Водні ресурси представлені прісними і морськими водами.

Тут дуже цінні земельні ресурси. В основному вони представлені чорноземами. У поєднанні зі сприятливими на більшості території агрокліматичними ресурсами це створило гарні умови для інтенсивного розвитку високотоварного сільського господарства. Лісові ресурси обмежені і, окрім крайньої півночі макрорайону, мають природоохоронне значення. До важливих належать рекреаційні ресурси. Вони різноманітні, мають переважно місцеве значення.

93. Охарактеризувати проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Західного ек. Макрорайону.

Західний ек. макрорайон розташований, головним чином, на Правобережній Україні, включаючи її північну та центральну частину. Це найбільший з трьох макрорайонів країни, площа якого складає 269,4 тис. км2. Населення макрорайону – 22,04 млн. чол. Питома вага району в товарній продукції промисловості Укр. становить близько 37%, с/г – 52%. Макрорайон включає 4 ек. райони – Київський (або Столичний), Карпатський, Північно-Західний та Подільський, до складу яких входить 13 областей, тобто більше половини їх загальної кількості в Україні. Досить складна територіальна структура виробництва. До її основних елементів потрібно віднести Київську та Львівську агломерації, приблизно 20 промислових вузлів, які сформувались, головним чином, навколо обласних центрів, а також на базі освоєння великих родовищ мінеральних ресурсів. Це такі, як Нововолинсько-Червоноградський, Калусько-Долинський, Прилуцький, Ватутіно-Звенигородський, Коростенський. Саме в зазначених агломераціях та вузлах дуже погіршена екологічна ситуація, яка в цілому по району є досить спокійною. Тут йдеться про стан природи, тобто характер забруднення основних її компонентів: води, повітря, ґрунтів. Звичайно, це не стосується зони екологічного лиха, що розташована саме в цьому макрорайоні, – зони впливу Чорнобильської катастрофи. Вона потребує особливої стратегії економічної і соціальної реабілітації території. Потрібно зазначити, що макрорайон дуже неоднорідний щодо природних, економічних, соціальних, етнічних, навіть історичних і конфесійних умов. Тому проблеми розвитку й розміщення продуктивних сил, трансформації структури виробництва різні в кожному економічному районі. До спільних проблем розвитку Західного макрорайону потрібно віднести: 1) посилення збалансованості соціально-ек. і екологічного розвитку; 2) модернізацію технологій, що застосовуються в усіх галузях господарства; 3) перебудову структури виробництва з випереджаючим розвитком найбільш наукоємних галузей третинної і четвертинної сфери із забезпеченням її відповідності інтегральному потенціалу; 4) розбудову виробничої, комунікаційно-інформаційної, соціальної інфраструктури; 5) технічне переозброєння промисловості, с/г, будівництва; 6) розширення зовнішньої функції і частки її в експортному секторі країни; 7) інтенсивний розвиток рекреаційного комплексу в усіх економічних районах; 8) модернізацію транспортної системи району для її інтегрування в загальноєвропейську; 9) збільшення власної бази паливно-енергетичних ресурсів; 10) екологізацію господарства та розвиток екологічної інфраструктури; 11) пріоритетний розвиток основних центрів просторового каркасу росту продуктивних сил району.

94. Визначити напрями раціонального використання природних ресурсів Західного макрорайону. Велику роль в економічному розвитку макрорайону відіграє його природно-ресурсний потенціал (ПРП). Він дуже значний, представлений усіма видами ресурсів. Структура ПРП територіально дуже диференційована. Основні природні ресурси – мінеральні, земельні, рекреаційні, а також лісові та водні. Особливе значення мають цінні земельні та агрокліматичні ресурси. Саме завдяки їх сприятливості на всій території макрорайону, особливо на Поділлі, склався такий могутній АПК. Більше половини площі – під родючими чорноземами. Дуже цінними є природні ресурси с/г виробництва у лісостепових областях району. Мінеральні ресурси мають велике народногосподарське та міжнародне значення. Це сірка і калійні солі у Прикарпатті, нафта і газ на півночі Дніпровсько-Донецької та Прикарпатської провінцій, руди титану в Житомирській області, поліметали, алуніти і ртуть у Закарпатті, каоліни Вінницької області, цінні кам’яні облицювальні матеріали Житомирської, Київської та Вінницької областей. Саме в цьому макрорайоні позитивний водний баланс і найбільші запаси не тільки поверхневих, але й підземних вод України. Тут зосереджені майже всі лісові ресурси України, які мають експлуатаційне значення. Вони розміщені у двох районах розвитку лісопромислового комплексу: Поліському і Карпатському. Якщо всі зазначені вище ресурси досить повно використовуються, то різноманітні і цінні рекреаційні ресурси освоюються поки що недостатньо. Вони представлені мінеральними водами, грязями, озокеритом, водними та лісовими ресурсами, чудовими краєвидами Карпат, Поділля, Волині.

95. Охарактеризувати проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Південного макрорайону. Він розташований на півдні і південному заході України, переважно на території Причорноморської низовини та Кримського півострова. Площа становить 113 тис.км2 (19% території України), населення складає 7,7 млн.чол. (15%), ВНД – 13%. У ньому виробляється 8% промислової та 14% с/г продукції країни, близько 10,8% її експорту. Це єдиний район, де питома вага міського і сільського населення в його загальноукраїнській кількості майже однакова: міського близько – 15%, сільського – 15,5%. До його складу входять два економічних райони: Причорноморський (що складається з трьох областей: Одеської, Миколаївської і Херсонської) та Автономна Республіка Крим. Дуже важливим для Пд. макрорайону є вдосконалення розміщення його ПС. Зараз воно дуже нерівномірне. При великій концентрації господарської діяльності у прибережній частині і Криму рівень господарського освоєння північної частини території найнижчий в Україні (40-45% від середнього). Це стосується густоти населення, поселень, промислових центрів. Територіальна структура промисловості взагалі мало розвинена. До її основних елементів потрібно віднести 5 великих вузлів, які склалися навколо основних центрів та міста Севастополь. Крім загальнодержавних, є й специфічні проблеми розвитку продуктивних сил регіону. Вони пов’язані з необхідністю більш ефективного розвитку міжгалузевих виробничих комплексів, удосконалення технологій, ек. і соц. розвитку північних областей Причорномор’я, з необхідністю більш раціонального використання рекреаційних ресурсів, створення сучасної банківської, транспортної інфраструктури, вирішення проблем водопостачання, особливо в Криму. Бар’єри росту для ек. розвитку – напружений водний та паливно-енергетичний баланс, екологічна ситуація, особливо Чорного і Азовського морів, південного берега Криму та прибережної зони Причорномор’я і, як у країні в цілому, фінансова незабезпеченість необхідних для ек. розбудови краю трансформаційних процесів.

96. Висвітлити основні функції Пд. макрорайону в територіальному поділі праці. У територіальному поділі праці ек. макрорайон представлений промисловою продукцією (машинобудування – судна, верстати, обладнання для АПК, кіноапаратура; хімія – бром, кальцинована сода, двуокис титану, лаки, фарби; промисловість будівельних матеріалів). Провідне місце в ланці спеціалізації займає високотоварний АПК, який постачаяє на зовнішній ринок зерно, соняшник, плодоовочеконсервну та рибну продукцію, виноград, ефірну олію, тютюнові вироби, коньяк. Розгалужені зовнішні зв’язки району, як міжнародні, так і внутрішньодержавні, склалися, перш за все, завдяки сприятливому геополітичному, транспортно-географічному положенню. Район належить до басейну Чорного моря, межує з промислово розвиненими Донбасом і Промисловим Придніпров’ям. Через р. Дунай він добре пов’язаний з країнами Центральної Європи, а через Чорне море – із країнами Середземномор’я. Приморське положення макрорайону визначає своєрідність його функцій у державному та міжнародному поділі праці. Це, перш за все: 1) транспортно-посередницькі функції, бо район виступає морськими воротами України, саме в ньому розташовані всі її чорноморські порти;  2) розвиток морегосподарського комплексу, в якому провідну роль відіграє і морське суднобудування; 3) пов’язані з приморським положенням і унікальні рекреаційні ресурси, які лягли в основу розвитку потужного рекреаційного комплексу регіону.

97. Охарактеризувати стан та особливості розміщення продуктивних сил Київського економічного району. Центральний економічний район (Черкаська і Київська). ПЕК: добування бурого вугілля у Ватутіному та Олександрії, торфу – в Черкаській області; Кременчуцька і Канівська ГЕС, Трипільська ТЕС.

Провідні галузі: харчова та маш/б і металообробка. М/б і металообробка: виробництво машин і обладнання для с/г та харчової і легкої промисловості; виготовлення друкарських машинок, радіовиробів, підйомно-транспортного устаткування, телеграфної апаратури, телевізорів, фотоприладів, баштових кранів, бурових машин. Хімічна пром.: Черкаська - азотні добрива, хімічні волокна та реактиви. Працюють Завалівський графітовий комбінат, а також заводи чистих металів у Світловодську і Побузький нікелевий. Легка промисловість: швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва; тут випускають шовкові тканини, гігроскопічну вату, художні вироби. Незначного розвитку набули деревообробна і меблева галузі. Є численні підприємства будіндустрії. АПК: рослинництво (озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза,ц.буряки, соняшник, ефіроолійні культури, коноплі, коріандр; овочівництво і садівництво); тваринництво (провідні – скотарство(м’ясо-молочне) і свинарство. Харчова пром.: розвинуті майже всі галузі, найбільше – цукрова.

Транспорт: провідні – залізничний та автобусний; повітряний – Київ; водний (порти Київ, Черкаси і Світловодськ).

Рекреаційні ресурси: Умань, дендропарк «Софіївка». Проблеми: низький рівень промислового розвитку; радіаційне забруднення; ерозія ґрунтів; нераціональне використання трудових ресурсів.

98-99. Висвітлити стан та проблеми розвитку продуктивних сил Карпатського економічного району. Карпатський ек. район (Зак, Льв, І-Ф, Чернівецька) багатий на трудові ресурси - розвиток трудомістких галузей промисловості і с/г. Найбільш розвинені м/б, харчова, лісова і деревообробна промисловість, промисловість будматеріалів; слабо розвинена металургія та електроенергетика. ПЕК: видобуток кам’яного (Льв-Вол басейн) і бурого вугілля; нафтопереробні заводи - в Дрогобичі, Надвірній, Львові; головні центри видобутку й акумуляції привізного природного газу – Дашава, Рудка, Угерсько, Більче (Льв); електроенергетика (провідна галузь) - Бурштинська, Добротвірська ДРЕС. М/б комплекс: приладобудування, вир-во телевізійної техніки, електроламп - орієнтується на кваліфіковану робочу силу й наукову інфраструктуру Львову і зосереджений переважно в обласних центрах; розвинене транспортне, підйомно-транспортне м/б. Хіміндустрія: гірнича хімія (вир-во природної сірки в Новому роздолі і Новояворівську; видобуток калійних і кухонних солей у Калуші, Стебнику, Солотвині); основна хімія (належить вир-восірчаної кислоти у Новому Роздолі, калійних у Калуші, Стебнику); хімія органічного синтезу (вир-во штучних волокон у Сокалі; технічного вуглецю у Дашаві). Лісовиробничий комплекс спеціалізується в основному на вир-ві меблів (Львів, Івано-Франківськ); целюлозно-паперова - Жидачів, Рахів; лісохімія – Свалява, Великий Бичків, Перечин. Вир-во будівельного каменю, в’язких матеріалів – цементу (у Миколаєві), вапна (у Пустомитах), гіпсу (у Ширці). Цукровий буряк перобляють у Хордові, льон – в Передкарпатті; овочі і плоди – у лісостеповій і передгірських зонах; м’ясокомбінати переважно розміщені в обласних центрах.

Рекреаційний комплекс: санаторно-курортне (Трускавець, Моршин, Немиров) і туристське (Львів) госп-во.

Легка промисловість існує в усіх обласних центрах. Розвинені народні промисли: ткацтво, килимарство, гончарство, вишивання. Район має густу мережу залізничних та автомобільних шляхів.