- •Загальна теорія політики
- •Тема 1. Предмет і метод науки про політику
- •2)Об’єкт політології : політика
- •2 Підходи до визначення предмету політології:
- •Тема 2. Специфіка пізнання політичних явищ
- •2) Парадигми політології
- •Тема 3. Політика як суспільне явище
- •1) Політика ( polis- поліс ).
- •2)Політологічні концепції політики:
- •3 Основних концепції :
- •3) Зв'язок політики з іншими сферами суспільства.
- •3 Основні варіанти впливу:
- •Тема 4. Політична діяльність.
- •2) Підходи до структури :
- •Тема 5. Феномен влади
- •3) Легітимність політичної влади
- •Тема 6. Соціальна обумовленість політики.
- •2 Підходи до аналізу соціальної структури суспільства:
- •Тема 7. Соціальний конфлікт і політика.
- •3)Політичний конфлікт :
- •2 Основні варіанти виходу з кризи:
- •4).Основні підходи до вирішення соціальних і політичних конфліктів:
- •2 Періоди демократії :
- •2) Принцип демократії :
- •2 Семестр
- •Тема 8. Держава – головний інститут політичної системи суспільства
- •3 Параметра ( за Нерсесянцем) :
- •4) 2 Тенденції розвитку сучасних держав :
- •Тема 9. Парламентаризм
- •3 Складові парламентаризму:
- •2) Функції парламенту :
- •3 Типи виборчих систем :
- •Тема 10. Громадянське суспільство
- •1) Історія розвитку
- •2)Сутність громадянського суспільства
- •Тема 11. Політичні партії
- •1). Партія як суспільне явище – 2 підходи :
- •2)Типологія політичних партій:
- •3) Партійні системи.
- •4).Проблеми партій в Україні
- •Тема 12. Групи інтересів
- •2) Типологія груп інтересів
- •Тема 13. Бюрократія як система політичних інститутів
- •2) Концепція бюрократії м.Вебера.
- •3) Відмінність політиків і бюрократів – політична відповідальність.
- •Тема 14. Політичний режим
- •Демократичний політичний режим.
- •Авторитарний політичний режим
- •Тоталітарний політичний режим
- •2) Трансформація
- •Тема 15.Політична криза
- •2) Концепція громадської культури Алмонда і Верба
- •3 Історичні типи культури:
- •4) Давня історія України:
- •Тема 16. Політична соціалізація
- •2). Чинники соціалізації політики.
- •3).Типи політичної соціалізації:
- •Тема 17. Політичні еліти.
- •2). Елітаризм та демократія.
- •Тема 18. Політичне лідерство.
- •2).Типи політичного лідерства:
- •3). Риси політики, які визначають особливості лідера зараз:
- •Тема 19. Політичний процес та політична модернізація.
2) Концепція громадської культури Алмонда і Верба
1963р. – «Громадянська культура»
3 Історичні типи культури:
|
Зацікавленість політикою |
Участь |
Традиційна політична культура |
- |
- |
Підданська політична культура |
+ |
- |
Активістська політична культура |
+ |
+ |
Ці 3 типи – ще не громадянська культура
Громадянська культура = активістська + традиційна + підданська
Таке поєднання відбувається у 2-ох ракурсах:
В межах всього суспільства
В структурі свідомості кожного громадянина
В суспільстві : 1 група : дивиться і діє
2 група : слідкує і не діє
3 група : їй все рівно
Але : кожна група може стати активістською.
Ці з групи присутні в свідомості кожної людини.
Стан активності не є автоматичним – людина має бути підготована.
3) Політична свідомість – це опосередковане відображення політичного життя суспільства.
Політична свідомість – це сприйняття суб’єкта політичної дійсності.
Політична свідомість – це саморефлексія соціальної групи, відображення дійсності через призму колективних інтересів.
Напрямки формування політичної свідомості:
Відображення політичної дійсності;
Діяльність суб’єкта в усвідомленні політичної дійсності;
Це критичне осмислення політичної і суспільної дійсності
Усвідомлення політичних ідеологій, цілей, які існують в суспільстві
Емоційне сприйняття політики та політичних ідеологій
Функції політичної свідомості:
Ідеологічна
Політична
Комунікативна
Виховна
Типологія:
1) За суб’єктом:
Індивідуальна
Групова
Масова
Суспільна
2) За внутрішньою складовою:
Фрагментарна
Інтегрована
Рівні та форми прояву політичної свідомості:
Буденна – це відображення повсякденного політичного життя ( поверхове відображення
політичної дійсності).
Притаманна усім членам суспільства.
Теоретична – відображення політичної дійсності через призму понять, категорій, концепцій, які виникла на основі наукового дослідження .
Цій системі треба вчитися.
2 структурні рівні:
На рівні буденного – політична психологія.
На теоретичному рівні – політична ідеологія.
Політична ідеологія – це система концептуально – оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне життя, яка відбуває інтереси, світогляд, ідеали, настрої людей, класів, націй та інших суб’єктів політиків.
Політична доктрина – це основоположний принцип діяльності суб’єктів політики заснований на певній політичній ідеології.
Рівні політичної ідеології :
Теоретико–концептуальний
Теоретико–політичний ( рівень політичних програм)
Актуалізований ( як відтворюється в голові конкретного індивіда)
Функції ідеології:
Суспільна інтеграція
Стимуляція певних дій
Створення позитивного образу
Ідеології:
Ліберальна
Консервативна
Марксистсько – ленінська
Соціал – демократична
Політична ідеологія визначається як те, що породжено міжособистісними зв’язками людей.
Політична психологія – те, що сприяє формуванню у людині безпосередніх мотивів та установок політичної поведінки.
Напрямки політичної психології:
Через емоційне сприйняття політики
Груповий підхід
Те, що вивчає мотиви
Форми функціонування політичної свідомості:
Знання – певна сукупність відомостей про політику
Буденне знання
Теоретичне знання
Емпіричне знання
Політичний міф – засіб маніпулювання; емоційно – забарвлена чуттєва уява про політичну дійсність.
Політичні стереотипи – схематизовані, спрощені, емоційно-забарвлені уяви про політику.
Фіксують реально існуючі, а не чуттєві сторони.
Громадська думка – сукупне судження певних груп людей.
