30. Державний режим та його види

Політи́чний режи́м — тип, характер влади в країні; сукупність засобів і методів здійснення політичної влади, яка відображає характер взаємовідносин громадян і держави.

Державний режим - найважливіша складова частина політичного режиму, що існує в суспільстві. Політичний режим - поняття більше широке, оскільки воно містить у собі не тільки методи державного володарювання, але й характерні способи діяльності недержавних політичних організацій (партії, руху, клуби, союзи).

Державні режими можуть бути демократичними й антидемократичними (тоталітарні, авторитарні, расистські). тому основним критерієм класифікації держав по даній ознаці є демократизм форм і методів здійснення державної влади. Для рабовласницьких держав характерні й деспотія й демократія; для феодалізму - і не обмежена влада феодала, монарха, і народні збори; для сучасної держави - і тоталітаризм, і правова демократія.

Ідеальних демократичних форм державного режиму в реальній дійсності не існує. У тій або іншій конкретній державі присутні різні по своєму змісті методи офіційного володарювання. Проте можна виділити найбільш загальні риси, властиві ті або інші різновиди державного режиму.

Антидемократичні режими - характеризуються наступними ознаками:

- визначає характер державної влади - це співвідношення держави й особистості;

- антидемократичний режим характеризується повним (тотальним) контролем держави над всіма сферами громадського життя : економікою, політикою, ідеологією, соціальною, культурною й національною будовою;

- йому властиве одержавлення всіх громадських організацій (профспілок, молодіжних, спортивних і ін.);

- особистість в антидемократичній державі фактично позбавлена яких-небудь суб'єктивних прав, хоча формально вони можуть проголошуватися навіть у конституціях;

- реально діє примат держави над правом, що є наслідком сваволі, порушенням законності, ліквідації правових початків у суспільному житті;

- всеохоплююча мілітаризація громадського життя;

- ігнорують інтереси державних утворень, особливо національних меншостей;

- не враховує особливостей релігійних переконань населення.

Антидемократичний режим із установлюватися як при монархічної, так і при республіканській формі правління, однак, будучи запереченням принципів парламентаризму, він не погодиться з парламентарною монархією й республікою. Приводячи до із із державної влади, авторитарний режим не погоджується з буржуазним федералізмом.

Демократичний режим (ліберальний, консервативний, радикальний) складається в правових державах. Вони характеризуються методами існування влади, які реально забезпечують вільний розвиток особистості, фактичну захищеність її прав, інтересів.

Конкретно режим демократичної влади виражається в наступному:

- режим представляє свободу особи в економічній сфері, що становить основу матеріального благополуччя суспільства;

- реальна гарантированность прав і воль громадян, їхня можливість виражати власна думка про політика держави, брати активну участь у культурних, наукових і інших громадських організаціях;

- створює ефективну систему прямого впливу населення країни на характер державної влади;

- у демократичній державі особистість захищена від сваволі, беззаконня, тому що її права перебувають під постійною охороною правосуддя;

- влада однаковою мірою забезпечує інтереси більшості й меншостей;

- основним принципом діяльності демократичної держави є плюралізм;

- державний режим базується на законах, які відбивають об'єктивні потреби розвитку особистості й суспільства.

Історія знає різні форми демократичних режимів. Найбільше поширення в цей час одержав режим парламентерської демократії, заснований на передачі влади парламенту. Так само існує ліберально-демократичний режим.

а) демократичний режим – влада здійснюється для забезпечення основних прав людини шляхом вільного виявлення і врахування інтересів усіх суб'єктів суспільства через демократичні інститути.

• дотримується конституція;

• реалізується принцип "розподілу влад";

• участь громадян та їх об'єднань в управлінні державою;

• багатопартійність;

• домінують методи переконання, узгодження, компромісу

б) недемократичний режим – державна влада здійснюється з обмеженням або порушенням основних прав людини шляхом ігнорування інтересів більшості груп населення, зосередженням неконтрольованої державної влади в руках одної чи групи осіб.

не реалізується (частіше всього юридично не закріплений) принцип "розподілу влад";

звужується або припиняється вплив громадян та їх об'єднань на управління державою;

відсутня або є формальною виборність;

забороняється діяльність опозиційних партій та організацій;

застосовуються політичні репресії;

звужуються або порушаються політичні права громадян і меншин;

реальна влада зосереджується в руках групи осіб або однієї особи, які не підконтрольні народові.

Тоталітарний режим – система монопольно сконцентрованої влади, об’єм і межі якої суспільство не здатне контролювати правовими засобами.

• одержавлення усіх легальних об'єднань та організацій, або встановлення тотального контролю за їх діяльністю;

• ліквідація проголошених конституційних прав і свобод;

• встановлення політичної цензури;

• моноідеологія;

• репресії проти опозиції, інакомислячих;

• мілітаризація суспільного життя.

Авторитарний режим – необмежена влада одної особи або групи осіб, які фактично не підконтрольні народу.

• наявністю центра управління який діє за своїм розсудом, в тому числі з порушенням норм закону;

• використанням насильства та позасудових методів примусу;

• опора на поліцейський та військовий апарат;

• дія принципу пріоритету держави над особистістю, відсутність гарантій здійснення конституційно проголошених прав і свобод особи, особливо у взаємовідносинах із владою.