
- •Теорії 1-го порядку (Th_1). .Логічні аксіоми та правила виведення. Моделі Th_1. Терема істинності.
- •Приклади Th_1. Формальна арифметика Ar.
- •Теорема тавтології. Приклади виведень в теоріях 1-го порядку. Теореми дедукції та редукції.
- •Поняття несуперечливості та максимальності (повноти) теорії 1-го порядку. Теорема Лінденбаума.
- •Поняття пересічності та розв’язності теорії 1-го порядку. Теорема про розв’язність.
- •Теорема Гьоделя про повноту. Теорема компактності.
- •Теорема Льовенгейма-Сколема. Парадокси Сколема. Нестандартні моделі Ar.
- •Теорема Гьоделя про неповноту, їх значення.
- •Категоричність теорій першого порядку. Теорема Лося-Воота.
- •Аксіоматичні системи неокласичних логік. Чнкч, фенкч.
- •Теорема Ембрана. Метод спростування Ембрана.
- •Поняття уніфікатора. Метод резолюцій для логік 1-го порядку.
- •Секвенційне числення класичних логік 1-го порядку.(1й модуль)
- •Секвенційні числення логік еквітонних предикатів.(Ааааааа!капец тупой вопрос! Аааааааа!)
- •Коректність та повнота секвенційних числень. Наслідки теореми повноти.
- •Інтерполяційна теорема. Семантична та синтаксична визначеність. Теореми про визначеність.
- •Логіки вищих порядків. Теза Гільберта.
- •Нетрадиційні логіки. Інтуїціоністська логіка. Семантка можливих світів (реляційна семантика).
- •Інтуїціоністські числення Гільбертівського та Генценівського типу.
- •Алетичні модальні логіки. Системи t, b, s4, s5.
- •Темпоральні логіки. Синтаксис мови, реляційна семантика.
- •Епістемічні логіки. Логіка знання з n експертами. Деотичні логіки.
- •Композиційно-номінативні модальні логіки (кнмл). Транзиційні, темпоральні кнмл.
Композиційно-номінативні модальні логіки (кнмл). Транзиційні, темпоральні кнмл.
Під композиційно-номінативною модальною системою в загальному випадку розуміємо об'єкт вигляду = (Cms, Ds, Dns). Тут Cms, Ds та Dns означають наступне.
1) Cms=(D, R, Pr, C) – композиційна модальна система, яка задає семантичні аспекти світу. Її компоненти D, R, Pr, C визначаються таким чином.
Множину D трактуємо як множину станів світу.Множина R – це множина відношень на станах світу вигляду RDDn.
Множина Pr – це множина предикатів вигляду D{T, F}. Множина C – це множина композицій на Pr .
2) Ds – дескриптивна система КНМС; вона визначає множину стандартних дескрипцій – формул мови модальної логіки.
3) Dns – денотаційна система КНМС; вона визначає значення кожної стандартної дескрипції.
Композиційно-номінативні модальні логіки кванторного та реномінаційного рівня
Алфавіт
мови КНМЛ реномінаційного рівня
складається з множини V
предметних
імен, множини Ps
предикатних символiв, символів базових
композицій
,
,
та множини Мs
символів базових модальних композицій.
Множина Fт формул такої мови визначається індуктивно:
1) Кожний PPs є формулою. Такi формули назвемо атомарними.
2) Нехай та – формули. Тодi та – формули.
3) Нехай – формулa. Тодi ()– формула.
4) Нехай – формулa. Тодi x – формула.
5) Нехай – формула, – символ базової модальної композиції. Тодi – формула.
Транзиційні композиційно номінативні модальні логіки
Для ТМС множина R відношень на станах світу складається з відношень вигляду RDD, які природно назвати відношеннями переходу. Якщо R складається з єдиного бінарного відношення, яке позначатимемо , то таку ТMС назвемо стандартною (СТMС).
Відношення базоване, якщо воно визначене на множині базових даних А та продовжене на множину VA наступним чином:
1) d h im(d)im(h);
2) для всіх vim(d) якщо vad і vbh, то a b.
Для випадку базованого відношення стандартні ТМС назвемо базованими.
СТМС із базовими модальними композиціями і називають загальними ТМС.
Для загальних ТMС відображення інтерпретації Jт стосовно формул вигляду та уточнимо наступним чином.
Для кожних dD визначимо:
Jт()(d)
=
Jт()(d)
=
Розглянемо тепер окремий дуже важливий випадок транзиційних модальних логік – темпоральні, або часові модальні логіки.
СТMС із базовими модальними композиціями (завжди буде), (завжди було), (колись буде) та (колись було), назвемо темпоральними КНМС (ТмКНMС). Композиції , , , назвемо базовими часовими композиціями.
Jт()(d)
Як і для випадку загальних ТМС, залежно від властивостей відношення отримуємо відповідні темпоральні КНМС.