21. Державний суверенітет.

Державний суверенітет – історично обумовлена політико-юридична властивість сучасної держави, що відображає її верховенство і рівень її самостійності у вирішенні внутрішніх питань та у взаємовідносинах з іншими державами і міжнародними організаціями (корпораціями).

Ознаки суверенітету:

єдність;

неподільність;

невідчужуваність.

Поняття і ознаки суверенітету

Єдність – у державі може бути лише одна суверенна влада.

Неподільність – державній владі, яка діє на території певної країни належить вся повнота суверенітету. Державна влада не може бути частково суверенною. Не є суверенними державні автономні утворення, які наділені окремими суверенними правами.

Невідчужуваність – не може бути переданим, обмеженим. Ідея суверенітету виникла в умовах монархічного правління. Такі ознаки монархії, як одноособовість, спадковість, безстроковість владарювання визначають і сприйняття державного суверенітету як влади абсолютної, нічим не обмеженої. Перехід до республіканської форми правління призводить до зміни природи суверенітету. В нових умовах державна влада не може розглядатися як абсолютна категорія.

22.Типи держав

Типологія держав - це наукова класифікація держав за певними типами (групами) на основі їх спільних ознак, відбиває властиві даному державі їх загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування. Сприяє більш глибокому виявлення ознак, властивостей, сутності держав, дозволяє простежити закономірності їх розвитку, структурні зміни, а також прогнозувати подальше існування.

Залежно від рівня економічного розвитку

розвиваються або країни третього світу (іноді їх називають аграрними, основу економіки складає сільське господарство, продаж корисних копалин тобто розвинена сировинна промисловість і т. д.);

індустріальні (основу економіки цих держав складає промисловість);

постіндустріальні (це сучасні розвинені держави, у яких відбулася науково-технічна революція; основні багатства цих держав створюються в сфері послуг, в індустріальній сфері).

Залежно від політичного режиму

• демократичні держави;

• авторитарні держави;

• тоталітарні держави.

Залежно від пануючої ідеології держави

• ідеологізовані;

• деідеологізований.

Типи держав

Серед основних підходів до типології держав виділяють два: Формаційний підхід до типології держави та Цивілізаційний підхід до типології держави.

• Суверенна держава

• Федеральна одиниця

• Національна держава

23.Функції держави та їх класифікація

• функції держави – це основні напрями діяльності держави.

• Або, функції держави - це основні напрями її діяльності, які виражають її сутність і соціальне призначення в галузі управ­ління справами суспільства

Внутрішня (головна) – тримати експлуатовану більшість в узді

Зовнішня (не головна) – розширювати територію свого, пануючого класу за рахунок території інших держав, або захищати територію своєї держави від нападів з боку інших держав.

Ознаки функцій держави можна визначити за трьома критеріями:

- головні ознаки – спрямовані на характеристику власне сутнісного моменту держави.

- співвідносні ознаки – дають змогу з’ясувати співвідношення таких близьких і взаємопов’язаних між собою понять, як “ціль (мета) держави”, “завдання держави”, “функції держави”, “функції окремих органів держави”, “форми діяльності (реалізації

Фактори, що впливають на зміну функцій:

- радикальні соціальні зміни в суспільстві;

- зміни типу, форми держави;

- національні моменти - мова, культура, традиції, самобутність населення, взаємовідносини етносів, які про­живають на території країни;

- науково-технічний, інтелектуаль­ний розвиток всієї цивілізації;

- процеси інформатизації суспільства;

- екологічний фактор;

- інтеграція світової економіки;

- міжнародна обстановка та ін.

Класифікація функцій держави – це їх поділ на окремі види, групи залежно від тих чи інших критеріїв, що має практичне значення для вироблення рекомендацій по удосконаленню певних напрямів діяльності держави.

1. загально­соціальні і спеціальносоціальні (захисту групових інтересів) функції.

3агальносоціальні функції – це такі напрями діяльності держави, які є довготривалими, спрямованими на задоволення інтересів суспільства в цілому, всіх його верств.

2. Функції держави можна поділити залежно від її типу – формаційним чи цивілізаційним.

3. 3а ступенем соціальної значущості функції держави можна поділити на головні і похідні.

Так, головними в умовах сучасної демократичної держави є функції захисту прав і свобод людини.

Похідні функції – це такі, які мають супроводжувальний, допоміжний або обслуговуючий характер, наприклад, функція оподаткування і фінансового контролю.

4. 3а часом дії функції держави поділяються на постійні і тимчасові.

Постійні функції здійснюються державою впродовж тривалого часу і притаманні їй на усіх або більшості етапах її існування, функціонування та розвитку (політична, соціальна, організація оборони країни та ін.).

Тимчасові з'являються внаслідок виникнення специфічних умов суспільного розвитку, необхідністю вирішення деяких невідкладних завдань.

5. За засобами діяльності, функції держави можна класифікувати на:

— законодавчу;

— виконавчу (управлінська);

— судову;

— правоохоронну;

— інформаційну.

6. Спрямованість діяльності держави на вирішення внутрішніх чи зовнішніх завдань служить критерієм поділу функцій на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні функції дають уявлення про напрями діяльності держави всередині країни.

Зовнішні функції дають уявлення про діяльність держави поза її межами, характеризують її напрями діяльності на міжнародній арені.