14. Сутність ринку. Його функції. Структура та інфраструктура.

Умовами його виникнення є:

• суспільний поділ праці, на основі якого виникають виробничі відносини між людьми у формі обміну продуктами праці;

• економічна відокремленість суб’єктів господарювання, зумовлена наявністю різних форм власності;

• вільний обмін ресурсами, який забезпечує вільне ціноутворення та ефективне господарювання.

Ринок- це система економічних відносин, пов’язаних з бміном товарів та послуг на основі використання різноманітних форма власності, товарно-грошових та фінансово-кредитних механізмів. Є два сектори економіки: ринковий та неринковий. Зміна домінанти одного із секторів призводить до якісних зручешь сусп.. устрою, зачіпає долю системи та впливає на переважну кількість суб’єктів економіки. Ринок-невідємний атрибут товарного господарства. Він забезпечує рух грошей (Т-Г-Т та Г-Т-Г). Через ринок здійснюється переважна більшість економічних процесів. Риси ринку: економічна свобода, конкуренція мобільність ресурсів, автономність дії учасників ринку, вичерпна поінформованість суб’єктів, соціалізація та глобалізація економ.звязків.Структура ринку за різними критеріями:

за об’єктами обміну:

• 1 ринок ресурсів, який набуває форм:

• Ринку праці

• Ринку капіталу

• Ринку землі та нерухомості

• 2 товарний ринок

• Ринок споживчих товарів

• Ринок послуг

• Ринок науково-техніч. Розробок та інформації

• 3 фінансовий ринок

• Грошовий ринок

• Ринок цінних паперів

• Валютний ринок

Залежно від умов

Вільний, монополізований, монополістична конкуренція, регульований

За терит. Ознакою

Місцевий,регіональний, національний, світовий

Стосовно відповідності чинному законодавству

Легальний та тіньовий

Стосовно способу формування

Стихійний та організований.

Функції ринку

Регулювання, стимулювання, розподільча, функція санації, алокаційна функція, інформативна функція, функція інтеграції

Основні суб’єкти ринкової економіки: підприємці, держава, домашні господарства

Об’єктами ринкових відносин є:

• товари і послуги;

• робоча сила;

• земля та інші природні ресурси;

• нерухомість;

• гроші, валюта, цінні папери.

Інфраструктура ринку-комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку.

Підсистеми інфраструктури: організ-технічна – товарні біржі, оптові ринки аукціони торговельно- промислові палати сервісні центри опціони ярмарки

Фінансова-кредитна: банки. Фондові біржі. Валютні біржі. Фінансові

Державне регулювання: ліцензування. Оподаткування.митна система.

Науково-дослідне та інформац. Забезпечення: консалтингові компанії. Інформ.центри та агентства. Рекламні агентства. Спец. Навчальні заклади. Юридичні контори

15. Закон попиту та пропозиції, його сутність та структура, механізм дії. Еластичність попиту та пропозиції.

Попит – платоспроможна потреба,яку субєкт здатний оплатити,залежить від ціни.

Закон попиту:чим більша ціна на товар,тим менша величина попиту.

Функціональна залежність попиту від ціни виражається формулою:Q_D = f (P) ,

де Q_D - величина попиту на товар; Р – ціна товару .Графічно залежність між ціною і попитом описується кривою попиту:

Вона має нахил, який свідчить про зворотну залежність між двома змінними: ціною за одиницю товару (Р) і обсягом його продажу (Q).Якщо ціна зросла, то за незмінного платоспроможного попиту населення зменшуються можливості здійснення покупок, причому не в номінальному грошовому, а в натуральному вираженні.

Наприклад, замість 5 кг певного харчового продукту покупець зможе придбати тільки 3—4 кг або змушений буде купувати дешевший замінювач звичайного для нього продукту (замість вищого сорту чаю купувати нижчий, замість кави — чай).

Засобом розв'язання цієї суперечності є зменшення попиту на товари, ціна на які зросла. Протилежна ситуація спостерігається при зниженні ціни. Споживач має можливість придбати ті товари, які раніше були недоступні для нього через низьку купівельну спроможність. У цьому випадку зростає попит на дорожчі товари.

Існують різні форми вияву закону попиту. Серед них відзначимо таку форму вияву, як ефект заміщення. Він полягає у переміщенні попиту на дешевший товар — замінювач.

Інша форма вияву закону попиту — ефект доходу — спостерігається тоді, коли відбулося зниження ціни. Це зумовлює появу у споживача вільної суми грошей, яка може бути спрямована на придбання додаткових життєвих засобів. Нецінові чинники попиту:Кількість покупців, Доходи споживачів, Смаки й уподобання, Ціни на сполучені товари, Містскість ринку, Очікування споживачів,сезонність товару.

Пропозиція- це обсяг товарів та послуг,який виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу

Закон пропозиції- чим вища ціна.тим більше товару за такою ціною товаровиробники готові запропонувати на ринок упродовж певного проміжку часу. І навпаки.

Функціональна залежність пропозиції від ціни виражається формулою:Q_S = f (P) ,де Q_S - величина пропозиції товару; Р – ціна товару .Графічно залежність між ціною і пропозицією описується кривою пропозиції: . Нецінові чинники пропозиції:Технологічний прогрес та організація виробництва;Зміна цін на ресурси; Зміна цін на споріднені товари; Зміни у бюджетно-податковій політиці;Очікування підприємців; Кількість продавців на ринку.

Зміни пропозиції під впливом нецінових чинників сприятимуть зсуву кривої пропозиції праворуч або ліворуч.Якщо ціна знижується, то підприємець одержує менше коштів від реалізації, і навпаки, у разі її зростання за такої самої кількості товарів і послуг, виручка є більшою. Отже, закон пропозиції на відміну від закону попиту ґрунтується на прямій залежності між ціною й обсягом товарів і послуг. Зміна ціни у кожний конкретний момент, як правило, зумовлює зміну обсягів товарів і послуг, вироблених (наданих) за тих самих витрат виробництва. Механізм дії закону пропозиції

Еластичність це здатність однієї економічної змінної реагувати на зміни, що відбулися в іншій економічній змінній. Кількісно еластичність вимірюється показником, який називається коефіцієнтом еластичності.

Еластичність попиту — це показник, що виражає коливання сукупного попиту, викликані пониженням цін на товари і послуги. Еластичним називається попит, що сформувався за умови, що зміна його об'єму (у %) перевищує відсотковий вираз зниження цін: Ed>1.

Стосовно попиту розрізняють наступні види еластичності: еластичність попиту за ціною, перехресна еластичність, еластичність попиту за доходами.

Еластичність попиту за ціною – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару: .

Застосовують два способи обчислення показника еластичності.

Показник лінійної еластичності визначає процентну зміну обсягу попиту у точці. Він обчислюється для випадку лінійної кривої попиту, заданої рівнянням , або у випадку незначної зміни ціни для нелінійної кривої попиту:

Показник дугової еластичності застосовується для вимірювання еластичності по­питу в центральній точці інтервалу на певному відрізку кривої попиту і розраховується за середніми величинами ціни та обсягу:

Розрізняють наступні випадки цінової еластичності попиту:

1. Еластичний попит – зміна ціни на 1% викликає зміну обсягу попиту, що перевищує 1%

2. Нееластичний попит – зміна ціни на 1% зумовлює меншу зміну нопиту на 1%

3. Абсолютно еластичний попит – зміна ціни на 1% зумовлюють таку саму зміну попиту

4. Абсолютно нееластичний попит – зміна ціни не впливає на зміну обсягупопиту

За неціновими чинникамі попиту розрізняють перехресну еластичність попиту та еластичність попиту за доходом.

Перехресна еластичність попиту – це процентна зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншого товару:

Еластичність попиту за доходом – це процентна зміна обсягу попи­ту, викликана однопроцентною зміною доходу: Еластичність пропозиції – це чутливість пропозиції до змін, що відбувається в ціні товару, який підприємець готовий поставити на ринок

Цінова еластичність пропонування – це процентна зміна обсягу пропонування, обумовлена однопроцентною зміною ціни товару Концепція еластичності має численні сфери практичного застосування. Серед них:1. Визначення цінової стратегії продавців.2. Аналіз і прогнозування наслідків зміни ринкових умов3. Визначення наслідків державного втручання у ціноутворення.4. Політика оподаткування.