31. Швидкість обігу грошей: поняття, фактори, що впливають на зміну швидкості обігу грошей, вплив її на масу та сталість грошей. Порядок розрахунку швидкості обігу грошей.

Швидкість обігу грошей - це показник того, наскільки швидко відбувається перехід грошей від одного суб'єкта грошових відносин до іншого в обслуговуванні економічних операцій за певний період. Він показує, скільки разів у середньому за рік (за період) певна грошова одиниця витрачається на купівлю товарів і послуг.

Швидкість обігу грошей виражається рівнянням: V=Q*P/M, де V – швидкість обігу грошей; Q – фізичний обсяг товарів і послуг, що реалізуються; P – рівень цін товарів та послуг; M – маса грошей, що перебуває в обігу.

Статистичне показник швидкості обігу грошей виражається або числом оборотів однойменної грошової одиниці за певний час, або тривалістю одного обороту. На швидкість обігу грошей впливають такі фактори: • обсяг, структура та ефективність суспільного виробництва; • величина і швидкість товарних потоків на стадії обміну; • рівень розвитку ринкових зв'язків між суб'єктами процесу відтворення; • збалансованість попиту і пропозиції на ринку; • рівень розвитку маркетингу; • рівень інфляції; • рівень розвитку економічної інфраструктури: транспорту, торгівлі, банківської справи, ринку цінних паперів тощо.

Швидкість обігу грошей обернено пропорційна пропозиції грошової маси. Це означає, що у випадку зменшення кількості грошей, що обслуговує певну величину ВНП, швидкість обігу кожної грошової одиниці зростатиме. Недостатність грошової маси, необхідної для обслуговування обігу товарів і послуг, компенсується прискоренням швидкості обігу грошей. Таке прискорення здійснюється автоматично методом саморегулювання.

34. Характеристика сучасних засобів платежу, які обслуговують грошовий обіг (банкноти, розмінна монета, депозитні гроші, векселі, чеки, пластикові картки, їх переваги та недоліки).

Грошовий оборот обслуговують готівкові гроші та гроші безготівкових розрахунків.

Для розрахунків готівкою використовуються, перш за все, банкноти ї розмінні монети.

Сучасні банкноти мають кредитну основу і потрапляють під дію закономірностей обігу паперових грошей. Основними каналами емісії банкнот є: • банківське кредитування господарських суб'єктів, які забезпечують зв'язок грошового обігу з динамікою суспільного відтворення;• банківське кредитування держави, коли банкноти емітуються на заміну державних боргових зобов'язань.

Банкноти мають лише товарне забезпечення, ефективність якого низька, оскільки кредитний механізм не забезпечує своєчасного повернення банкнот у каси банку. Порушення позичальниками умов і принципів банківського кредитування та використання банківських ресурсів для покриття державних витрат непродуктивного характеру послаблює зв'язок емісії банкнот з реальними потребами грошового обігу і призводить до знецінення банкнот.

Банкноти мають примусовий офіційний курс і не можуть не прийматися під час розрахунків. В Україні функціонують банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень.

Монети використовуються як засіб розмінювання невеликих сум, що знаходяться в обігу, і тому їх сумарна вартість незначна порівняно із загальною масою грошей і обмежена потребами населення.

Банкноти і монети потрапляють до населення через комерційні банки, які, в свою чергу, отримують їх від НБУ.

Гроші безготівкових розрахунків, на відміну від готівкових, не мають речового виразу й існують лише у вигляді депозитів на рахунках у банках.

Банківський депозит виступає грошима лише за умови, що з цих депозитів можна зняти гроші за вимогою, виписавши чек, за допомогою пластикової картки чи зняти готівку через банківські автомати. Використати банківський депозит для розрахунків економічні агенти можуть шляхом виписки векселя, чека, пластикових карток і перерахуванням.

Вексель - це письмове боргове зобов'язання, яке дає його власнику незаперечне право вимагати від боржника вказану в ньому суму платежу після закінчення встановленого строку.

Специфічними ознаками векселя є: • законодавче визначена форма, що робить вексель універсальним і доступним для всіх суб'єктів грошових відносин; • абстрактність векселя, тобто у ньому не вказуються причини виникнення боргу, а лише сума платежу; • незаперечність векселя означає, що суб'єкт, який його виписав, не має ніякого права відмовитись від сплати боргу; • конкретність строку платежу - найчастіше вексель видається на 90 днів.

Чек - це письмовий наказ банку власника поточного рахунку про виплату певній особі вказаної в ньому суми грошей. Чек виписується не банком, а його клієнтом, а, отже, не повністю гарантує те, що чекодавець дійсно має вклад у банку і що банк обов'язково виконає його наказ про видачу грошей. Тому чек не став загальним засобом платежу, і його участь у грошовому обігу виявилася обмеженою. Крім того, чекові операції пов'язані з певними незручностями, а саме: їх виписка, акцептування в банку, доставка в банк для оплати тощо. Досконалішим засобом обслуговування депозитних грошей на банківських рахунках стали пластикові картки.

Платіжна картка є грошовим документом, що засвідчує наявність рахунку її власника в кредитній установі. Вона дає можливість її власнику, не використовуючи паперові гроші, списувати гроші з рахунку в банку лише в межах його залишку (дебетні картки) чи використовувати кошти понад наявні на рахунку в межах встановлених лімітів (кредитні картки). Найвідомішими на сьогодні є кредитні картки "Vіsа", "МаsterСаrd", "Amеrісаn еxрrеss" та ін.

Якщо операції по банківських рахунках здійснюються за допомогою терміналів електронних платежів, то такі гроші називаються електронними. При цьому використовуються банківські автомати, магнітні картки, картки з мікропроцесорами, термінали електронних платежів і домашні термінали, що працюють за принципом відеографії.