66. Правове регулювання ведення мисливського господарства і полювання в Україні: загальна характеристика

Мисливство - один з основних видів спеціального використання тваринного світу, яке здійснюється шляхом добування диких звірів і птахів, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь і які можуть бути об'єктами полювання. При цьому забезпечується мета щодо задоволення матеріальних, рекреаційних та інших потреб суспільства і громадян. Закон України «Про мисливське господарство та здійснення полювання» визначає мисливських тварин, які перебувають у стані природної волі або утримуються у напіввільних умовах, природним ресурсом загальнодержавного значення.

Правове регулювання відносин щодо здійснення мисливства забезпечується законами України «Про тваринний світ» та «Про мисливське господарство та полювання», відповідними постановами Кабінету Міністрів України, нормативними актами Мінприроди України, Держкомлісгоспу України тощо.

За Законом мисливство здійснюється юридичними та фізичними особами (користувачами), які ведуть мисливське господарство. Мисливське господарство - галузь народного господарства, сферу суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського спорту і мисливського собаківництва. Мисливське господарство ведеться в межах мисливських угідь, якими є ділянки суші і водного простору (ліси, поля, луки, болота, озера тощо), на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства, в тому числі для добування (відлову, відстрілу) тварин.

Не належать до мисливських угідь території, на яких хоч і перебувають мисливські види тварин, проте їх функціональне призначення не сумісне із веденням мисливства. До таких територій належать:

• території населених пунктів (сіл, селищ, міст) і зони навколо них. Забороняється полювання на відстані ближче 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей;

• території та об'єкти природно-заповідного фонду України;

• оздоровчо-лікувальні, рекреаційні території.

Закон також встановлює, що користувачами мисливських угідь можуть бути спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації (в тому числі громадські), в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.

Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь. У договорі вказуються межі закріплених угідь, строки користування ними, плата за користування мисливськими угіддями, перелік обов'язкових заходів, спрямованих на раціональне використання і охорону мисливського фонду тварин, права і обов'язки сторін, їх відповідальність.

Мисливські угіддя надаються у користування на термін не менше як 15 років. Користувачі мисливських угідь мають переважне право на продовження терміну користування. Переважне право на користування мисливськими угіддями мають: власники та постійні користувачі земельних ділянок; користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями. На закріплених мисливських угіддях користувачі зобов'язані проводити їх упорядкування², а також комплекс заходів для охорони, відтворення кількості диких звірів і птахів, реєстрацію мисливців, що беруть участь у полюванні, облік добутої дичини.

Однією з основних форм користування державним мисливським фондом є полювання - сукупність дій людини, спрямованих на вистежування, переслідування з метою добування і власне добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що знаходяться в стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь.

Право на полювання згідно з законодавством надається громадянам України, які досягли 18-річного віку, одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання. До таких документів належать:

• посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита, які видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства;

• дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо);

• дозвіл органів внутрішніх справ на користування вогнепальною мисливською зброєю;

• паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів з відміткою про допуск до полювання у поточному році у разі їх використання під час полювання.

Такі самі документи при здійсненні полювання повинні мати власники або користувачі земельних ділянок, віднесених до мисливських угідь. Іноземці можуть здійснювати полювання на території України.(всі питання в такому випадку вирішує Держлісагентство)

Об'єктом полювання є державний мисливський фонд, тобто мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, а також утримуються в напіввільних умовах або у неволі в межах угідь державних мисливських господарств.

Полювання в Україні здійснюється відповідно до визначених Законом України «Про мисливське господарство та полювання» способів (ст. 15) та в установлені строки(ст. 19). Так, полювання може здійснюватись індивідуально, колективно, колективно з нагоничами (облавне полювання), з використанням мисливської вогнепальної зброї, собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів, сіток і пасток для відлову тварин живцем, вишок, пахучих неотруйних приманок. Полювання може здійснюватись у такі строки: на пернатих, як правило, - з серпня по грудень; на хутрових звірів - з 15 жовтня по лютий включно; на самців козулі - з 1 травня по грудень включно; на диких кабанів, ланей, оленів, лосів - з вересня по січень та інше.

Полювання здійснюється відповідно до лімітів використання мисливських тварин та норм відстрілу звірів і птахів, які затверджуються на кожен мисливський сезон Мінприроди України за поданням Держлісагентства.