
- •1. Юридична наука та її система. Юриспруденція
- •2. Предмет теорії держави та права та його структура
- •3. Функції теорії держави і права
- •4.Методологія і методи в пізнані держави і права
- •5.Спеціальні методи пізнання юридичної науки
- •6.Місце теорії держави та права в системі юридичних і суспільних наук
- •7. Публічна влада і нормативне регулювання у первісній общині
- •8. Ознаки держави, що відрізняють її від самоврядування первісної общини
- •9. Походження (виникнення) держави
- •10,11,12. Силова концепція держави
- •13. Деспотія, держава, тоталітаризм
- •14,15. Поняття, ознаки держави
- •16.Структура (зміст) держави
- •17. Державна влада та її елементи
- •17,18. Населення як елемент держави, Територія як елемент держави
- •20. Сутність держави
- •19. Територія як елемент держави
- •21. Державний суверенітет.
- •22.Типи держав
- •Залежно від рівня економічного розвитку
- •Залежно від політичного режиму
- •Залежно від пануючої ідеології держави
- •Типи держав
- •23.Функції держави та їх класифікація
- •24. Структура функції держави та механізм їх зміни
- •25. Функції, цілі, завдання держави
- •26. Форми здійснення функцій держави
- •27.Форми держави
- •28.Державне правління та його види
- •29.Державний устрій та його види
- •30. Державний режим та його види
- •31.Міжнародні о’бэднання держав
- •32.Механізм державної влади та його структура
- •33. Державний апарат та його структура
- •34.Державний орган та його структура
- •35. Розподіл державної влади та його компоненти
- •36. Легітимність і легальність державної влади
- •37. Державна служба та її види
- •38. Державний службовець. Посадова особа
- •39. Права і свободи людини та їх класифікація
- •40. Гарантії прав людини та їх класифікація
- •41. Механізм гарантії прав людини та його рівні
- •42. Держава і суспільство
- •43. Громадське суспільство
- •44. Держава і політична система суспільства
- •45. Демократична держава
- •46. Правова держава
- •48. Правова держава і авторитарна держава
- •49. Соціальна держава
- •50. Співвідношення правової і соціальної держави
1. Юридична наука та її система. Юриспруденція
У системі суспільних наук юридична наука (правознавство) виступає як єдина галузь знань, предметом вивчення якої є держава і право. Ця галузь знань є системою взаємозалежних юридичних наук, яка за сферами прояву може бути диференційована на цикли наук:
- теоретично-історичні (теорія держави і права, історія держави і права та ін.);
- державознавчі (державне право, адміністративне право та ін.);
- цивілістичні (цивільне право, цивільний процес, господарський процес, сімейне право та ін.);
- криміналістичні (кримінальне право, кримінальний- процес, виправно-трудове право та ін.). Окреме місце посідають науки, які вивчають такі, що реалізують право, відносини між державами - міжнародне право (приватне і публічне), а також науки, що вивчають державу і право інших країн.
Кожна з зазначених наук є юридичною, має свої предмет і методи вивчення. Разом вони входять до поняття "юридична наука". Якщо предмет юридичної науки в цілому - це поняття права в усіх аспектах його теоретико-пізнавального прояву і виразу, то предмет кожної окремої юридичної науки як складової предмета юридичної науки в цілому - це один з аспектів поняття права, якась певна сторона юридичної дійсності. Відтак, юридична наука (правознавство) - єдина і водночас диференційована наука. Юридичну науку як систему юридичних наук можна представити через структуру - внутрішній поділ на основні групи (види) наук, що знаходяться у взаємному зв'язку:
1) теоретико-історичні (теорія держави і права, історія держави і права - загальна і вітчизняна, історія учень про державу і право);
2) галузеві (державне право, цивільне право, кримінальне право, трудове право, сімейне право, адміністративне право, фінансове право, екологічне право, комерційне право та ін.)
і міжгалузеві (кримінологія, прокурорський нагляд, організація правосуддя);
3) спеціальні прикладні (криміналістика, судова медицина, судова психологія, судова бухгалтерія та ін.). Прикладні науки є комплексними. Для вирішення правових питань вони використовують положення і висновки як юридичних, так і неюридич-них наук (фізики, хімії, загальної теорії статистики, медицини та ін.);
4) науки, що вивчають публічне і приватне міжнародне право, конституційне право інших країн та ін.
Юриспруденція, юридична наука (лат. Jurisprudencia - праворозсудливість, лат. juris-prudentia - правознавство, від лат. Jus - право і лат. Prudentia - передбачення, розумність, мудрість) — комплексна суспільна наука, система знань про об'єктивні закономірності (необхідності) і випадковості виникнення, розвитку і функціонування права і держави в їхній структурній єдності, їхнє місце і роль у суспільному житті. Історично як самостійна галузь суспільствознавства юриспруденція виникла в Стародавньому Римі: наприкінці IV - початку III ст. до н.е. з'явився термін "юриспруденція", а до початку I століття до н.е. відбулося її оформлення як системи володіння навичками професійно-юридичної майстерності. Наприкінці середніх віків юриспруденція розвивається вже в якості зведеної наукової дисципліни.