81. Функції банків.

Банк — фінансовий посередник, який виконує комплекс базових операції , які в сукупності представляють закінчений процес посередництва. Будучи самостійними суб’єктами грошового ринку, банки виконують певні економічні функції, в яких реалізується їх сутність та призначення. Ф-цїї банків: 1) транформаційна; 2) емісійна. 1) зумовлена посередницькою емісією банків і їх особливим місцем серед фінансових посередників зокрема. Вона полягає в зміні таких якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки як ризикованість, строковість, обсяги та просторове спрямування. Тому напрями цієї функції: трансформації ризиків (банки, вживаючи відповідні заходи — створюють резерви, страхування депозитів тощо, можуть звести ризики для своїх вкладників і акціонерів до мінімуму); трансформація строків (мобілізуючи значні обсяги короткострокових коштів і постійне поповнення їх, банки одерж. можлив. Деяку їх частину спрямувати в довгострокові позички та інші довгострокові активи); Трансформація обсягів капіталів (мобілізуючи обсяги дрібних вкладників, банки можуть акумулювати ресурси з багатьох країн і спрямовувати їх на фінансування 1 об’єкту регіону); 2) полягає в тому, що тільки вони можуть створювати додаткові платіжні засоби і спрямовувати їх в оборот або ж вилучення їх з обороту. З функціями банку безпосередньо пов’язана їх роль в економіці. У трансформаційній функції банки впливають на прискорення обороту капіталу в процесі створення, сприяють розширенню обсягів і підвищення ефективності суспільного виробництва. В емісійній функції банки сприяють забезпеченню потреб обороту в платіжних засобах, знеціненню договірної і платіжної дисципліни в господарстві, удосконалення та зміцнення грошового обороту

75. Функції кредиту та їх характеристика, різні підходи до визначення функцій.

Функції характеризують суспільне призначення кредиту, специфічний прояв суті кредиту, що відображає окремі її ознаки, які відрізняють кредит від інших економічних категорій.

Роль кредиту характеризується конкретними проявами його функцій у даному соціально­–економічному середовищі.

Роль кредиту в умовах функціонування повноцінних грошей, адміністративного регулювання була незначною. Регулювання грошової маси неповноцінних грошей, особливо в умовах інфляції, відбувається завдяки кредитним операціям, в яких реалізується функції кредиту.

Суть кредиту проявляється в його функціях: перерозподільча, емісійна, контрольна.

Перерозподільча реалізує перерозподіл вартості, що не задіяна в обороті, на умовах повернення. З одного боку, здійснюється нагромадження грошових капіталів за рахунок збережень економічних агентів, а з іншого — їх розміщення серед інших агентів ринку. Роль кредиту завдяки цій функції визначається зміною зосередження капіталу у найбільш приоритетних сферах економіки, можливістю здійснити переорієнтацію виробництва й стабілізувати економіку.

Емісійна (антипаційна) забезпечує емісію платіжних засобів, методами кредитної експансії чи рестрикції регулюються обсяги грошової маси. У цій функції кредит сприяє економії витрат обігу (реальні гроші заміняються кредитними облігаціями) та прискоренню обороту грошей, запровадженню прогресивних систем розрахунків.

Контрольна полягає в тому, що в процесі кредитування(на всіх єтапах) забезпечується контроль за дотриманням умов та принципів надання кредиту з боку суб’єктів кредитної угоди. Це дає змогу мінімізувати кредитний ризик, реалізувати цільовий характер кредиту, стимулює позичальника раціонально й ефективно використовувати запозичені кошти.

В україні позитивні функції кредиту реалізуються не повністю. Цьому заважає недорозвиненість ринкових відносин, негативний вплив економічної кризи та інфляційних процесів на регулюючу роль кредиту.

У перехідній економіці кредиту зростає, розширюється сфера кредитних відносин. розвиваються методи кредитування та управління кредитом, а саме: відбувається перехід до децентралізації управління кредитними організаціями банків; розширюються права і можливості комерційних банків та їх клієнтів на основі договірних відносин; розширюється сфера застосування кредиту; вдосконалюється методи кредитування; підвищується роль кредиту як джерела інвестицій.