
- •1. Юридична наука та її система. Юриспруденція
- •2. Предмет теорії держави та права та його структура
- •3. Функції теорії держави і права
- •4.Методологія і методи в пізнані держави і права
- •5.Спеціальні методи пізнання юридичної науки
- •6.Місце теорії держави та права в системі юридичних і суспільних наук
- •7. Публічна влада і нормативне регулювання у первісній общині
- •8. Ознаки держави, що відрізняють її від самоврядування первісної общини
- •9. Походження (виникнення) держави
- •10,11,12. Силова концепція держави
- •13. Деспотія, держава, тоталітаризм
- •14,15. Поняття, ознаки держави
- •16.Структура (зміст) держави
- •17. Державна влада та її елементи
- •17,18. Населення як елемент держави, Територія як елемент держави
- •20. Сутність держави
- •19. Територія як елемент держави
- •21. Державний суверенітет.
- •22.Типи держав
- •Залежно від рівня економічного розвитку
- •Залежно від політичного режиму
- •Залежно від пануючої ідеології держави
- •Типи держав
- •23.Функції держави та їх класифікація
- •24. Структура функції держави та механізм їх зміни
- •25. Функції, цілі, завдання держави
- •26. Форми здійснення функцій держави
- •27.Форми держави
- •28.Державне правління та його види
- •29.Державний устрій та його види
- •30. Державний режим та його види
- •31.Міжнародні о’бэднання держав
- •32.Механізм державної влади та його структура
- •33. Державний апарат та його структура
- •34.Державний орган та його структура
- •35. Розподіл державної влади та його компоненти
- •36. Легітимність і легальність державної влади
- •37. Державна служба та її види
- •38. Державний службовець. Посадова особа
- •39. Права і свободи людини та їх класифікація
- •40. Гарантії прав людини та їх класифікація
- •41. Механізм гарантії прав людини та його рівні
- •42. Держава і суспільство
- •43. Громадське суспільство
- •44. Держава і політична система суспільства
- •45. Демократична держава
- •46. Правова держава
- •48. Правова держава і авторитарна держава
- •49. Соціальна держава
- •50. Співвідношення правової і соціальної держави
28.Державне правління та його види
Форма державного правління – це елемент форми держави, що характеризує структурну організацію влади, стійкий порядок формування вищих органів державної влади та їх компетенцію, взаємодію між ними, а також кількісну і якісну міру участі населення в її здійсненні.
Монархія (грец. «єдиновладдя») – така форма державного правління, при якій державна влада повністю чи частково зосереджується в руках одної особи – монарха, передається у спадщину, нерідко обожнювана і не залежить від народу.
Абсолютна монархія – в руках монарха зосереджується вся (абсолютна) повнота державної влади.
Парламентська монархія – форма правління яка існує зазвичай у високорозвинених країнах, де трансформаційні процеси супроводжуються не корінним ламанням колишніх інститутів влади, а поступовим їх перетворенням і пристосуванням до нових умов.
Республіка (від лат. «res publica» «суспільна справа») – така форма державного правління, яка припускає, що повноваження державної влади ґрунтується на мандаті народу.
Президентська республіка – така республіканська форма правління за якої обраний (прямими або непрямими виборами) глава держави (зазвичай президент) особисто чи з наступним схваленням парламенту формує і призначає підзвітний йому уряд.
Змішана (напівпрезидентська) республіка – така республіканська форма правління яка сполучає у собі нетипові ознаки і президентської і парламентської республіки.
29.Державний устрій та його види
Форма державного устрою – це елемент форми держави, який характеризує територіальну організацію влади, спосіб (порядок) поділу території на адміністративно-територіальні одиниці.
Ознаки:
а) ступінь концентрації і деконцентрації влади;
б) ступінь централізації і децентралізації влади;
Проста (унітарна) держава — держава, що не має складових частин, які б володіли ознаками державності (Україна, Болгарія, Польща, Франція, Італія, Швеція та ін.).
децентралізовані унітарні держави з елементами федералізму (Грузія, Іспанія, Італія, Україна та ін.).
Складна держава:
а) федерація – союзна держава, яка об'єднує інші держави (іноді суверенні).
Ознаки федерації:
території-суб'єкти федерації
наявність союзної конституції та конституцій її суб'єктів;
наявність дворівневої системи законодавства, управління – федерації і суб'єктів федерації;
наявність громадянства як усієї федерації, так і суб'єктів (ФРН);
можливість суб'єктів федерації мати власну правову та судову системи (США);
суб'єкти федерації не володіють суверенітетом і не є суб'єктами міжнародного права, проте в договірних міжнародних відносинах можуть виступати як федерація в цілому, так і кожний й суб'єкт.
б) конфедерація – союз держав або добровільне об'єднання суверенних держав, для вирішення певних завдань, переважно зовнішньополітичних, військових тощо (США, Нідерланди, Швейцарія, Сенегамбія (Сенегал).
в) співдружність – як особливу форму державного устрою визначають як організовано оформлене об'єднання держав, які виступають у якості асоційованих учасників при збереженні ними повного суверенітету та незалежності.
г) імперія – держава, що утворилася шляхом завоювання чи приєднання нових держав з утворенням абсолютної верховної влади.