
- •33. Поняття та структура криміналістичної тактики
- •34. Поняття і класифікація тактичних прийомів
- •35. Засоби криміналістичної тактики поняття види
- •36. Планування та організація розслідування злочинів
- •37. Поняття та види слідчих версій
- •38. Основні етапи формування версій та особливості їх перевірки
- •39. Поняття і види слідчих ситуацій
- •40. Поняття та види слідчих дій
- •41. Особливості фіксації ходу і результатів слідчої дії
- •42. Види та принципи огляду
- •43. Тактика проведення огляду
- •44. Тактичні прийомі обшуку
- •45. Поняття та види допиту
- •46. Тактичні прийоми допиту у конфліктній ситуації
- •47. Допит в безконфліктній ситуації
- •48. Тактика допиту свідків потерпілих обвинуваченого підсудного
- •49. Поняття та види пре’явлення для впізнання
- •50. Тактичні прийоми підготовки та проведення пред’явлення для впізнання
- •51. Тактика проведення слідчого експрименту
- •52. Поняття та види судових експертиз
- •53. Система судово-експертних установ україни
- •54. Поняття спеціальних знань, форми використання
- •55. Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз
- •56. Оцінка та використання висновку експерта у доказуванні
35. Засоби криміналістичної тактики поняття види
Засоби криміналістичної тактики - це знаряддя праці, за до-помогою яких особа, у провадженні якої перебуває справа, ви-рішує тактичні завдання
розслідування злочинів чи вирішення справи в суді, тобто це
процесуальний, непроцесуальний та ор-ганізаційний інструментарій її
діяльності. Засоби криміналіс-тичної тактики поділяються на дві групи:
1) криміналістичні засоби, що містяться в законі,- основні;
2) допоміжні криміналістичні засоби.
Я кию вести мову про розслідування, яке є процесуальною діяльністю, то
треба зазначити, що певною мірою закон визна¬чає центральну, головну
групу цих засобів, якими слідчий чи працівник органу дізнання
користується (не обов'язково, щоб усе це він викопував особисто, бо він
вправі давати доручення на проведення відповідних дій), коли збирає,
досліджує та ви-користовує в доказуванні інформацію.
Згідно з чинним законодавством до основної групи нале¬жать:
> слідчі дії;
> інші процесуальні дії: відібрання пояснень, витребування документів,
предметів тощо;
> призначення ревізій, інвентаризацій тощо;
> оперативно-розшукові заходи.
Реалізація названих засобів залежить від конкретної кримі-налістичної
ситуації, через що криміналістична тактика розро-била комплекс
допоміжних, власне тактичних засобів, які, не будучи процесуальними, все
ж обумовлені досягненнями на¬уки, узагальненнями матеріалів
криміналістичної практики (оперативної, слідчої, частково судової),
сприяють ефективні¬ше та з меншою витратою сил і засобів виконувати,
передусім, слідчі та інші процесуальні дії, а в підсумку вирішувати
завдан¬ня кримінального судочинства.
До другої групи засобів криміналістичної тактики відносять:
> тактичний прийом, як спосіб провадження процесуальної дії, спрямований
на досягнення її мети;
> тактична комбінація - система тактичних прийомів, тобто упорядкована
сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовле-них прийомів, що мають
цільову спрямованість у процесі її ре¬алізації;
> тактична операція - система слідчих дій, що спрямована на виконання
завдання розслідування у відповідній слідчій (криміналістичній)
ситуації. Хоча тактична операція може охоплювати, поряд із сукупністю
слідчих дій чи однією дією, також комплекс інших процесуальних
непроцесуальиих та ор-ганізаційних дій;
> тактична (криміналістична) рекомендація - науково обґрунтована і
перевірена практикою порада щодо вибору й застосування засобів, прийомів
і форм поведінки;
> тактичне рішення - сформована у свідомості слідчого тощо уявна моделі)
майбутніх дій, що має на меті виконання тактичного завдання чи низки
таких, які виникли в конкретній ситуації провадження у справі.
36. Планування та організація розслідування злочинів
Розслідування злочинів здійснюється на підставі чіткої організації планування - одного із загальних принципів методики розслідування. Воно закладено в самому кримінально- процесуальному законі, який чітко визначає правові засоби доказування, процесуальні строки, регламентує порядок процесуальних дій, окремо виділяє невідкладні слідчі дії тощо, тобто надає кримінальному процесу упорядкованість, погодженість, взаємодію складових його елементів.
Діяльність щодо розкриття злочинів є складною. Вона не може обійтись без чіткої організації та планування. Організувати будь-яку діяльність, в тому числі і розслідування, означає належним чином підготувати її, налагодити, визначити засоби і методи, упорядкувати та спланувати.
Організація розслідування передбачає виконання таких заходів:
своєчасне розроблення узгодженого плану заходів місцевих правоохоронних органів на випадок небезпечних, надзвичайних подій;
за справами, порушеними за оперативними матеріалами, розроблення спільно зі слідчим плану реалізації матеріалів;
налагодження належної взаємодії слідчого з оперативними працівниками, експертами, громадськістю, які залучаються до розкриття і розслідування злочину;
забезпечення кваліфікованого керівництва слідчою групою, створеною для роботи за кримінальною справою;
здійснення регулярних оперативних нарад слідчої групи, на яких обговорюються результати і чергові завдання розслідування;
налагодження систематичного обміну інформацією;
планування роботи слідчого з урахуванням усіх справ, які є у провадженні;
забезпечення технічної оснащеності слідчо-оперативної групи;
забезпечення чіткого виконання плану розслідування;
підбір необхідного нормативного матеріалу та забезпечення нерозголошення даних попереднього слідства;
забезпечення діяльності членів слідчо-оперативної групи за умов дотримання наукової організації праці та управління.
Комплекс організаційних заходів щодо кримінальної справи повинен бути чітко визначеним, конкретним. Ці вимоги необхідно виконувати особливо ретельно під час розслідування групових та багатоепізодних кримінальних справ, які вимагають застосування бригадного методу розслідування. Всі учасники, що проходять у справі в якості обвинувачених і підозрюваних, повинні бути розподілені особисто між слідчими, які будуть їх допитувати; весь обсяг наступної роботи розподіляється між членами слідчої групи в ряді випадків таким чином, щоб одні встановлювали і допитували свідків, інші - виявляли та вивчали необхідну документацію, треті - виконували роботу щодо підготовки до провадження судових експертиз тощо.
Важливим організаційним заходом під час розслідування групової і багатоепізодної кримінальної справи є завчасне розроблення плану виїзду членів слідчо-оперативної групи в інші міста і населені пункти для виявлення фактів злочинної діяльності обвинувачених та збирання доказів за справою. Якщо для участі в розкритті злочину будуть потрібні працівники місцевих правоохоронних органів, про це необхідно їх завчасно повідомити і за узгодженістю з керівництвом органів відрядити у відповідні місця для виконання конкретних завдань.
Організація розслідування передбачає також здійснення необхідних заходів в аспекті наукової організації праці слідчого з урахуванням обсягу його роботи в даній справі та наявності в його провадженні інших кримінальних справ.
Організаційні заходи по кожній справі повинні доповнюватися конкретними заходами прокурорського нагляду за попереднім слідством і можливою участю в справі адвоката.
Планування розслідування є частиною загальної проблеми - планування розкриття злочинів. Планування властиве не лише розслідуванню, а й оперативно-розшуковій діяльності. Метод планування застосовується в експертній роботі. Таким чином, планування розкриття злочинів є загальним науковим методом криміналістики.
До завдань планування розслідування належать:
забезпечення об'єктивності, повноти та всебічності розслідування;
визначення правильних шляхів розкриття злочину;
своєчасне застосування науково-технічних і тактичних прийомів криміналістики з урахуванням кожної справи;
забезпечення найбільш ефективного поєднання опера- тивно-розшукових заходів і слідчих дій у ході розслідування;
сприяння економії сил і засобів слідчого апарату, швидкість розслідування.
Планування розслідування злочинів повинно здійснюватися за певними принципами: законність, індивідуальність, динамічність, реальність та конкретність.