30

1.Апаратне забезпечення персонального комп’ютера. Пристрої введення інформації.

Апаратне забезпечення – система взаємозв’язаних технічних пристроїв, що виконують введення, зберігання, обробку і виведення інформації.

Персональний комп’ютер в своїй базовій конфігурації складається з системного блоку, монітора, клавіатури.

Усередині системного блоку знаходиться процесор - головний пристрій комп'ютера, обробляє інформацію. Пам'ять комп'ютера служить для зберігання даних. Існують два види пам'яті: оперативна і постійна.

Апаратне забезпечення

До персонального комп'ютера можуть підключатися додаткові пристрої:

Клавіатура (для введення інформації в пам'ять комп'ютера)

Монітор (для виведення інформації на екран)

Принтер (для виведення інформації на папір);

Миша (для керування комп'ютером)

Акустичні колонки (для виведення звукової інформації);

Джойстик (для керування комп'ютером під час гри);

Дсковод (для читання даних з лазерних дисків);

Сканер (для введення графічних зображень в пам'ять комп'ютера безпосередньо з паперового оригіналу);

Існують і інші пристрої. Всі вони складають апаратне забезпечення комп'ютера.

Сучасні комп'ютери можу обробляти числову, текстову, графічну, звукову і відеоінформацію.

До пристроїв введення інформації відносяться: клавіатура, мишка, сканер.

Клавіатура - комп'ютерний пристрій, що розташовується перед екраном дисплея і служить для набору текстів і управління комп'ютером за допомогою клавіш, що знаходяться на клавіатурі.

Введення інформації здійснюється тривалий час.Всі клавіші можна умовно розділити на кілька груп: алфавітно-цифрові клавіші;

функціональні клавіші; керуючі клавіші; клавіші управління курсором; цифрові клавіші.

Миша – це пристрій з двома клавішами. Її призначення- управління курсором (покажчиком) миші, введення керуючої інформації.

Миша - невелика коробочка з кнопками. У ній - кулька, що катається по поверхні столу. До кульки притиснуті два взаємно перпендикулярних ролика, які він обертає. Датчики повороту ролика передають сигнали в комп'ютер. «Хвіст» з дротів, по яких йдуть сигнали, дав пристрою ім'я «миша». Курсор миші управляється переміщенням миші по столу. Керуюча інформація вводиться натисканням на кнопки миші.

Миші бувають одно-, дво-, трьохкнопкові. Вони можуть з'єднуватися з комп'ютером проводом або за допомогою радіопередавачів (бедротові). Існують оптичні миші без кульки, оснащені фотоелементами, і оптомеханической миші.

Сканер - пристрій для переведення графічної інформації в цифрову. Функція сканера - отримання електронної копії документа, створеного на папері. Введення даних в комп'ютер - це одна з найбільш неприємних та схильних до помилок операцій, сканери полегшують цю роботу.

2. Апаратне забезпечення персонального комп’ютера. Пристрої виведення інформації.

Апаратне забезпечення – система взаємозв’язаних технічних пристроїв, що виконують введення, зберігання, обробку і виведення інформації.

Персональний комп’ютер в своїй базовій конфігурації складається з системного блоку, монітора, клавіатури.

Усередині системного блоку знаходиться процесор - головний пристрій комп'ютера, обробляє інформацію. Пам'ять комп'ютера служить для зберігання даних. Існують два види пам'яті: оперативна і постійна.

Апаратне забезпечення

До персонального комп'ютера можуть підключатися додаткові пристрої:

Клавіатура (для введення інформації в пам'ять комп'ютера)

Монітор (для виведення інформації на екран)

Принтер (для виведення інформації на папір);

Миша (для керування комп'ютером)

Акустичні колонки (для виведення звукової інформації);

Джойстик (для керування комп'ютером під час гри);

Дисковод (для читання даних з лазерних дисків);

Сканер (для введення графічних зображень в пам'ять комп'ютера безпосередньо з паперового оригіналу);

Існують і інші пристрої. Всі вони складають апаратне забезпечення комп'ютера.

Сучасні комп'ютери можу обробляти числову, текстову, графічну, звукову і відеоінформацію.

Пристрої виведення інформації

Щоб користувач міг побачити результати роботи комп'ютера, їх потрібно подати у прийнятній для людини формі, тобто у вигляді візуальної та звукової інформації. Для цього призначені пристрої виведення, серед яких найпоширеніші — монітор, звукові колонки та принтер.

На моніторі у вигляді текстової та графічної інформації відтворюються результати роботи комп'ютера. Крім того, на моніторі відображуються елементи керування, які користувач може вибрати за допомогою миші та активізувати у такий спосіб певну дію (ініціювати виконання команди видалити фрагмент тексту тощо). Зображення на моніторі формується з пікселів.

Для того щоб створити на екрані монітора зображення, потрібно перетворити на відеосигнали зображення, що міститься в пам'яті комп'ютера. Цю роботу виконує графічна плата (відеокарта, або відеоадаптер), якавстановлюється у рознім на материнській платі. Сучасні відео-карти мають графічний процесор, який виконує обчислення, необхідні для отримання зображення. Крім того, на відеокарті розміщено відеопам'ять, у якій зберігається зображення, що генерується графічним процесором, відеоконтролер, що керує цим зображенням, а також інші .

Майже кожний сучасний персональний комп'ютер обладнано звуковими колонками, призначеними для відтворення звуку.

Таких колонок може бути від 2 до 8. Колонки бувають пасивні та активні. Пасивні колонки не мають власного підсилювача і підключаються до виходу підсилювача звукової карти, за допомогою якої комп'ютер відтворює звукову інформацію. Активні колонки оснащено вбудованим підсилювачем, завдяки чому забезпечується краща якість звуку.

Принтер дає змогу вивести результати роботи комп'ютера на папір чи прозору плівку.

Сьогодні найпоширенішими є принтери двох типів: струменеві (як правило, їх використовують для кольорового друку) та лазерні (використовуються частіше для чорно-білого друку).

3.Класифікація прикладного програмного забезпеченняДля того, щоб за допомогою обчислювальної машини розв’язувати різноманітні задачі, створюється прикладне програмне забезпечення, яке використовується широким колом користувачів. Прикладні програми можна поділити на дві групи: прикладні програми загального призначення та прикладні програми спеціального призначення Прикладні програми загального призначення – це комплекс програм, які широко використовуються серед різних категорій користувачів. Найвідомішими серед них є текстові редактори, графічні редактори, електронні таблиці та системи управління базами даних (СУБД)

Текстові редактори – могутні програми для створення невеликих текстових документів. Вони дозволяють вводити, редагувати, форматувати текст, вставляти малюнки, таблиці, перевіряти правопис, складати зміст та багато інших складних операцій.

Такими програмами є MS WORD, Лексикон та ін. Для підготовки досить складних документів (книг, газет, журналів) застосовують інші програми, що називаються видавничими системами.

Графічні редактори – це прикладні програми, що дозволяють створювати, редагувати, записувати у файли, посилати на пристрій виведення графічні зображення. Більшість редакторів дозволяють обробляти картинки, введені за допомогою сканерів.

Приклади графічних редакторів: Paint Brush, Adobe PhotoShop, Adobe Illustrator, Corel Draw, Free Hand, 3D Studio Max та ін.

Табличні процесори – це програми, що забезпечують роботу з великими таблицями чисел, а також автоматизацію математичних обчислень за допомогою формул. Вони забезпечують роботу з символьними даними, здійснюють побудову діаграм, графіків тощо.

Найпопулярніші електронні таблиці – це Excel, Quattro Pro, Works та ін.

СУБД – це програми, що дозволяють створювати бази даних, здійснювати їх обробку та управління за відповідним запитом. Ці програми здійснюють пошук даних, генерацію звітів різної форми, обчислювальну обробку даних, сортування даних тощо.

Прикладами таких програм є Access, FoxPro, Clipper, Oracle тощо.

До прикладних програм спеціального призначення можна віднести програми бухгалтерського обліку, розрахунку будівельних конструкцій, про­ектування деталей машин, керування матеріальними запасами, статис­тичної обробки даних, програмні засоби мультимедіа, банківські інформа­ційні системи тощо.

4Операційні системи.Операційна система (ОС) це комплекс програм; забезпечує керування комп'ютером як єдиним цілим (тоді як насправді комп'ютер складається з багатьох частин), його взаємодія з навколишнім середовищем (людиною, прикладними програмами, іншими системами). ОС — головна частина системного програмного забезпечення. Операційна система управляється командами.

Операційні системи різні, але їх призначення й функції однакові. Операційна система є базової й необхідної складової програмного забезпечення комп'ютера, без неї комп'ютер не може працювати в принципі.

Сучасні операційні системи мають складну структуру, кожний елемент якої виконує певні функції по керуванню комп'ютером.

Керування файловою системою. Процес роботи комп'ютера в певному змісті зводиться до обміну файлами між пристроями. В операційній системі є програмні модулі, що управляють файловою системою.

Командний процесор. До складу операційної системи входить спеціальна програма — командний процесор, — яка запитує в користувача команди й виконує їх.

Користувач може дати команду запуску програми, виконання якої-небудь операції над файлами (копіювання, видалення, перейменування), виводу документа на друк і так далі. Операційна система повинна цю команду виконати.

Графічний інтерфейс. Для спрощення роботи користувача до складу сучасних операційних систем, і зокрема до складу Windows, входять програмні модулі, що створюють графічний користувацький інтерфейс. В операційних системах із графічним інтерфейсом користувач може вводити команди за допомогою миші, тоді як у режимі командного рядка необхідно вводити команди за допомогою клавіатури.

Сервісні програми. До складу операційної системи входять також сервісні програми, або утиліти. Такі програми дозволяють обслуговувати диски (перевіряти, стискати, дефрагментировать і так далі), виконувати операції з файлами (архівувати і так далі), працювати в комп'ютерних мережах і так далі.

5.Комп'ютерні вірусиКомп’ютерний вірус – це спеціально розроблена програма, здатна самостійно поширюватися, створювати власні копії, приєднувати їх до інших файлів з метою псування інформації, створюючи перешкоди в роботі комп ’ ютера.

Ознаки комп ’ ютерних вірусів Повільна робота комп ’ ютера. Часті зависання та збої у роботі комп ’ ютера. Неправильна робота програм, які до цього працювали коректно. Змінення розмірів файлів. Зникнення файлів та папок або збільшення кількості файлів на диску. Зменшення обсягу вільної оперативної пам’яті. Виведення на екран несподіваних повідомлень, малюнків, подання непередбачених звукових сигналів. Неможливість завантаження операційної системи.

Комп ’ ютерні віруси можна поділити на декілька груп : Троянські віруси – це такі комп’ютерні програми, які вміють добре маскуватися під корисні програмні продукти.Вони здатні змінювати інформацію на дисках комп’ютера. Віруси –невидимки можуть виконувати будь-які шкідливі дії, властиві вірусам, але головною їх особливістю є те, що вони повністю або частково ховають свою присутність, перехоплюючи звертання до заражених об’єктів. Мережні віруси поширюються комп ’ ютерними мережами, шукають адреси інших комп ’ ютерів та розсилають ними свої копії.

6.Характеристика електронної таблиці Excel. Структура вікна Excel.Редактор Excel 2000 є одним з найпотужніших засобів у всьому світі з обробки електронних таблиць. Ця програма має в своєму розпорядженні великий набір різних інструментів та засобів, які значно полегшують працю оператора та сприйняття її новачками. Відкрито багато нових можливостей відкриття та збереження файлів: є можливість одночасно спостерігати за значною кількістю файлів та одержувати доступ до них з будь-якого компонента Microsoft Office. Для переходу до папок (адрес), що найбільш часто використовуються, зроблена нова панель адрес. Ярлик Журнал дає можливість переглянути від 20 до 50 файлів, що відкривались даною програмою за останній час. Буфер обміну Office дозволяє вибрати декілька об’єктів з будь-яких програм, включаючи Web елементи. Потім кожний із вибраних об’єктів можна вставити в потрібне для користувача місце. Цей буфер обміну може містити до 12 об’єктів. Після запуску програми Excel у вікні документу з'являється незаповнена робоча книга. Робоча книга складається з окремих робочих аркушів. Кожен робочий аркуш (таблиця) складається з 256 стовпчиків і 65536 стрічок. У нижній частині аркушу знаходяться корінці, за якими ми бачимо, який із аркушів активний.Структура вікна програмиВоно складається з рядка заголовка, області головного меню, панелі інструментів, поле імені, рядка формул, рядка стану та смуг прокрутки. Рядок заголовка: може використовуватись для переміщення вікна, а також для того, щоб повернути розмір вікна у початковий стан, натиснувши на ньому двічі лівою кнопкою мишки.Область аркуша: весь аркуш та всі його елементи, включаючи комірки, смуги сітки, заголовки рядків та стовпців, смуги прокрутки та ярлики аркушів.Рядок формул: відображає постійне значення або формулу активної комірки.Поле імені: тут відображається ім’я вибраної комірки, елемент діаграми чи об’єкт.Смуги прокрутки: використовуються для прокрутки змісту вікна.Рядок стану: відображає відомості про операцію, що виконується або операцію, що не виконується.Панель інструментів: відображає основні інструменти та має значну гнучкість для настройки.

7.Поняття про вбудовані функції та їх використання.Ехсеl містить більше 400 вбудованих функцій, які дозволяють створювати формули для різноманітних розрахунків економічних, математичних, інженерних і ін.Функція має ім'я і список аргументів в круглих дужках, розділених між собою крапкою з комою. Аргументами можуть бути числові і текстові константи, адреси комірок або їх діапазонів. Аргументами можуть бути також інші функції або формули. Для деяких функцій аргументи повинні бути записані в певному порядку. Ввести функцію у формулу можна вручну або за допомогою Майстра функцій. З функціями зручніше працювати за допомогою майстра функцій - в цьому випадку необхідні аргументи функції задаються у вікні діалогу майстра. У Ехсеl вбудовані функції згруповані тематичною ознакою в категорії:

фінансові; дати і часу; математичні; статистичні; перевірки властивостей значень; роботи з базою даних; текстові; логічні і ін.Для виклику майстра функцій необхідно виконати команду Вставка > Функції або натиснути кнопку Вставка функції стандартної панелі інструментів (fx з рядка формул).

В результаті відкриється вікно діалогу Майстер функцій, в якому можна вибрати потрібну функцію. Для вибору функції спочатку вибирають назву категорії в якій міститься необхідна функція. Якщо категорія невідома, то слід скористатися категорією Повний алфавітний перелік. Після виборукатегорії в полі Функції виводиться список функцій даної категорії, з якого вибирають потрібну функцію. При цьому в рядку стану виводиться короткий опис вибраної функції.

8.Лінійний обчислювальний процес.Лінійний алгоритм - це алгоритм, у   якому послідовність дій не змінюється від початку (введення вхідних даних) до кінця (отримання кінцевого результату). У блок- схемі лінійний процес являє собою послідовність блоків, розміщених згори донизу. Блок-схема - це сукупність геометричних фігур (блоків), з'єднаних лініями, які вказують напрям обчислювального процесу. Кожний блок описує конкретну операцію. Конфігурація блоків, їх розміри, операції, які ними описуються та правила описання блок- схем визначені стандартами.

9.Розгалужений обчислювальний процес.Розгалужений алгоритм — це алгоритм, у якому на деякому етапі рішення задачі послідовність дій змінюється залежно від деякої умови. Вибір напрямку обчислювального процесу здійснюється шляхом перевірки логічної умови. У кожному конкретному випадку обчислювальний процес виконується лише по одній гілці (Так чи Ні). Блок-схема - це сукупність геометричних фігур (блоків), з'єднаних лініями, які вказують напрям обчислювального процесу. Кожний блок описує конкретну операцію. Конфігурація блоків, їх розміри, операції, які

ними описуються та правила описання блок- схем визначені стандартами.

10.Циклічний обчислювальний процес.Циклічний алгоритм - це алгоритм, у якому на деякому етапі виконується багаторазове повторення однієї операції чи їх сукупності. У структурі циклічного алгоритму виділяють окремі його модулі: початок (модуль підготовки), тіло (модуль повторення), кінець (модуль виходу). За складом тіла розрізняють прості та складні цикли.

Цикли, до складу яких входять структури лінійні чи розгалужені або усі разом, називають простими. Алгоритм, у складі тіла якого вміщується цикл, називається складним. Цикл, який охоплює інший цикл, називають зовнішнім, а цикл, що входить до складу тіла, - внутрішнім. Блок-схема - це сукупність геометричних фігур (блоків), з'єднаних лініями, які вказують напрям обчислювального процесу. Кожний блок описує конкретну операцію. Конфігурація блоків, їх розміри, операції, які ними описуються та правила описання блок- схем визначені стандартами.