2. Проаналізуйте тести діагностики Айзенка

Ряд досліджень Айзенка були сприйняті як «шокуючі»; їх теми, цілком нормальні для нацистської Німеччини, в Європі представлялися неприйнятними. Зокрема, він досліджував психологічні відмінності між представниками різних рас.

Особистісні опитувальники «А» призначені для діагностики невротизму, екстраверсії / інтроверсії і психозу. У своїх працях неодноразово вказував на те, що його дослідження викликан недосконалістю психіатричних діагнозів. На його думку, традиційно представлена класифікація психічних захворювань повинна бути замінена системою вимірювань, в якій представлені найважливіші характеристики особистості. Широкому читачеві на пострадянському просторі Айзенк відомий як автор збірки тестів «Перевірте свої інтелектуальні здібності» (СРСР1972, 1992). Ще вийшли в 1947 і 1956 р.р. «Моудслейський медичний опитувальник» і «Моудслейський особистісний опитувальник» та стали корисним інструментом у пізнанні норми та патології особистості.

Айзенк взяв за основу ідею Біне (для кожного віку існує своя норма інтелектуального розвитку), придумав, як це застосувати по відношенню до дорослих, ввів термін «коефіцієнт інтелекту» (IQ) – і приготувався до слави.

На даний момент відомо вісім різних варіантів тесту Айзенка на інтелект.

Ці тести на інтелект іноді називаються збірними тестами. Вони призначені для загальної оцінки інтелектуальних здібностей з використанням словесного, цифрового і графічного матеріалу з різними способами формулювання завдань.

Таким чином, можна сподіватися на взаємну нейтралізацію переваг і недоліків; наприклад, людина, яка добре справляється зі словесними завданнями, але погано вирішує арифметичні задачі, не отримає жодних переваг, але і не опиниться в невигідному становищі, оскільки обидва види завдань представлені в тестах приблизно порівну.

Перші п'ять тестів Айзенка досить схожі і дають загальну оцінку інтелекту людини за умови, що він буде ретельно слідувати інструкціям.

Для тих людей, які хочуть більше дізнатися про сильні і слабкі сторони свого інтелекту, Айзенком розроблені три спеціальних тести для оцінки вербальних, математичних і візуально-просторових здібностей.

Крім того, Г. Айзенк розробив декілька тестів під жартівливою назвою «розминка для інтелектуалів», так як багато говорили про те, що завдання в звичайних тестах на IQ занадто прості.

Тести призначені для оцінки інтелектуальних здібностей для людей у віці від 18 до 50 років, які мають освіту не нижче середнього. Коефіцієнт інтелекту (англ. IQ − intelligence quotient) − кількісна оцінка рівня інтелекту людини: рівень інтелекту відносно рівня інтелекту середньостатистичної людини такого ж віку. Визначається за допомогою спеціальних тестів. Тести IQ розраховані на оцінку розумових здібностей, а не рівня знань (ерудованості). Коефіцієнт інтелекту є спробою оцінки фактора загального інтелекту.

Тести IQ розробляються так, щоб результати описувалися нормальним розподілом з середнім значенням IQ, рівним 100 і таким розрахунком, щоб 50% людей мали IQ між 90 і 110 і по 25% − нижче 90 і вище 110. Значення IQ менше 70 зазвичай кваліфікується як розумова відсталість.

Але в цих тестах не враховується стан людини, в якому вона відповідає на запитання. Припустимо, якщо людина в депресії, то кількість правильних відповідей природно знизиться, а значить, і коефіцієнт інтелекту буде виведено невірно.

Варіант № 11