Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dengi.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
803.84 Кб
Скачать

7. Специфічний характер вартості грошей. Купівельна спроможність, як вираз вартості грошей за різних їх форм. Вплив зміни вартості грошей на економічні процеси.

Гроші – це товар, що має власну внутрішню вартість на етапі зародження та становлення ринкових відносин. Завдяки цьому гроші можуть:

- виконувати у світі товарів роль загального вартісного еквівалента;

- будучи у формі паперових грошей, розмінних на золото, розглядатися як знаки вартості монетарного характеру;

- розмінні паперові гроші, які не мають власної внутрішньої вартості, представляти в обіг вартість офіційно визначеної на основі зафіксованого державою масштабу цін вагової частки золота.

Сучасні готівкові гроші (банкноти або чекові депозити) мають відносну вартість. Завдяки цьому:

- гроші функціонують в обігу законний платіжний засіб тому, що вони є грішми, декларованими державою;

- їх вартість формується під впливом ринкових сил, стихійно.

Сучасна монетарна теорія виходить з того, що відносна вартість грошей пов’язана з характеристикою їх економічної корисності.

Корисність грошей визначається опосередковано через корисність інших товарів та економічних послуг, які можна отримати на ці гроші. Корисність грошей пов’язана з рідкістю, тобто постійним попитом на них.

Відносна вартість грошей не є константою – вона змінюється в часовому просторі.

Вартість грошей – визначається їх купівельною спроможністю, а ціною тієї чи іншої грошової одиниці є її валютний курс.

Відносна вартість грошей у функції засобу обігу визначається опосередковано як їхня купівельна спроможність. Їх цінність порівнюється із вартістю товарів і послуг, які можна на них купити.

Динаміка вартості грошей визначається динамікою цін. Ці величини знаходяться в обернено пропорційній залежності.

Підвищення вартості грошей = підвищення купівельної спроможності = зниження загального рівня цін.

Вартість грошей може визначатися одним із показників:

- на основі індексу роздрібних цін;

- на основі індексу оптових цін;

- через дефлятор ВНП (тобто порівняння номінальної та реальної величини ВВП).

Маса товарів, які можна купити за одиницю грошей, визначається рівнем їх цін: чим ціни вище, тим менше товарів можна купити на грошову одиницю, і навпаки. Отже, між вартістю (купівельною спроможністю) кредитних грошей та рівнем цін на товари існує обернена залежність. Тому зміну вартості грошей за певний період можна визначити за формулою: Ів.г=1/іс, де Ів.г. – зміна вартості грошей; Іс – індекс середнього рівня цін за певний період.

Зміна вартості грошей (Ів.г) – надзвичайно важливий економічний показник, що відчутно впливає на всі сфери життя суспільства. Рівень вартості грошей, як і ті економічні процеси, що його визначають, не може залишатися незмінним. Зниження вартості грошей називається інфляцією, а збільшенню – дефляцією.

9. Функція засобу обігу, її суть, сфера використання. Реальність і кількісна визначеність грошей у цій функції.

Засіб обігу – це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Процес товарного обігу виражається формулою: Т-Г-Т1, тобто продаж здійснюється заради купівлі. У цьому процесі гроші відіграють роль посередника між продавцем і покупцем. Переваг товарного обігу. Опосередкованого грішми, полягає у тому, що він не вимагає: взаємної відповідності потреб двох власників, які обмінюються товарами; збіг за часом актів продажу та купівлі; збіг акту купівлі/продажу в просторі.

Основою функціонування грошей, як засобу обігу, є рух товарів.

Роль грошей тут тимчасова. Виконавши свою функцію, гроші переходять від одного суб’єкта до іншого.

Для виконання цієї функції потрібні реальні та сталі гроші. Кількість грошей, що повинна бути в обігу (М) визначається сумою цих товарів та послуг, що підлягають реалізації протягом певного періоду (як правило, одного року).

Цей висновок можна представити за допомогою формули: М=Pі*qi, де Р – ціна і-го товару,q – кількість і-го товару.

Кількість грошей мала б дорівнювати цій величині за умови, що кожна грошова одиниця використовувалася лише один раз. Однак, кожна грошова одиниця використовується в процесі обігу не лише один раз.

Кількість грошей в обігу, необхідних для обігу змінюється прямо пропорційно сумі змін товарів та послуг, що реалізуються і обернено пропорційно швидкості обороту грошей.

Важливою ознакою грошей, як засобу обігу, є те, що вони являють собою реальне втілення мінової вартості: продавець віддає свій товар покупцеві і в замін одержує гроші. При цьому зовсім не має значення, в якій формі вони виступають. Важливо лише те, що гроші як засіб обігу забезпечують перебіг товарів від виробника до споживача, після чого товари виходять із сфери обігу.

Проте самі гроші залишаються в обігу, переходячи від одного суб’єкта до іншого.

Ця важливість засобу обігу визначає характер зв’язку обігу грошей і товарів. Так, в обігу завжди перебуває певна маса грошей, які протистоять товарній масі, що підлягає реалізації. Якщо їх співвідношення розглядати на якийсь момент, то маса грошей повинна приблизно дорівнювати сумі товарних цін. Функцію засобу обігу гроші виконують миттєво.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]