108. Парабанки, що функціонують на договірній основі: страхові компанії, ломбарди, лізингові компанії, факторинг — особливості їх діяльності.

За видами послуг, що надають небанківські установи своїм кредиторам, серед договірних фінансових посередників відокремлюють:

Страхові компанії формують грошові фонди на підставі продажу страхових полісів та використовують їх у разі настання страхових випадків власникам полісів. Мобілізовані грошові ресурси розміщують у дохідні активи. В Україні страховий бізнес є недостатньо розвинутим, бо економічна криза стримує попит на страхові послуги; хронічна інфляція, слабкість банківської системи та нерозвиненість ринку цінних паперів створюють великі труднощі щодо збереження мобілізованих коштів і їх розміщення у дохідні активи;

Ломбарди — видають позики населення під заставу рухомого майна. В основному це короткострокові кредити на споживчі цілі. Кошти ломбардів формуються із внесків засновників, прибутку від їх діяльності, банківських кредитів. Відносини з позичальниками оформлюються спеціальними ломбардними квитанціями;

Лізингові компанії спеціалізуються на придбанні предметів довгострокового користування (машини, обладнання, транспортні засоби та ін.) і надають їх фірмам у довгострокову оренду, які поступово сплачують їх вартість. Ресурси лізингових компаній формуються з власного капіталу та банківських кредитів.

Факторингові компанії купують дебіторську заборгованість клієнтів, пов’язану з постачанням товарів або послуг. Дохід від факторингової операції формується з процента на виплачену клієнту суму та комісію; строк такого кредиту досить короткий. Такі компанії, як правило, створюються при банках у період поглиблення платіжної кризи такий бізнес є надзвичайно ризиковим.

104. Активні операції комерційних банків: види, цілі проведення, умови, ризики проведення.

Акт. опре. Полягають у діяльності . пов’язаній з розміщенням і використанням власного капіталу, залучені і позичені кошти для одержання прибутку при рац. розподілі ризиків за окремими видами операцій і підтримки ліквідності. Акт. опер.: кредитні та інвестиційні. Кредитні — проведення комплексу дій, пов’язаних з наданням і погашенням банк. Позичок, здійсн. відповідно до принципів строковості, цільового характеру, забезпеченості ат платності кредиту. Рішення про надання кредиту приймається колегіально. Кредити надаються в межах наявних ресурсів з урахуванням кредитоспроможності, фін. стабільності , рентабельності та ліквідності позичальника. Загальний розмір кредиту не може перевищувати 8-кратного розміру власних коштів банку. Для одержання кредиту позичальник звертається до банку з кредитною заявою, що входить до складу певного пакету документів. У кредитному договорі передбачена : мета, сума , строк, порядок, форма видачі і погашення кредиту, %ставка, порядок і форма сплати процентів і основного боргу, права, зобов’язання. Банківське кредитування здійснюється із застосуванням таких позичкових рах.: простий (на ньому може бути тільки позичкове сальдо), спеціальний (застосовується в окремих випадках: при кредитуванні позичальника під заставу векселів), контокорентний (це активно-пасивний рахунок на якому обліковуються всі операції банку з клієнтом). Основна передумова повернення банківської позички — одержання цільових грошових надходжень, доходу, прибутку від реалізації об’єкта, що прокредитований. У банківській практиці використовується 2 види погашення позичок — первинні і вторинні. Використовуються такі форми забезпечення позичок: застава, гарантія, перевідступлення на користь банку вимог і рах. До 3-ї особи, іпотека, страхова угода (поліс). Інвестиційні означають вкладання коштів у цінні папери підприємств на відносно тривалий період. Інвестиційні цінні папери — боргові зобов’язання у вигляді акцій, облігацій, векселів, сертифікатів тощо. Функції банківських інвестицій полягає у створення вторинних резервів для задоволення потреби у коштах. Здійснюючи інвестиційні операції банки мають на меті: додержання безпеки грошових коштів, забезпечення їх диверсифікації, доходу та ліквідності. Виділяють 3 фактори ризику: кредитний, фінансовий, процентний. 1 з методів зменшення ризику — формування інвестиційного портфеля за рахунок багатьох видів цінних паперів, що мають різний рівень якості та різні строки погашення.

105. Обмеження та регулювання активних операцій банків.Активні операції банків полягають у діяльності, повязаній із розміщенням і використанням власного капіталу, залучених і позичених коштів для одержання прибутку при раціональному розподілі ризиків за окремими видами операцій і підтриманні ліквідності. Активні операції банків поділяються на кредитні та інвестиційні.

Кредити видаються тільки в межах наявних ресурсів, які має банк. Про кожний випадок надання позисальнику кредиту в розмірі, що перевищує 10% власного капіталу, комерційний банк повинен повідомити НБУ. Сукупна заборгованість за кредитами, за врахованими векселями та 100% суми позабалансових зобовязань, виданих одному позичальнику, е може перевищувати 25% власних коштів комерційного банку.

Загальний розмір кредитів, наданих ьанком, усім позичальникам, з урахуванням 100% позабалансових зобовязань банку, не може перевищувати восьмикратного розміру власних коштів банку.

Кредитування позичальників повинно здійснюватися з додержанням комерційним банком економічних нормативів регулювання банківської діяльності та вимог НБУ щодо формування обовязкових, страхових і резервних фондів.

106. Принципи організації грошових розрахунків, форми.Розрахунки в У. здійснюються за допомогою готівки та в безготівковій формі. Розрахунки готівкою застосовуються головним чином у процесі взаємовідносин підприємств . установ та організацій з населенням, а також між людьми тобто вони обслуговують рух грошових доходів та видатків населення, хоча готівка може викор-ся і при розр-х юрид. особами. У розр. між юр. особами переважна більшість платежів здійснюється в безготівковому порядку. Безгот. перерахування коштів може опосередковувати і рух грош. доходів і видатків населення, але його обсяг незначний. Основне місце в міжгосп. безгот. розрах.-х займають платежі за товарно-матер. цінності і послуги, а також фін. перерахування клієнтів.

організація безгот. розр. повинна сприяти процесу відтворення відповідати конкретним вимогам, які обумовлені інтересу ек.(забезпечувати своєчасне отримання кожним підпр-ом. грошових коштів за поставлену продукцію та надання послуг тим самим сприяти прискоренню обігу оборотних коштів у розрахунках. Крім того організація розрахунків повинна передбачати створення відповідних умов для взаємного контролю постач. та покупця за дотримання госп. угод та грош. зобов’язань, недопущення виникнення простроченої взаємної заборгованості. Безгот. розр. здійснюються через банківські установи на сонові письмових документів(платіжних доручень, чеків, векселів). Деякі безготівкові платежі здійснюють за допомогою поштово-телеграфних переказів, через установи зв’язку. За домовленістю між підприємствами можуть проводитись заліки взаємної заборгованості без участі банків, але з відображення у БО підпр. Претензії які виникають за розр-ми між платником та покупцем розгл-ся сторони в арбітражному чи судовому порядку, без участі банківських установ. За здійснення розр. операцій стягують з клієнтів плату у формі комісії, розмір якої передбачається у відповідному договорі між сторонами