13 Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів та їх процесуальне оформлення

Виявлення, фіксація та вилучення матеріальних слідів здійснюються найчастіше у ході огляду місця події. Сліди мо­жуть бути залишені на різних ділянках місця події. Тому під час їх пошуку необхідно врахувати обстановку місця злочину, вла­стивості слідосприймаючих об'єктів, механізм утворення слідів. Так, сліди пальців рук найчастіше удається виявити на дверях біля замків, дверних ручках, скляних та полірованих поверхнях; сліди взуття - у місцях можливого проникнення в приміщен­ня (біля вхідних дверей, в коридорі, на городі тощо).

Під час виявлення слідів необхідно вжити заходів щодо їх збереження до вилучення. Для цього сліди рекомендується накрити підручними предметами, матеріалами. Як правило, з місця події рекомендується вилучати всі виявлені сліди. Прак­тика показує, що навіть недостатньо чітки сліди можуть бути матеріалом для дослідження, оскільки в своїй сукупності вони дають найбільш точне уявлення про слідоутворюючий об'єкт.

Виявлені сліди повинні бути вивчені і зафіксовані, тобто необхідно одержати від них усю важливу інформацію і зберег­ти для подальшого дослідження, для експертизи і суду.

Вивчення сліду на місці його виявлення дозволяє, по-пер­ше, одержати відомості про об'єкт, що залишив слід. По-друге, визначити місце кожного сліду в обстановці місця події, «при­в'язати» його до предметів, що знаходяться в приміщенні, чи ознак місцевості, що має суттєве значення для встановлення окремих епізодів чи обставин події злочину, а також наступно­го описування сліду в протоколі процесуальної дії.

Під час огляду необхідно спробувати визначити механізм утворення слідів. Нерідко він має суттєве значення для уста­новлення обставин події, що розслідується. В даному випадку доцільно звертатись за допомогою до спеціаліста.

Сліди, виявлені на місці події, підлягають фіксації. Закон передбачає такі способи фіксації слідів: фотографування, скла­дання малюнків і схем, виготовлення відбитків і зліпків, прото­колювання, копіювання, моделювання, вилучення предмета разом зі слідом, опис тощо.

Під час огляду предмета з метою відшукування слідів доц­ільно дотримуватися такої послідовності:

першими фіксувати сліди запаху та мікрочасточок;

виявити та фіксувати сліди пальців рук;

останніми фіксують видимі сліди;

не можна на слідоутворюючий об'єкт наносити сторонні сліди;

якщо фіксація сліду пов'язана з ризиком його пошкод­ження, треба здійснювати вилучення сліда з предметом;

дбайливо забезпечувати збереження слідів та їхніх копій від пошкоджень.

Фотознімки, малюнки і схеми слідів повинні бути відповід­ним чином приєднані до протоколу процесуальної дії.

Виготовлення зліпків слідів, особливо об'ємних - досить складна в технічному відношенні операція, в ході якої можли­ва суттєва зміна початкового виду сліду. Тому їх виготовлення повинно здійснюватися у випадку неможливого вилучення об'єкта в натурі і лише після фотографування слідів, складання малюнків і схем, описування слідів у протоколі. До виготовлен­ня відбитків і зліпків доцільно залучати спеціалістів у галузі криміналістичної техніки.

Виготовлення відбитків поверхневих слідів здійснюється з допомогою слідокопіювальних плівок різного кольору, які у разі умілого поводження з ними дають можлиівість одержати доб­ре збережені відображення сліду. Найчастіше відбитки виготов­ляються з виявлених шляхом опилювання порошками потожи- рових слідів пальців, у випадку неможливості вилучення предмета зі слідом в натурі його фізичну модель надійніше виготовити в лабораторних умовах, доручаючи дану справу спеціалістам.

Зліпки об'ємних слідів виготовляються з допомогою гіпсу, пластиліну, силіконових паст тощо. Одержані зліпки та умови їх виготовлення описуються в протоколі і приєднуються до нього.

Описування слідів у протоколі - важлива частина роботи слідчого зі слідами, оскільки є однією з умов забезпечення їх доказового значення. Під час описування в протокол вносять­ся відомості щодо методів виявлення сліду, місце його виявлен­ня по відношенню до предметів, розташованих на місці події, та інші дані.

Усі сліди і їх копії, виявлені і вилучені з місця події, повинні бути упаковані так, щоб забезпечити збереження їх ознак. Упа­ковки супроводжуються номерами і надписами, опечатуються, а відомості про ці дії заносяться в протокол.

Робота зі слідами на місці події підпорядковується єдиним правилам. З предметом — носієм сліду — треба поводитися так, щоб не залишати власних слідів і не пошкодити тих, що є. Під час дослідження важливо дотримуватися такого порядку фіксації слідів: спочатку фіксують сліди запаху, мікрочастинок, потім — сліди папілярних узорів і решту слідів. Перед попереднім дослідженням сліди фотографують, вимірюють і описують у протоколі, а після цього сліди вилучають копіюванням, моделюванням або в натурі.

Трасологічну експертизу здійснюють експертні криміналістичні підрозділи. Об'єктами її є сліди-відображення та сліди-предмети, а також мікрооб'єкти. Тип слідів зумовлює вид дослідження та експертизи. Сліди пальців рук досліджують за допомогою дактилоскопічної експертизи; сліди знарядь злому на перешкодах, замках, пломбах, а також сліди транспортних засобів — трасологічної експертизи. Досліджують слід (його відбиток на плівці, копію, зліпок), виявлений на місці події, і експериментальні зразки предмета, який розшукують. Найчастіше вивчають безпосередньо об'єкт. Колеса транспортного засобу прокочують на паперовій смузі, яку подають на експертизу як зразок. Зразки ходи людини відбирають на стрічках паперу чи грунті, сліди фотографують панорамним методом, а знімки досліджують.

Методика трасологічного дослідження, так само як і інша ідентифікація, складається з окремих і порівняльних досліджень, оцінки результатів і формулювання висновків. Під час окремого дослідження експерт за допомогою досліджуваного об'єкта робить експериментальні зразки — тиснення, ковзання, дотримуючись механізму утворення сліду, який досліджують. Для порівняння застосовують об'ємне лінійне зміщення, порівняння, інколи накладання. Результати порівняльного дослідження ілюструються фотознімками, виготовленими на оптичних приладах. Трасологічна експертиза розв'язує такі завдання:

• ідентифікаційні, пов'язані зі встановленням тотожності об'єкта, що утворює сліди, за слідами-відображеннями;

• діагностичні, пов'язані з механізмом утворення сліду, величиною прикладеної сили, часом утворення сліду, взаємним розміщенням знаряддя вчинення злочину і об'єкта, що сприймає сліди, послідовністю нанесення слідів, напрямом руху об'єкта, що утворює слід (транспорту, знарядь злому тощо).