31. Ідентифікація особи за ознаками зовнішності

До видів криміналістичної ідентифікації людини за ознака­ми зовнішності відносяться:

ідентифікація людини шляхом пред'явлення длі впізнання;

ідентифікація людини шляхом безпосереднього зіставлен­ня її зовнішності зі «словесним портретом»;

ідентифікація людини шляхом безпосереднього зіставлен­ня зовнішності з фото- чи ізопортретом (комбінованим портретом);

ідентифікація людини шляхом зіставлення «словесного портрета» з фотозображенням;

відновлення обличчя загиблого за черепом (скульптурна реконструкція портрета);

експертне ототожнення людини за фотознімками.

Ідентифікація особи за ознаками зовнішності здійснюється:

за матеріальними відображеннями, тобто фотографіями, кіноплівками, відеограмами, голограмами, а також кістко­вими останками;

за ідеальними відображеннями (уявними образами), за­фіксованими в процесуальних і непроцесуальних доку­ментах (кримінальних справах, особових справах, картках криміналістичних обліків, документах різного довідково­го обліку, в яких зберігаються різні демографічні дані, а також відображені ознаки зовнішності);

за описом прикмет.

Ідентифікація особи за матеріальнофіксованим відображен­ням зустрічається рідко через ряд причин (відсутність підозрю­ваного, його фотографії тощо). Тому у практичній діяльності найчастіше ідентифікація особи здійснюється за такими мето­дами як: опис; малювання; композиція з допомогою фото­графій; композиіція з допомогою підсумовування малюнків. Це технічні прийоми матеріалізації слідів пам'яті.

Опис - це фіксація результатів вербального спілкування з джерелом інформації про ознаки образу людини, який збері­гається в його пам'яті, для складання словесного портрета.

Слідчий пропонує суб'єкту добровільно розказати про ознаки й особливості людини, які він бачив і запам'ятав.

Малювання - це графічне відтворення суб'єктивного об­разу, який зберігається в пам'яті джерела. Малювання як засіб матеріалізації сліду пам'яті є тактичним прийомом, який використовується в слідчих діях для отримання інфор­мації від людей. Малювання суб'єктивного образу може здійснюватися як безпосередньо джерелом, так і слідчим з його слів, а також спеціалістом.

Мальовані портрети називають суб'єктивними. Вони не тотожні, лише подібні до реального вигляду людини, що розшукується.

Композиція з допомогою фотографій полягає в тому, що в процесі допиту джерелу пред'являють серію звичайних фото­графій і пропонують вибрати ті з них, на яких будь-яка з ознак зовнішності схожа на запам'ятовані ознаки. Слідчий або спец­іаліст вирізує з фотографій вказані і відібрані ознаки зовніш­ності і наклеює їх на аркуші паперу. Таким чином складається портрет. Прогалини між ознаками ретушуються. Складений таким способом портрет дістав назву фоторобота.

Композиція за допомогою підсумовування малюнків - найе­фективніший спосіб відтворення і закріплення ідеальних відоб­ражень. Сутність складання суб'єктивного портрета полягає в тому, що джерело під час допиту вибирає з мальованих еле­ментів зовнішності ті, які він запам'ятав як схожі, а спеціаліст конструює з них портрет.

Словесний портрет - це система опису зовнішності люди­ни з використанням спеціальної термінології. Опис здійснюєть­ся з верху до низу, у двох положеннях обличчя особи (фас та правий профіль). Кожна ознака зовнішності характеризується розміром, формою, положенням відносно інших частин тіла.

Найсучаснішим засобом формування суб'єктивного портре­та розшукуваної особи є використання комп'ютерної програми та засобів комп'ютерної графіки з метою побудови фотокомпо- зиційних портретів зі слів очевидців. Таким способом виготов­ляється комп'ютерний фоторобот.