- •Предмет мат.Логіки. Поняття предикату. Логічні системи. Композиційні системи, алгебра предикатів.
- •Поняття алгоритму. Алгоритмічна перелічність, розв’язність. Числення. Формальні системи. Теорема, виведення.
- •Композиції пропозиційного рівня. Мова пропозиційної логіки. Тавтології.
- •Логічний (тавтологічний) наслідок, логічна (тавтологічна) еквівалентність. Логічний наслідок для множини формул.
- •Пропозиційне числення. Виведення в про позиційному численні.
- •Метод резолюцій для про позиційної логіки.
- •Поняття секвенції. Секвенційні форми, секвенцій не дерева. Пропозиційне секвенцій не числення.
- •Хінтікківські множини. Коректність, повнота про позиційного секвенційного числення.
- •Іменні множини (ім). Операції над ім. Квазіарні, х-арні, n-арні, фіеарні функції. Еквітонні, повнтотальні функції.
- •Композиції номінативного рівня. Реномінації. Квантори. Суперпозиції.
- •Реномінативна логіка, мови та моделі. Неістотність предметних імен. Нормалні форми. Субтавтології.
- •Реномінативні неокласичні числення. Коректність та повнота таких числень.
- •Ієрархія логік квазіарних предикатів 1-го порядку за рівнем абстракції розгляду та обмеженнями на клас предикатів.
- •Класичні логіки 1-го порядку, їх мови. Терми, формули. Вільніта зв’язні змінні. Колізії. Замкнені формули.
- •Мова арифметики. Арифметичні предикати, множини та функції. Істинні арифметичні формули.
- •Істинність та використовуваність формул. Всюди істинні формули. Тавтології. Істинність та скінченноістинність.
- •Тавтологічний, логічний та слабкий логічний наслідок. Відношеня логічного наслідку для множин формул.
- •Логічна еквівалентність. Еквівалентні перетворення формул. Теорема еквівалентності. Теореми рівності.
- •Пренексні операції. Пренексна форма. Сколемівська нормальна форма.
- •Логіки еквітонних предикатів кванторного рівня (чнкл). Семантичні властивості. Нормальні форми.
- •Логіки еквітонних предикатів кванторого рівня (фенкл). Семантичні властивості. Нормальні форми.
- •Гомофізми, ізоморфізми та автоморфізми ас. Приклади.
- •Теореми про гомоморфізм та ізоморфізм. Елементарна еквівалентність, зв’язок з ізоморфізмом.
- •Теорема виразності. Доведення невиразних предикатів в ас за допомогою автоморфізмі.
- •Підсистеми. Фактор-системи. Канонічний гомоморфізм.
Реномінативна логіка, мови та моделі. Неістотність предметних імен. Нормалні форми. Субтавтології.
Реномінативні логіки - композиційно-номінативні логіки реномінативного рівня.Композиції , , R назвемо базовими композиціями логік реномінативного рівня. Композиції , та R зберігають фінарність, повнототальність та еквітонність V-квазіарних предикатів.Семантичними моделями РНКЛ є композиційні системи (A, EPrА, C) еквітонних квазіарних предикатів реномінативного рівня. множина C визначається базовими композиціями , та R . Вважаючи, що A неявно задається множиною PrА, композиційну систему (A, PrА, C) трактуватимемо як об'єкт вигляду (EPrА, C) – композиційну алгебру квазіарних еквітонних предикатів реномінативного рівня. Побудова такої алгебри фактично визначає мову РНКЛ.
Конкретна інтерпретація мови РНКЛ визначається АС (A, ЕPrA) та конкретними значеннями ПС на A. Задамо тотальне однозначне відображення I : Ps ЕPrA, яке визначає значення ПС як базові предикати такої АС. Тоді інтерпретаціями мови РНКЛ сигнатури =Ps є об'єкти вигляду ((A, ЕPrA), I). Такі об'єкти назвемо АС з доданою сигнатурою і будемо їх звичайно позначати у вигляді A = (A, І). Предикат J(), який є значенням формули при інтерпретації A = (A, І), позначаємо A.
Ім'я xV неістотне для формули , якщо для кожної інтерпретації A = (A, І) ім'я x неістотне для предикату A .
Алфавіт
мови РНКЛ складається із множини Ps
предикатних
символiв
(ПС)
–
імен базових предикатів,
символів базових композицій ,
,
R
та
множини V
предметних імен.
Формула РНКЛ
нормальнаі,
якщо всі символи
в формулі
застосовуються тільки до ПС,
причому всі такі символи не мають
тотожних перейменувань.Символ
не має тотожних перейменувань,
якщо vi
xi
для всіх i{1,…,n}.
Формулу
в нормальній формі,
утворену із формули
за допомогою перетворень на основі
властивостей RR
RR
та RТ,
назвемо нормалізантою
формули .Формула
субтавтологія,
якщо її нормалізанта –
тавтологія.
Реномінативні неокласичні числення. Коректність та повнота таких числень.
Під реномінативним неокласичним численням (РНКЧ) будемо розуміти формальну систему вигляду T = (Fr, A, P). Тут Fr множина формул мови РНКЛ, яку назвемо мовою РНКЧ, AFr – множина аксіом, P – множина правил виведення. Множина A розбита на множину Aлог логічних аксіом та множину спеціальних аксіом Aн неістотності імен.
РНКЧ, в яких Aн =, назвемо вільними.
РНКЧ, в яких Aн , назвемо [15] стандартними.
Надалі обмежимось розглядом вільних РНКЧ.
Множина аксіом Aлог задається наступними схемами аксіом:
АхПР)пропозиційні аксіоми.
АхRT)
R
()
аксіоми
елімінації тотожних перейменувань.
АхR) R () R () аксіоми R-дистрибутивності.
АхR) R () (R ()R ()) аксіоми R-дистрибутивності.
АхRR)
R
(R
())
R
()
аксіоми згортки реномінацій.
Множина Р правил виведення РНКЧ складається з таких правил:
П1) правило розширення.
П2) правило скорочення.
П3) () () правило асоціативності.
П4) , правило перетину.
П5) R () правило реномінації (ПР).
