- •Загальна теорія політики
- •Тема 1. Предмет і метод науки про політику
- •2)Об’єкт політології : політика
- •2 Підходи до визначення предмету політології:
- •Тема 2. Специфіка пізнання політичних явищ
- •2) Парадигми політології
- •Тема 3. Політика як суспільне явище
- •1) Політика ( polis- поліс ).
- •2)Політологічні концепції політики:
- •3 Основних концепції :
- •3) Зв'язок політики з іншими сферами суспільства.
- •3 Основні варіанти впливу:
- •Тема 4. Політична діяльність.
- •2) Підходи до структури :
- •Тема 5. Феномен влади
- •3) Легітимність політичної влади
- •Тема 6. Соціальна обумовленість політики.
- •2 Підходи до аналізу соціальної структури суспільства:
- •Тема 7. Соціальний конфлікт і політика.
- •3)Політичний конфлікт :
- •2 Основні варіанти виходу з кризи:
- •4).Основні підходи до вирішення соціальних і політичних конфліктів:
- •2 Періоди демократії :
- •2) Принцип демократії :
- •2 Семестр
- •Тема 8. Держава – головний інститут політичної системи суспільства
- •3 Параметра ( за Нерсесянцем) :
- •4) 2 Тенденції розвитку сучасних держав :
- •Тема 9. Парламентаризм
- •3 Складові парламентаризму:
- •2) Функції парламенту :
- •3 Типи виборчих систем :
- •Тема 10. Громадянське суспільство
- •1) Історія розвитку
- •2)Сутність громадянського суспільства
- •Тема 11. Політичні партії
- •1). Партія як суспільне явище – 2 підходи :
- •2)Типологія політичних партій:
- •3) Партійні системи.
- •4).Проблеми партій в Україні
- •Тема 12. Групи інтересів
- •2) Типологія груп інтересів
- •Тема 13. Бюрократія як система політичних інститутів
- •2) Концепція бюрократії м.Вебера.
- •3) Відмінність політиків і бюрократів – політична відповідальність.
- •Тема 14. Політичний режим
- •Демократичний політичний режим.
- •Авторитарний політичний режим
- •Тоталітарний політичний режим
- •2) Трансформація
- •Тема 15.Політична криза
- •2) Концепція громадської культури Алмонда і Верба
- •3 Історичні типи культури:
- •4) Давня історія України:
- •Тема 16. Політична соціалізація
- •2). Чинники соціалізації політики.
- •3).Типи політичної соціалізації:
- •Тема 17. Політичні еліти.
- •2). Елітаризм та демократія.
- •Тема 18. Політичне лідерство.
- •2).Типи політичного лідерства:
- •3). Риси політики, які визначають особливості лідера зараз:
- •Тема 19. Політичний процес та політична модернізація.
2 Підходи до аналізу соціальної структури суспільства:
Марксистський
Головне поняття – виділення основних класів суспільства.
Клас – велика група людей, які займають місце в суспільному житті (експлуататори – експлуатовані(пролетаріат)).
Стратифікований
Марксизм
Політика – конфліктне бачення;
- сфера боротьби за владу;
- силове бачення ( насильницька зміна-революція );
- для марксистського бачення політики характерне спрощене
примітивне розуміння соціальних перспектив людства.
Стратифікаційний
П.Сорокін
Страта і клас – тотожні. Страта – верства, клас – верства.
Це виявлення неоднорідності положень людей в суспільстві і оцінка цих положень.
Ієрархічність – головна мета стратифікації ( виявлення ієрархічності груп за різними критеріями; та ієрархія дає підстави для реальної науково – обґрунтованої політики.
Соціальна мобільність – явище змін, переміщене у межах груп, між групами.
Соціальний моніторинг – відслідковує зміни станів.
Соціальні міфи :
освіта
вдале одруження
Концепція соціальної стратифікації Макса Вебера.
економічний ярус (клас);
соціальний ярус (статус);
політика
3) Соціальна політика – це цілеспрямована діяльність по регулюванню соціальних процесів в суспільстві.
А коли виникла соціальна політика?
Виникла під впливом досвіду Радянського союзу.
Соціальна політика вирішує :
визначення вартості соціального прогресу;
визначення тих соціальних груп , які будуть пріоритетних в соціальній
політиці;
визначення соціальних пріоритетів в політиці (яка сфера має бути найголовнішою).
Завдання :
заперечення соціальних гарантій;
забезпечення певного рівня життя( за рахунок перерахунку , розподілу багатств - прогресивний податок);
регулювання способу життя .
Механізми :
окремі заходи держав, різні структури;
програми – соціально-цільові.
3) Соціальна політика і соціальна справедливість.
Соціальна справедливість – певна відповідність або певний баланс між принципами і методами розподілу цінностей в суспільстві і уявами людей про цей розподіл.
2 принципи , які формують справедливість :
Рівність
Свобода
Там, де рівність,немає свободи.
Там,де свобода,там немає рівності.
Соціальна справедливість – пошук балансу рівності і свободи.
4) Значення етнонаціональних спільнот для політики.
Етнонаціональні спільності впливають на спільноту через багатонаціональні держави.
Немає одно національних держав,є тільки багатонаціональні.
Етнос (народ з грец.)
Нація (народ з латин.)
Етноси – це спільноти природнього характеру(традиції, мови).
4 підходи до тлумачення нації:
Культурна концепція
Це об’єднання, пов’язане мовою, мисленням і виділяє їх від інших.
Психологічна концепція
Головний критерій – культурно-психологічна відмінність.
Історична концепція
Етнос – це на первісних стадіях людства.
Нація виникла на певному етапі,Новий час,XVII ст..
Політична концепція
Нація – політична категорія.
Специфічні риси етнонаціональних спільнот як суб’єктів і об’єктів політики :
Зміст етнонаціональних інтересів є більш глибоким, більш фундаментальним, ніж зміст інших соціальних інтересів.
Багатоманітність прояву етнонаціональних інтересів у житті суспільства.
В житті етнонаціональних спільнот велике значення має психологічний чинник.
В етнонаціональній політиці відносини легко руйнуються і важко відновлюються.
Яким чином проявляється етнонаціональні спільноти в суб’єктах і об’єктах політики:
Етнонаціональні спільноти в тій мірі є суб’єктами, в якій вони здатні виражати і захищати свої інтереси в політиці.
Етнонаціональні спільності тоді є об’єктами спільноти, коли вони не здатні самостійно виражати і захищати свої інтереси , а це роблять за них інші суб’єкти політики.