32. Сутність та значення малого підприємства для ефективного розвитку екноміки

Малі підприємства законодавчо найчастіше визначаються чисельністю зайнятих на них працівників з урахуванням специфіки сфер, галузей та видів економічної діяльності. В Україні чинне законодавство до малих відносить підприємства, чисельність зайнятих на яких не перевищує:

— у промисловості та будівництві — 200 осіб;

— в інших галузях виробничої сфери — 50;

— у науці та науковому обслуговуванні — 100;

— у галузях невиробничої сфери — 25;

— у роздрібній торгівлі — 15 осіб.

У країнах з розвиненою ринковою економікою частка зайнятих у середньому та дрібному підприємництві становить 50-70 %, а частка у ВВП — 50—60 %.

Риси дрібних підприємств:

— велика кількість;

— гнучкість (здатність швидко реагувати на кон'юнктурні зміни в економіці);

— нестійкість (у СПІА щороку банкрутують три з п'яти заново створених малих фірм).

Функції дрібних підприємств:

— оперативно реагують на кон'юнктурні коливання економіки;

— коригують структуру економіки відповідно до змін у структурі смаків, потреб, уподобань тощо;

— розширюють межі економічної свободи, керуючись у своїй діяльності економічною доцільністю, а не рішеннями управлінських кооперативних чи державних органів;

— забезпечують розвиток конкуренції;

— сприяють послабленню монополізму;

— створюють додаткові робочі місця;

— насичують ринок товарами та послугами за відсутності великих стартових капіталів;

— швидко відшкодовують витрати і відновлюють здатність заново інвестувати;

— є основою для формування середнього класу;

— активні щодо інноваційної діяльності.

Мале підприємництво найпоширеніше у високоризикових

видах діяльності, а також там, де масове виробництво

недоцільне.

33. Доходи в ринковій економіці, їх види та джерела формування. Номінальні та реальні доходи.

У широкому розумінні дохід - грошові та натуральні надходження до суб'єктів господарського життя.

У вузькому значенні дохід — це потік грошових надходжень в одиницю часу (годину, тиждень, місяць, рік). На відміну від багатства, яке втілюється у запасах активів (будівлях, спорудах, знаряддях праці, цінних паперах, готівкових гропіах і т. ін.), дохід передбачає приплив грошей.

В економічній теорії доходи класифікуються за різними критеріями:

1. За рівнем формування:

— доходи мікроекономічного рівня: заробітна плата, рента, процент, прибуток, амортизація, валовий і чистий дохід підприємства і т. ін.;

— доходи макроекономічного рівня: національний дохід; сукупний особистий дохід; дохід кінцевого використання і т. ін.

2. За суб'єктами привласнення:

— доходи індивіда;

— доходи домогосподарства (сім'ї);

— доходи підприємства (фірми);

— доходи галузі;

— доходи територіальної громади;

— доходи держави;

— доходи суспільства (національний дохід).

3. Залежно від цін, в яких визначається дохід:

— номінальний дохід — визначається в цінах поточного періоду;

— реальний дохід — визначається в цінах базового року (або в цінах поточного року за вилученням рівня інфляції).

4. Для аналізу діяльності підприємства (фірми) використовують такі форми доходу:

Валовий дохід, що дорівнює виторгу від реалізованих товарів і послуг:

TR = PQ,

де TR — валовий дохід; Р — ціна одиниці виробленого товару (послуги); Q — кількість реалізованих товарів (послуг); PQ — виручка від реалізації продукції обсягом Q одиниць.

Середній дохід, що дорівнює валовому доходу, поділеному на кількість реалізованих товарів і послуг:

AR=PQ/Q

де AR — середній дохід; Р — ціна одиниці виробленого товару (послуги); Q — кількість реалізованих товарів (послуг).

Граничний дохід — приріст валового доходу від продажу додаткової одиниці реалізованих товарів чи послуг:

MR=R(Q)/ Q

де MR — граничний дохід; DR(Q) — приріст валового доходу; DQ — приріст обсягів реалізованих товарів чи послуг; PQ — виручка від реалізації продукції обсягом Q одиниць.

5. Залежно від включення доходу в ціну товару:

— первинні доходи включаються в ціну товару: зарплата, процент, рента, прибуток, амортизація, непрямі чисті податки;

— вторинні доходи виникають у зв'язку з перерозподілом первинних доходів: прямі податки, дивіденди, трансфертні виплати державою, підприємством та домогосподарством і т. ін.

6. За джерелом отримання:

• Доходи від ресурсу "праця" як такого, що не має відособленого від свого власника існування:

— заробітна плата;

— доходи працівників колективних підприємств;

— доходи від індивідуальної діяльності;

— доходи від підсобного господарства;

— доходи від кооперативної діяльності;

— доходи підприємців.

• Доходи від власності, яка має відособлене від власника існування:

— дивіденди від акцій;

— відсотки від паю;

— відсотки від банківських вкладів;

— доходи від облігацій;

— орендна плата тощо.

• Доходи, що безпосередньо не пов'язані з оцінкою результатів діяльності:

— часткова компенсація виплат на освіту;

— безоплатне надання послуг з охорони здоров'я;

— адресна допомога малозабезпеченим верствам населення;

— благодійні послуги;

— соціальні пенсії тощо.

7. Доходи, що утворюються внаслідок використання певних факторів виробництва (факторні доходи):

— доходи у вигляді заробітної плати або посадових окладів;

— рентний дохід;

— процентний дохід, або прибуток на капітал;

— підприємницький дохід (прибуток) у вигляді залишкового доходу.

Джерела доходів:

• Трудові доходи робітників(зарплата, премія)

• Доходи від підприємництва (прибуток)

• Доходи від власності(рента, відсоток)

• Доходи від індивідуальної трудової діяльності

• Інші надходження (спадщина,аліменти, гонорар).