28.Державне правління та його види

Форма державного правління – це елемент форми держави, що характеризує структурну організацію влади, стійкий порядок формування вищих органів державної влади та їх компетенцію, взаємодію між ними, а також кількісну і якісну міру участі населення в її здійсненні.

Монархія (грец. «єдиновладдя») – така форма державного правління, при якій державна влада повністю чи частково зосереджується в руках одної особи – монарха, передається у спадщину, нерідко обожнювана і не залежить від народу.

Абсолютна монархія – в руках монарха зосереджується вся (абсолютна) повнота державної влади.

Парламентська монархія – форма правління яка існує зазвичай у високорозвинених країнах, де трансформаційні процеси супроводжуються не корінним ламанням колишніх інститутів влади, а поступовим їх перетворенням і пристосуванням до нових умов.

Республіка (від лат. «res publica» «суспільна справа») – така форма державного правління, яка припускає, що повноваження державної влади ґрунтується на мандаті народу.

Президентська республіка – така республіканська форма правління за якої обраний (прямими або непрямими виборами) глава держави (зазвичай президент) особисто чи з наступним схваленням парламенту формує і призначає підзвітний йому уряд.

Змішана (напівпрезидентська) республіка – така республіканська форма правління яка сполучає у собі нетипові ознаки і президентської і парламентської республіки.

29.Державний устрій та його види

Форма державного устрою – це елемент форми держави, який характеризує територіальну організацію влади, спосіб (порядок) поділу території на адміністративно-територіальні одиниці.

Ознаки:

а) ступінь концентрації і деконцентрації влади;

б) ступінь централізації і децентралізації влади;

Проста (унітарна) держава — держава, що не має складових частин, які б володіли ознаками державності (Україна, Болгарія, Польща, Франція, Італія, Швеція та ін.).

децентралізовані унітарні держави з елементами федералізму (Грузія, Іспанія, Італія, Україна та ін.).

Складна держава:

а) федерація – союзна держава, яка об'єднує інші держави (іноді суверенні).

Ознаки федерації:

• території-суб'єкти федерації

• наявність союзної конституції та конституцій її суб'єктів;

• наявність дворівневої системи законодавства, управління – федерації і суб'єктів федерації;

• наявність громадянства як усієї федерації, так і суб'єктів (ФРН);

• можливість суб'єктів федерації мати власну правову та судову системи (США);

• суб'єкти федерації не володіють суверенітетом і не є суб'єктами міжнародного права, проте в договірних міжнародних відносинах можуть виступати як федерація в цілому, так і кожний й суб'єкт.

б) конфедерація – союз держав або добровільне об'єднання суверенних держав, для вирішення певних завдань, переважно зовнішньополітичних, військових тощо (США, Нідерланди, Швейцарія, Сенегамбія (Сенегал).

в) співдружність – як особливу форму державного устрою визначають як організовано оформлене об'єднання держав, які виступають у якості асоційованих учасників при збереженні ними повного суверенітету та незалежності.

г) імперія – держава, що утворилася шляхом завоювання чи приєднання нових держав з утворенням абсолютної верховної влади.