4.3.Аналіз використання обладнання і виробничих потужностей підприємства

Після аналізу узагальнюючих показників ефективного використання основних фондів більш детально вивчається ступінь використання виробничих потужностей підприємством, окремих видів машин і обладнання.

Виробнича потужність підприємства – максимально можливий випуск продукції при повному використанні виробничого обладнання і площ з врахуванням передової технології, покращення організації праці.

Виробнича потужність визначається як правило, в тих же одиницях, в яких планується виробництво промислової продукції.

Аналіз використання всього виробничого потенціалу підприємства здійснюється по даним планового і звітного балансу виробничих потужностей, який розраховується по формулі:

П_к=П_п+П_т+П_р+П_нбП_з.н-П_в ,

де:

П_к-виробнича потужність на кінець періода;

П_п-виробнича потужність на початок періода;

П_т-приріст потужності в результаті технічного переозброєння діючих підприємств і здійснення інших організаційно-техничних міропрємств;

П_р-приріст потужностей в результаті реконструкції діючих підприємств;

П_нб-введення в дію нових потужностей за рахунок нових і розширеннядіючих підприємств;

П_з.н-збільшення або зменшення потужності в результаті зміни номенклатури і асортименту продукції;

П_в-зменшення потужності в результаті їх вибуття.

Наявність таких балансів дозволяє здійснювати контроль за правильністю розрахунків виробничих потужностей, дотриманням норм їх освоєння, виявити резерви підвищення використання наявних виробничих потужностей.

При аналізі визначають рівень освоєння потужностей (коефіцієнт використання потужностей)-досягнутий на певну дату % освоєння конкретної потужності.

Порівняння фактичного коефіцієнта використання виробничих потужностей з плановим і за минули роки дозволяє встановити зміну ступеня використання виробничих потужностей, причини цих змін. Низький коефіцієнт показує прор наявність резервів збільшення випуску продукції без введення в експлуатацію додаткових потужностей і капітальних вкладень.

Підвищення коефіцієнта використання середньорічної потужності може бути досягнуто за рахунок зменшення простоїв обладнання, покращання постачання сировиною, підвищення рівня використання потужностей в цехах, які не досягли проектної потужності, зменшення втрат робочого часу.

Все обладнання ділиться на наявне, встановлене і діюче (рис.4.3.1)

Обладнання

Встановлене

Діюче

Наявне

Все обладнання, яке є на підприємстві, включаючи резервне і те, яке знаходиться на складі

Змонтоване, підготовлене до роботи і здане в експлуатацію обладнання

Обладнання, на якому в данній часвиготовляється продукція.

Рис.4.3.1. Види обладнання.

Аналіз розпочинається з встановлення питомої ваги діючого обладнання в наявному і встановленому обладнанні, що дозволяє встановити резерви збільшення, випуску продукції за рахунок максимального завантаження всього наявного обладнання.

Оцінку складу обладнання може представити в табл.4.3.1.

Таблиця 4.3.1

Аналіз складу обладнання

Наявне обладнання	Встановлене	Діюче	Діюче в % до
			наявного	встановленого
809	802	792	97,9	98,8

З табл.4.3.1. видно що на підприємстві 7 одиниць обладнання не встановлено, 2,1% наявною і 1,2% встановленого обладнання не працює.

Якщо можливий фонд часу роботи цих 7 одиниць – 20384 верстато-годин (71,48260), плановий випуск продукції за 1верстато-годину – 12,3грн, то резерв збільшення обсягу продукції за рахунок введення в дію цих 7 одиниць – 251 тис.грн. (2038412,3).

Підвищення ефективності експлуатації діючого обладнання забезпечується 2 шляхами: ексенсивним (по часу) і інтенсивним (по потужності).

Інтенсивне використання обладнання характеризується показниками випуску продукції на 1 верстато-год. (або на 1 грн.), тобто його продуктивністю.

Показником екстенсивного використання обладнання є

К_{екстенсивного використання}=

Аналіз екстенсивного використання обладнання пов’заний з балансом часу роботи (рис.4.3.2.)

Максимально можливий час роботи обладнання (число календарніх днів в период24 год.кількість одиниць встановленого обладнання)

Календарний

Баланс робочого часу

Кількість одиниць встановленого обладнаннякількість робочих днів звітного періодукількість год. щоденної роботи з врахуванням коефіцієнта змінності.

Режимний

Плановий

Час роботи обладнання по плану. Відрізняється від режимного часом знаходження обладнання в ремонті і на модернізації

Фактичний

Рис.4.3.2. Баланс робочого часу.

Порівняння фактичного і планового фонду часу характеризує ступінь виконання плану по введенню в експлуатацію обладнання.

Порівняння календарного і режимного фонду часу характеризує можливості кращого обладнання за рахунок підвищення К_{змінності}, де

Порівняння режимного і планового – характеризує резерви часу за рахунок зменшення часу на ремонт.

Для характеристики використання часу роботи обладнання застосовуються слідуючі коефіцієнти:

Узагальнюючим показником, який комплексно характеризує використання обладнання є

К_{інтегрального завантаження обладнання}=К_{інтенсивного}  К_{екстенсивного}

В процесі аналізу вивчається динаміка цих показників, виконання плануі причини їх змін.

По групам однорідного обладнання розраховується зміна об’єму виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсивного і інтенсивного використання за слідуючою формулою:

Валова продукція

=

Кількість однорід ного обладна ння



Кількість днів роботи одиницею обладна ння



Коефіцієнт змінності роботи обладнання



Середню трива лість зміни



Виробіток продукції за 1 машино годину на однорід ному обладнанні

В спрощеному вигляді:

Валова продук-ція

=

Виробіток продукції за 1 верстатогодину, грн.



Відпрацьовано всіма верстатами, верстатогодини

Розрахунок впливу цих факторів можна здійснювати способами елімінування.