2) Концепція громадської культури Алмонда і Верба

1963р. – «Громадянська культура»

3 Історичні типи культури:

	Зацікавленість політикою	Участь
Традиційна політична культура	-	-
Підданська політична культура	+	-
Активістська політична культура	+	+

Ці 3 типи – ще не громадянська культура

Громадянська культура = активістська + традиційна + підданська

Таке поєднання відбувається у 2-ох ракурсах:

• В межах всього суспільства

• В структурі свідомості кожного громадянина

В суспільстві : 1 група : дивиться і діє

2 група : слідкує і не діє

3 група : їй все рівно

Але : кожна група може стати активістською.

Ці з групи присутні в свідомості кожної людини.

Стан активності не є автоматичним – людина має бути підготована.

3) Політична свідомість – це опосередковане відображення політичного життя суспільства.

Політична свідомість – це сприйняття суб’єкта політичної дійсності.

Політична свідомість – це саморефлексія соціальної групи, відображення дійсності через призму колективних інтересів.

Напрямки формування політичної свідомості:

• Відображення політичної дійсності;

• Діяльність суб’єкта в усвідомленні політичної дійсності;

• Це критичне осмислення політичної і суспільної дійсності

• Усвідомлення політичних ідеологій, цілей, які існують в суспільстві

• Емоційне сприйняття політики та політичних ідеологій

Функції політичної свідомості:

• Ідеологічна

• Політична

• Комунікативна

• Виховна

Типологія:

1) За суб’єктом:

1. Індивідуальна

2. Групова

3. Масова

4. Суспільна

2) За внутрішньою складовою:

1. Фрагментарна

2. Інтегрована

Рівні та форми прояву політичної свідомості:

1. Буденна – це відображення повсякденного політичного життя ( поверхове відображення

політичної дійсності).

Притаманна усім членам суспільства.

2. Теоретична – відображення політичної дійсності через призму понять, категорій, концепцій, які виникла на основі наукового дослідження .

Цій системі треба вчитися.

2 структурні рівні:

На рівні буденного – політична психологія.

На теоретичному рівні – політична ідеологія.

Політична ідеологія – це система концептуально – оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне життя, яка відбуває інтереси, світогляд, ідеали, настрої людей, класів, націй та інших суб’єктів політиків.

Політична доктрина – це основоположний принцип діяльності суб’єктів політики заснований на певній політичній ідеології.

Рівні політичної ідеології :

1. Теоретико–концептуальний

2. Теоретико–політичний ( рівень політичних програм)

3. Актуалізований ( як відтворюється в голові конкретного індивіда)

Функції ідеології:

1. Суспільна інтеграція

2. Стимуляція певних дій

3. Створення позитивного образу

Ідеології:

1. Ліберальна

2. Консервативна

3. Марксистсько – ленінська

4. Соціал – демократична

Політична ідеологія визначається як те, що породжено міжособистісними зв’язками людей.

Політична психологія – те, що сприяє формуванню у людині безпосередніх мотивів та установок політичної поведінки.

Напрямки політичної психології:

• Через емоційне сприйняття політики

• Груповий підхід

• Те, що вивчає мотиви

Форми функціонування політичної свідомості:

• Знання – певна сукупність відомостей про політику

• Буденне знання

• Теоретичне знання

• Емпіричне знання

• Політичний міф – засіб маніпулювання; емоційно – забарвлена чуттєва уява про політичну дійсність.

• Політичні стереотипи – схематизовані, спрощені, емоційно-забарвлені уяви про політику.

Фіксують реально існуючі, а не чуттєві сторони.

• Громадська думка – сукупне судження певних груп людей.