37. Заробітна плата як основний вид доходів. Види зарплати та фактори, що її визначають.

Заробітна плата (W) — грошова винагорода, яку отримує власник робочої сили в обмін на надані послуги праці; ціна використання послуг праці.

Види:

Погодинна: залежно від кваліфікації і відпрацьованого часу. Обчислюється як добуток погодинної ставки і кількості праці. Поділяється на:

- просту погодинну

- погодинно-преміальну - премія за ріст продуктивності праці, якість продукції, економію ресурсів.

Відрядна поділяється на:

- пряму відрядну - пряма залежність між зростанням об'єму виробки і збільшенням заробітної плати;

- відрядно-прогресивну – виготовлена продукція в розмірі норми виробітку оплачується по основних розцінках, а продукція понад норму - по розцінках більш високих і зростаючих;

- відрядно-регресивну - кожному відсотку збільшення виробітку понад норму відповідає приріст заробітку менше одного відсотку.Вона робить невигідним перевиконання норми виробітку.

- відрядно-преміальну – виготовлена продукція в розмірі норми виробітку оплачується по основних розцінках, а за продукцію, виготовлену понад норму, задотримання технологічної дисципліни, за безаварійну роботу передбачена премія;

- акордну - встановлюється не за кожний виріб або операцію, а за весь об'єм робіт по акордних розцінках;

- колективну відрядну - знаходиться взалежності від виробітку бригади, лінії,зміни. Колективний заробіток розподіляється між членами бригади у відповідностіз присвоєними їм розрядами, коефіцієнтамиі відпрацьованим часом.

Фактори,що визначають:

- вартість робочої сили

- рівень кваліфікації

- продуктивність праці

- ризиковість

- відповідальність

- унікальність

38. «Провали» ринку та причини державного втручання в ринковий механізм

Ринкова економіка як система, що виникла в результаті самоорганізації та саморозвитку, виявилась досить ефективною, гнучкою, здатною формувати раціональну структуру господарства та забезпечувати широкі межі економічної свободи її суб'єктам. Разом з тим слід зазначити, що є низка проблем, пов'язаних з природними чинниками, економічною суспільною діяльністю та іншими її видами, а також природним розвитком самого ринкового господарства, до яких ринок залишається байдужим, а суспільство прагне їх вирішення. Саме тому необхідність урядового втручання в економіку пов'язують з відмовами ринку (фіаско ринку).

Відмови ринку — це небажання або неспроможність ринку задовольнити потреби суспільства чи окремих груп індивідів ринковою економічною системою.

Структура відмов ринку: 1. Ринок ґрунтується на індивідуальній економічній свободі та конкуренції учасників господарського процесу, що є істотною перевагою цієї форми господарювання.2 Ринок повною мірою забезпечує виробництво благ для індивідуального споживання. Ці блага називають приватними.

До об'єктивних причин державного регулювання економіки відносять:

- відсутність досконалої конкуренції (монополізм, інфляція, безробіття);

- наявність виробництв, на товари і послуги яких не спрацьовує ринковий ціновий механізм (виробництво суспільних товарів, національна оборона, правовий захист, судочинство);

- наявність секторів і сфер діяльності, де ціни і витрати виробництва не відображають суспільного ефекту продукції. Це виробництва з так званим зовнішнім ефектом (екстерналіями). До них належать виробництва, які здійснюють великі витрати на охорону навколишнього середовища, розвиток освіти, охорону здоров'я. Держава в таких випадках втручається у механізм ціноутворення або надає дотації на виробництво таких товарів і послуг;

- наявність ринків, на яких адаптація до ринкових механізмів здійснюється повільно (ринок праці, коли держава встановлює мінімальну заробітну плату, надає допомогу по безробіттю, формує центри або служби зайнятості, впроваджує гнучкі форми роботи).