33. Державний апарат та його структура

У широкому сенсі державний апарат ототожнюється з поняттям механізму держави, у вузькому – державний апарат розуміється як система виконавчо-розпорядчих органів держави.

Державний апарат як частину механізму держави визначають як юридично оформлену систему всіх державних органів, які безпосередньо здійснюють управління суспільством, виконують завдання та функції держави.

Структура державного апарату

Під структурою державного апарату розуміється його внутрішня будова. Структура завжди звертає увагу на те, з чого формується державний апарат: ієрархія, компетенція, принципи організації і функціонування.

виступає як цілісна система, яка включає ряд підсистем – однородові за внутрішньою будовою, функціями, цілям і завданнями державні органи.

Найбільш важливими підсистемами сучасної державного апарату є:

• - система органів державної влади,

• - система органів державного управління,

• - система судових органів,

• - система правоохоронних органів,

• - система органів прокуратури.

34.Державний орган та його структура

- структурна організація, направлена на реалізацію функції держави, управляє державними підприємствами і установами, підпорядковує своїй волі поведінку людей.

– створений державою або безпосередньо народом структурно-організований колектив уповноважених осіб (депутатів або державних службовців), наділений владними повноваженнями.

ознаки органу держави:

• створюються, відповідно до закону, шляхом безпосередньої чи представницької демократії, покликані виконувати чітко визначену законом діяльність;

• - наділені державно-владними повноваженнями;

• - пов'язані між собою відносинами субординації;

• - створюють єдину систему – апарат держави.

Структура органу держави:

• - головний апарат, що безпосередньо виконує цілі, завдання держави;

• - допоміжний апарат, який забезпечує діяльнісЛеть апарату органу держави.

35. Розподіл державної влади та його компоненти

Влада — здатність певного суб'єкта (індивіда, колективу, організації) підпорядковувати собі волю і поведінку іншого суб'єкта у своїх власних інтересах чи інтересах інших осіб.Влада як соціальна функція щодо нав'язування своєї волі іншим завжди була і є об'єктом загальних зазіхань, особливо в державно-організованому суспільстві.Державна влада — це влада, яка здійснюється тільки державою та її органами і характеризується суверенністю, універсальністю та здатністю владно-примусового впливу на поведінку всіх людей та їх організацій, що забезпечується державно-правовими методами.Як структурні елементи державної влади виділяють:

1) суб’єкти – пануючий та підвладний. Пануючий суб’єкт є безпосереднім носієм влади. Ним може бути індивід, організація, партія, спільнота людей (стан, клас, народ, нація), держава. Для виникнення владних відносин суб’єкту необхідні певні якості, насамперед, – воля до влади, тобто бажання панувати. Окрім волі до влади, суб’єкт влади має бути компетентним, знати суть справи, стан і настрій підлеглих, вміти використовувати ресурси, мати авторитет (повагу з боку підлеглих). Природно, різні суб’єкти влади наділені цими властивостями у неоднаковій мірі.

В якості підвладного суб’єкта виступають індивіди та їх об’єднання. Влада не може бути однобічною, вона передбачає підпорядкування підвладних індивідів. Мотиви підкорення можуть бути різними: острах покарання; традиція покори; зацікавленість у виконанні розпоряджень (така влада є найбільш стабільною); авторитет влади у підлеглих; харизма правителя. Підкорення владі – не єдиний спосіб реагування людей на владні накази. За відсутності мотивів для підкорення пануючий суб’єкт може зустріти опір (від мирної непокори до збройної боротьби) з боку підвладних;

2) об’єкт – поведінка окремих індивідів чи їх сукупності, до яких звернені накази суб’єкта влади;

3) засоби впливу суб’єкта влади на підвладних індивідів. Найбільш поширені засоби володарювання: примус (у тому числі – насильство), переконання, керівництво, контроль, особистий приклад. Для сучасного громадянського суспільства і правової держави є характерним пріоритет ненасильницьких засобів впливу на людську поведінку. Примусові засоби використовуються тільки тоді, коли владні розпорядження не виконуються добровільно.

Державна влада – різновид політичної влади, що здійснюється державою та її органами. Від інших видів влади державну владу відрізняють такі ознаки:

1) єдність – у країні існує тільки одна державна влада, що є єдиною;

2) загальність – влада держави поширюється на всю територію країни і на всіх людей, що мешкають у ній;

3) суверенність – державна влада самостійна і незалежна від будь–якої іншої влади як всередині країни так і поза нею;

4) організаційне оформлення – державна влада відокремлена від суспільства і матеріально втілена в державному апараті – сукупності взаємозалежних органів держави;

5) наявність органів примусу (армія, поліція, органи контролю та нагляду, в’язниці і т.ін.).

Слід зазначити, що влада сучасної держави, попри всю свою суверенність, обмежена правом, загальновизнаними стандартами прав людини та міжнародними зобов’язаннями, перебуває під контролем громадянського суспільства та світового співтовариства.