4.Позитивна та нормативна економічна теорія Рівні господарських систем

Позитивна ЕТ вивчає, систематизує та узагальнює об’єктивні факти ек.дійсності,тобто фактичний стан економіки. Вона вивчає те, «що є» в даний час в економіці.

Нормативна ЕТ дає оцінку фактичному стану економіки, визначає які конкретні рішеня та заходи здійснені в тій чи іншій ек.ситуації. вона дає відповідь на питання «як повинно бути?»

Рівні: мікро-, мезо-, макро-, мега-..

Мікроекономіка вивчає економічні процеси і поведінку економічних суб'єктів первинної ланки: домогосподарства, підприємства, фірми. (ціни товарів, витрати на виробництво, прибуток, заробітну плату, попит і пропозицію)

Макроекономіка вивчає закономірності функціонування господарства в цілому, на рівні національної економіки. (ВНП,ВВП, наці.дохід, нац.багатство, безробіття, інфляція, грошовий обіг, процент, податки)

Мезоекономіка окремі галузі й підсистеми національної економіки (агропромисловий комплекс, військово-промисловий комплекс, торговельно-промисловий комплекс, територіально-економічні комплекси, вільні економічні зони таін.).

Мегаекономіка вивчає закономірності функціонування і розвитку світової економіки в цілому, тобто на глобально-планетарному рівні.

5.Економічні категорії, закони та функції економічної теорії

Економічні категорії – це абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають суттєві властивості економічних явищ і процесів (власність, капітал, прибуток, ринок, попит, ціна і т.д.)

Економічні закони - це найбільш стійкі, істотні постійно повторювані об'єктивні причинно-наслідкові зв'язки і взаємозалежності в економічних явищах і процесах. (бувають: всезагальні, загальні, специфічні, стадійні). Економічні закони є законами людської діяльності. Вони виникають у процесі діяльності людей і здійснюються через неї.

Пізнавальна функція. ЕТ збагачує знання людей, примножує інтелекту­альний потенціал суспільства, розширює науковий світогляд людей.

Методологічна функція ЕТ методологічна базою для системи економічних наук, бо розкриває основні поняття, закони, категорії, принципи.

Практична функція ЕТ науково обґрунтовує політику державию.

Прогностична функція ЕТ передбачая перспективи со­ціально-економічного розвитку в майбутньому, довгострокові програми розвитку

Виховна функція ЕТ формує економічну культуру, логіку сучасного економічного мис­лення.

6. Економічні потреби: їхня суть та класифікація. Закон зростання по­треб.

Потреба — це нужда в чому-небудь, об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і роз­витку людини, колективу, нації, суспільства в ціло­му; внутрішній збудник активності.У найзагальнішому вигляді виділяють:

— біологічні потреби (їжа, одяг, житло тощо);

• соціальні потреби(спілкування, суспільне визнання, самореалізація тощо);

— духовні потреби (творчість самовдосконалення, само­вираження тощо).

Благо - будь-яка корисність (предмет, явище, процес), яка задовольняє людську потребу.

Економічні потреби - це потреби в економічних благах.

Класифікація економічних потреб

За характером виникнення:первинні (базові), вторинні

За засобами задоволення:матеріальні, нематеріальні;

За нагальністю задоволення:першочергові,другочергові;

За можливостями задоволення:вгамовані ,невгамовні;

За участю у відтворювальному процесі: виробничі,невиробничі;

За суб'єктами вияву:особисті; колективні, групові, суспільні

За кількісною визначеністю та мірою реалізації: абсолютні; дійсні; платоспроможні; фактичні.

Піраміда Маслоу (І-фізологічні, ІІ-екзистенційні, ІІІ-соціальні, VI-престижні, V-духовні)

Економічний закон зростання потреб

Найважливішою ознакою потреб є їхній динамічний, мінливий характер.

Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу дедалі нових і нових потреб.

Таким чином, потреби і виробництво перебувають у залежності. Потреби у споживанні породжують стимули до виробницт­ва. Виробництво задовольняє існуючі та породжує нові по­треби. Удосконалення структури потреб відображає процес розвитку людської осо­бистості та сприяє переходу:

— від домінування матеріальних до пріоритетного роз­витку духовних потреб, пов'язаних з творчістю, пізнанням, самовдосконаленням;

— від масового виробництва та споживання до індиві­дуалізації потреб та засобів їхнього задоволення;

— від прагнення безперервного нарощування обсягів споживання до розумного самообмеження;

— від речової структури споживання до переважання у ній послуг.