Тема 5. Формування та розвій власне національної культури українців (XV – початок XVII ст.).

Передвідродження: суспільна та культурна еволюція, проникнення ренесансно-гуманістичних ідей, українські гуманісти. Зміни у мовному просторі, освіта, стилістичний та жанровий розвій архітектури і мистецтва, музика.

Ренесанс як культурна епоха. Формування національної самосвідомості в контексті ренесансних та реформаційних процесів загальноєвропейського змісту. Міжконфесійна боротьба, Берестейська унія, діяльність православних братств. Розвиток вітчизняної освіти, культурно-освітній осередок в Острозі; Київ як релігійно-культурний центр. Закладання традиції меценатства в українській культурі. Філософська та наукова думка, жанрове розмаїття письменства, поява книгодрукування, архітектура та мистецтво, фольклор. Феномен українського козацтва як культуро творчої сили української ідентифікації, становлення архетипу народно-козацької культури.

Тема 6. Барокова картина світу в українській культурі (xviі – XVIII ст.).

Геополітичне становище українських земель, створення нового культурного простору. Бароко: європейські витоки, українська стилістика. Наукова думка і освіта (Києво-Могилянська академія), література, мистецтво. Самоствердження української національної самобутності в європейському культурному просторі доби бароко. Видатні діячі української культури: П.Могила, Ф.Прокопович, І.Галятовський, І.Гізель, С.Яворський. Українське бароко в архітектурі, поява національної архітектурної школи, видатні споруди.

Еволюція художнього стилю: доба мазепинського бароко, рококо, класицизм, архітектурні шедеври в Україні. Співіснування національної та імперської культури, внесок українців до загальноімперської культури.

Просвітництво в Європі та Україні, його вплив на різні сфери культурного життя українців. Г.С.Сковорода – видатний український філософ, просвітитель, літератор, збирач фольклору.

Тема 7. Національне самовизначення як тенденція класичної української культури (XIX ст.).

Культуротворчі, соціально-економічні, геополітичні основи національного самовизначення української культури. Антиукраїнська асиміляційна політика Російської та Австрійської імперій на українській етнічній території. Рух декабристів, Кирило-Мефодіївське братство, діяльність Харківського та Київського гуртків. Оформлення класичної культури в першій половині ХІХ ст. Ґенеза національної моделі романтизму в українській культурі. Етнографічні та мовознавчі дискурси, формування університетських центрів. Українська література, класицизм та еклектика в мистецтві.

Національний рух: від етнографізму до політичних ідей. Нова генерація української інтелігенції. Вищі навчальні заклади України – освітньо-наукові центри. Розвиток літератури, всіх видів мистецтва, розширення проблематики, ускладнення художніх форм. Імпресіонізм та символізм як інноваційні тенденції української культури кінця ХІХ ст. Видатні діячі культури України, меценатська діяльність як ментальний вимір української моральної культури.

Суспільно-політична ситуація на західноукраїнських землях, боротьба за збереження культурної автентичності. Львів як західноукраїнський центр розвитку культури.