Хід виконання лабораторної роботи

1. Перш за все визначаємо уявну питому вагу газу в рідкій фазі по залежності між відносною густиною газу по повітрю в різних за густиною нафтах. За допомогою відповідного графіка газ з відносною густиною 0,65, який позчинений в нафті з питомою вагою 0,84 т/м³ має уявну питому вагу у рідкій фазі Гк = 0,365 т/м³.

2. Вага газу, розчиненого в одному кубометрі нафти, буде визначатися за формулою:

G=G₀*Гн*1,22*Гг

де 1,22 - вага 1 м³ повітря при атмосферному тиску і температурі 15˚С, в кг. (поправка за Т˚С не вводилась!!!)

G = 180*0,84*1,22*0,65 = 119,902 кг

3. Об`єм газу в рідкій фазі дорівнює визначаю за формулою:

Vг = G / Гк

де Vг - об’єм газу в рідкій фазі, а Гк – уявна питома вага газу в рідкій фазі, т/м³, тож:

Vг = 119,902 / 365 = 0,328 м³

4. Відштовхуючись від об’єму газа в рідкій фазі, знаходжу загальний об`єм насиченої газом нафти за формулою:

Vн = 1,0 + Vг, з чого виходить: Vн = 1,0 + 0,328 = 1,328 м³

Вага цього об’єму: G_Vн = Гн + G = 840 +119,902 = 959,902кг

Звідси густина насиченої газом нафти (без поправки за Т˚С!!!) при 15˚С розраховується за формулою:

Гнг = G_Vн / Vн

Тож, Гнг = 959,902/1,328 = 723 кг/м³ = 0,723 т/м³

5. З метою переходу до пластових умов введемо поправки в густину на стисливість нафти Г_стисл за конкретних значень пластового тиску. Поправка за графіком = 0,01.

Поправку за температурне розширення в пластових умовах для густини 0,723 і заданої пластової температури 80˚С знайдемо на графіку, що буде = 0,05 і характеризує зменшення густини нафти , якщо температура зростає від стандартної і вище.

З урахуванням поправок знаходжу густину нафти в пластових умовах:

Г'нг = 0,723 + 0,01 – 0,05 = 0,683 т/м³ = 683 кг/м³

6. Коефіцієнт зміни об`єма нафти b<sub>н</sub> або об`ємний коефіцієнт пластової нафти визначаємо як відношеннями питомих об`ємів нафти в пластових умовах і в стандартних умовах

• питомий об’єм в пластових умовах:

b = 1 / (0,683 т/м³) = 1,464 м³/т

• питомий об’єм в стандартних умовах:

b_ст = 1 / (0,840 т/м³) = 1,190 м³/т

Тож b_н = 1,464 / 1,190 = 1,230. Таким чином, кожний стандартний кубометр нафти із заданими вище параметрами в пластових умовах має об`єм 1,2717 м³.

7. І на останньому етапі розрахунків визначаю усадку нафти при її дегазуванні У_д являє собою зменшення об`єма внаслідок втрати розчиненого газу, яке віднесене до об`єму тої ж нафти, що насичена газом:

Уд = (bн – 1) / bн = (1,230 – 1) / 1,230 = 0,187 або 18,7 %

Після чого можна зробити висновок, що нафта, при підйомі на поверхню, внаслідок її дегазації втратить 18,7% свого об’єму. Значення знаходиться в межах норми, і після проведених розрахунків, можна стверджувати, що нафта доволі насичена газом.

Білет 6

6.1 Запечатування, руйнування та оновлювання покладів. Вплив стану покладу на пластову енергію та вибір режиму розробки.

6.2 РТ-умови в нафтогазоносних надрах. Види тисків. Прогноз гідростатичного тиску на проектній глибині.

Всі процеси, що протікають в надрах Землі, диктуються термодинамічною обстановкою, в якій знаходяться гірські породи та рідини і гази, що їх насичують. Головними параметрами, що визначають обстановку, є температура і тиск. Від них залежить ступінь ущільнення, цементації, перетворення порід, рухомість та енергетичний потенціал флюїдів, утворення, збереження і перетворення нафти і газу.

Пластовий тиск – тиск пластових флюїдів на вмісні породи, тобто тиск, під яким газ або рідина перебувають у вугільному пласті або гірській породі. Пластовий тиск розділяють на нормальний і аномальний. Перший знаходиться в прямій залежності від глибини залягання пласта, збільшується через кожні 10 м приблизно на 0,1 МПа (0,8 – 1,0 ат). Пластовий тиск, що значно відрізняється від гідростатичного, називається аномальним пластовим тиском.

Умовно гідростатичним називають зазвичай тиск умовного стовпа прісної води висотою від точки виміру до денної поверхні.

Вибійний пластовий тиск – тиск стовпа рідини з певною густиною, яка заповнює свердловину, на вибій цієї гірничої виробки; в експлуатаційних і нагнітальних свердловинах він визначається лише в умовах їх усталеного режиму роботи.

Р виб = Н   g

Геостатичним називається тиск, що створюється вагою вищезалягаючих гірських порід. Величина його залежить від товщини та густини порід.

Геодинамічним називається тиск, що виникає при горотворних процесах. Цей тиск діє відносно короткий час, але може досягати великих значень.