
- •Визначення економетрії як науки, її природа. Приклади використання економетричних моделей для розв’язування економічних задач.
- •3. Предмет, цілі, задачі курсу — Економетрика.
- •4.Взаємозв’язки курсу із суміжними дисциплінами.
- •Основні типи економетричних моделей. Змінні та рівняння в економетричних моделях.
- •6. Етапи економетричного моделювання економічних процесів та явищ.
- •7. Загальний вигляд лінійної економетричної моделі та етапи її побудови
- •8. Специфікація економетричної моделі
- •11. Властивості статистичних оцінок параметрів, їх характеристика.
- •12. Поняття адекватності і точності економетричної моделі
- •13. Перевірка значущості оцінок параметрів економетр моделі, статистичні критерії.
- •14. Перевірка статистичної значущості економ моделі в цілому, статистичні критерії.
- •27. Множинна лінійна регресія. Структура моделі та основні припущення при її побудові. Оцінка моделі.
- •28. Моделі, які зводяться до моделі множинної лінійної регресії.
- •29. Виділення сезонних коливань
- •30. Економетрична лінійна модель на основі нормалізованих даних
- •31. Регресійні залежності довільного типу
- •32.Модель Коба-Дугласа та її оцінка
- •33. Інтерпретація коефіцієнтів регресії. Порівняння факторів за ступенем їх впливу. Економічний зміст коефіцієнтів регресії.
- •34. Поняття мультиколінеарності, її природа.
- •35. Методи визначення мультиколінеатності та способи її усунення.
- •Засоби усунення мультиколінеарності. Метод головних компонентів
- •36. Поняття гомо- й гетероскедастичності, природа гетероскедастичності.
- •37. Метод перевірки гетероскедастичності на основі тесту Голдфелда-Квондта
- •3. Незалежність збурень:
- •4. Незалежність збурень та регресорів:
- •38. Тест Глейзера….
- •39.Критерій Уайта
- •40. Зважений метод найменших квадратів бла бла бла…
- •41. Сутність автокореляції, її природа, причини виникнення і наслідки
- •42. Методи визначення автокореляції
- •43. Критерій Дарбіна Уотсона
- •44. Метод Дарбіна
- •45. Узагальнений метод найменших квадратів у випадку відомої кореляційної матриці збурень.
- •46. Авторегресія першого порядку
- •47.Оцінювання моделі з автокорельованими збуреннями у випадку невідомої кореляційної матриці збурень.
- •48. Системи одночасних структурних рівнянь. Перехід до зведеної форми, їх взаємозв’язок.
- •49.Приклади систем одночасних рівнянь на макрорівні.
- •50. Поняття ідентифікації. Строго ідентифікована, неідентифікована і надідентифікована системи рівнянь
- •51. Проблеми оцінювання параметрів системи, загальна характеристика методів.
- •52.Непрямий метод найменших квадратів оцінювання параметрів строго ідентифікованих рівнянь системи.
- •53. Розрахунок параметрів системи економетричних рівнянь попиту і пропозиції непрямим мнк.
- •Для систем таких рівнянь потрібно застосовувати спеціальні методи оцінювання, оскільки в них регрес ори корельовано зі збуреннями.
- •54. Двоетапний мнк. Алгоритм.
- •55. Порядок аналізу часових рядів. Адитивна та мультиплікативна моделі
- •56. Лаговий оператор.
- •57. Міри точності прогнозів
- •58. Стаціонарність часових рядів
- •59. Метод усереднення
- •60. Метод експоненціального згладжування: звичайне, подвійне, потрійне
60. Метод експоненціального згладжування: звичайне, подвійне, потрійне
Крім методу ковзної середньої, як способу фільтрації тимчасового ряду, популярністю користується експоненціальне згладжування (першого та вищих порядків), в основі якого лежить розрахунок експоненціальних середніх.
Експоненціальна середня розраховується за рекуррентной формулою:
де st- значення експоненційної середньої в момент t,
st-1 - значення експоненційної середньої в момент t-1,
α - параметр згладжування (вага останнього спостереження), 0 <α <1, β = 1 - α.
Експоненційну середню, використовуючи рекурентні формули, можна виразити через значення часового ряду:
Т - кількість рівнів ряду, s0 - деяка величина, що характеризує початкові умови для першого застосування формули при t = 1. Так як β <1, то βT → 0 при T → ∞, а сума коефіцієнтів
Дійсно,
Тоді останнім доданком у формулі можна знехтувати і
Таким чином, величина st виявляється зваженою сумою всіх рівнянь ряду, причому ваги зменшуються експоненціально, у міру поглиблення в історію процесу, звідси назва - експоненціальна середня.
Нескладно показати, що експоненціальна середня має те ж математичне сподівання, що і вихідний часовий ряд, але меншу дисперсію.
Що стосується параметра згладжування α, то чим їм ближче α до 1, тим менш відчутно розбіжність між згладженим поруч із вихідним. І навпаки, чим менше α, тим більшою мірою пригнічуються випадкові коливання ряду і виразніше вимальовується його тенденція. Експоненціальне згладжування можна представити у вигляді фільтра, на вхід якого надходять значення вихідного часового ряду, а на виході формується експоненціальна середня.
Використання експоненційної середньої як інструмент вирівнювання часового ряду є виправданим у випадку стаціонарних процесів з незначним сезонним ефектом. Однак багато процесів містять тенденцію, що поєднується з яскраво вираженими сезонними коливаннями.
Останнім часом дедалі більшого поширення набуває методологія експоненціального згладжування другого і вищого порядків, яка точніше враховує той чи інший тренд у розвитку прогнозних показників.