- •Загальна теорія політики
- •Тема 1. Предмет і метод науки про політику
- •2)Об’єкт політології : політика
- •2 Підходи до визначення предмету політології:
- •Тема 2. Специфіка пізнання політичних явищ
- •2) Парадигми політології
- •Тема 3. Політика як суспільне явище
- •1) Політика ( polis- поліс ).
- •2)Політологічні концепції політики:
- •3 Основних концепції :
- •3) Зв'язок політики з іншими сферами суспільства.
- •3 Основні варіанти впливу:
- •Тема 4. Політична діяльність.
- •2) Підходи до структури :
- •Тема 5. Феномен влади
- •3) Легітимність політичної влади
- •Тема 6. Соціальна обумовленість політики.
- •2 Підходи до аналізу соціальної структури суспільства:
- •Тема 7. Соціальний конфлікт і політика.
- •3)Політичний конфлікт :
- •2 Основні варіанти виходу з кризи:
- •4).Основні підходи до вирішення соціальних і політичних конфліктів:
- •2 Періоди демократії :
- •2) Принцип демократії :
- •2 Семестр
- •Тема 8. Держава – головний інститут політичної системи суспільства
- •3 Параметра ( за Нерсесянцем) :
- •4) 2 Тенденції розвитку сучасних держав :
- •Тема 9. Парламентаризм
- •3 Складові парламентаризму:
- •2) Функції парламенту :
- •3 Типи виборчих систем :
- •Тема 10. Громадянське суспільство
- •1) Історія розвитку
- •2)Сутність громадянського суспільства
- •Тема 11. Політичні партії
- •1). Партія як суспільне явище – 2 підходи :
- •2)Типологія політичних партій:
- •3) Партійні системи.
- •4).Проблеми партій в Україні
- •Тема 12. Групи інтересів
- •2) Типологія груп інтересів
- •Тема 13. Бюрократія як система політичних інститутів
- •2) Концепція бюрократії м.Вебера.
- •3) Відмінність політиків і бюрократів – політична відповідальність.
- •Тема 14. Політичний режим
- •Демократичний політичний режим.
- •Авторитарний політичний режим
- •Тоталітарний політичний режим
- •2) Трансформація
- •Тема 15.Політична криза
- •2) Концепція громадської культури Алмонда і Верба
- •3 Історичні типи культури:
- •4) Давня історія України:
- •Тема 16. Політична соціалізація
- •2). Чинники соціалізації політики.
- •3).Типи політичної соціалізації:
- •Тема 17. Політичні еліти.
- •2). Елітаризм та демократія.
- •Тема 18. Політичне лідерство.
- •2).Типи політичного лідерства:
- •3). Риси політики, які визначають особливості лідера зараз:
- •Тема 19. Політичний процес та політична модернізація.
2 Періоди демократії :
Від часів Давньої Греції – до Великої Французької Революції
Демократія – форма держави.
Від Великої Французької революції – до наших днів.
Демократія – вимоги до рівності, справедливості.
Основні підходи до сучасного тлумачення демократії:
Демократія як принцип життєдіяльності суспільств.
Демократія як принцип політичного життя суспільства.
Демократія як механізм політичної влади:
Виборність
Принцип звітності
Принцип змінюваності
Принцип більшості
Демократія як певна етика взаємовідносин між людьми, характеризуючий духовний зміст людини.
« У демократії багато недоліків, але є одна перевага, що до сих пір ніхто не винайшов нічого кращого».
( Уінстон Черчиль)
2) Принцип демократії :
Принцип народного суверенітету
Принцип представництва
Принцип виборності
Принцип більшості
Принцип конституціоналізму
Принцип гарантії основних прав громадян
Принцип народного суверенітету
Саме народ є джерелом і носієм політичної влади в суспільстві.
Реалізація принципу народного суверенітету:
Установча влада народу реалізується;
Виборність народних представників;
Різні форми прямої демократії.
Принцип представництва
Оскільки народ не здатний повсякденно займатися політикою, він передає свої повноваження представникам народу.
Принцип виборності
Представників народу обирають через вибори. Вибори визначає представників народу, які отримують певні повноваження.
2 Семестр
Тема 8. Держава – головний інститут політичної системи суспільства
Сутність держави, її виникнення, основні ознаки та функції.
Правова держава.
Форми державного правління і державного устрою.
Тенденції розвитку сучасної держави.
1)Держава – це територіально–організоване і політично незалежне суспільство.
Основні підходи до розуміння поняття «держави»:
Держава як форма організації суспільства.
Певна організація життя.
Функція управління – організація.
Сутнісна характеристика.
За Арістотелем держава – вічна, за Марксом – ні
Держава як знаряддя соціально – класового панування.
Функція примусу.
Держава як джерело права.
Держава як феномен колективної та індивідуальної свідомості.
Функція виховна.
Питання патріотичне.
Концепції виникнення держави:
Теологічна концепція ( Бог створив все ).
Договірна концепція ( Гоббс, Локк – ідея конституціоналізму ).
Патріархальна концепція ( Арістотель – з патріархату монархія ).
Теорія завоювання ( Л.Гумпилович – завоювання кочовими народами ).
Марксистська теорія ( Держава виникає, коли виникає класове суспільство. Коли буде комунізм – держава зникне ).
Психологічна теорія
Ознаки(певні індикатори) – набір характеристик без яких держава не існує.
Головні ознаки держави :
Примусова сила ( держава має виключне право на примус ).
Сувернітет ( держава має виключне право представляти все суспільство ).
Всезагальність ( тільки держава має виключне право впливати на всіх, хто знаходиться на її території ).
Законодавча діяльність ( тільки вона внормовує всіх громадян ).
Функції:
І. Внутрішні :
управлінська;
виховна;
ІІ. Зовнішні :
дипломатична;
оборонна;
зовнішні економічні зв’язки.
2) Правова держава – це держава, де панує право.
За марксистами – правової держави немає.