4.2 Принципи підрахунку запасів вуглеводнів методом матеріального балансу.
. Використовує зміни фізичних властивостей пластових флюїдів залежно від динаміки пластового тиску під час розробки.
Приймається, що кількість флюїдів, визначена за найбільш достовірними даними в початковий період розробки, зберігається весь час розробки та складається з видобутих та залишкових запасів.
Застосовуються два способи підрахунку: для режимів виснаження та напірних режимів. Режим виснаження. Прийнятний для режимів пружно-водонапірного, пружного, розчиненого газу, газової шапки та змішаного. Зниження пластового тиску просторово перерозподіляє в покладі нафту, газ і водні маси. При цьому змінюються характеристики флюїдів.
Для змішаного режиму, який включає всі елементи підрахунку запасів, використовується формула, де враховуються загальні запаси нафти, накопичений (сумарний) видобуток нафти, газовміст пластової нафти, при початковому тиску; середній газовий фактор, об'ємні коефіцієнти пластового газу, об'ємний коефіцієнт пластової нафти при початковому тиску; двофазний об'ємний коефіцієнт нафтогазової суміші, кількість води, яка вторглася у поклад на дату підрахунку, кількість закачаної у поклад води, сумарний видобуток води, кількість закачаного у поклад газу в стандартних умовах, відношення об'єму пор, зайнятих на дату розрахунку газовою шапкою, до об'єму пор, зайнятих нафтою, коефіцієнт водонасичення; коефіцієнти стисливості породи і зв'язаної води; зниження пластового тиску від початкового до поточного.
Пружноводонапірний режим. В цьому випадку відсутня газова шапка, вода не нагнітається, газовий фактор стабільний і рівний газовмісту (розчинності у пластовій нафті).
Пружний режим. Для цього режиму, коли разом із вказаними вище умовами відсутнє надходження води із законтурної області.
Для режиму розчиненого газу відсутня газова шапка, а пружні сили покладу дуже малі порівняно з енергією розчиненого газу.
Для природного газонапірного режиму, коли відсутнє нагнітання газу в поклад і напір води також відсутній, а пружні сили резервуару дуже малі порівняно із енергією вільного і розчиненого у нафті газу.
Напірний режим. Водонапірний або газонапірний режим забезпечують збереження приблизно постійного об`єму порового простору. Визначають поточний коефіцієнт нафтонасиченості пласта на дату підрахунку запасів нафти методом матеріального балансу для напірних режимів
де Qo, Qзал – початкові та залишкові загальні запаси нафти, м3; Vп.пр – об'єм порового простору покладу, м3; Кн поч, Кн пот – початковий і поточний коефіцієнти нафтонасиченості пласта, м3; θ – перерахунковий коефіцієнт пластової нафти; Qн – сумарний видобуток нафти на дату підрахунку запасів, м3.
4.3 Визначення в`язкості води. Поправки за температуру, мінералізацію та тиск.
Всі флюїди пручаються змін щодо їх форми, а багато твердих тіл мають властивість поступово деформуватися під дією прикладеної сил. Вплив двома поверхнями на флюїд, укладений між цими поверхнями, називається зусиллям зсуву, так як воно прагне деформувати флюїд. Зусилля зсуву, віднесене до одиниці площі, є напруження зсуву ().
В'язкість - властивість рідин чинити опір при взаємному переміщенні її часток, яке викликане дією зовнішньої сили, що прикладена до рідини. щодо іншої.
Абсолютна в'язкість визначається виразом:
Одиниці вимірювання:
пуаз (Пз) - одиниця
абсолютної в'язкості, в системі СГС г /
см-з (14,88 фунт / фут-с), сантіпуаз = 0,01
Пуаза; стокc (Ст) -
одиниця кінематичної в'язкості, в системі
СГС г / [(см-с) (г/см-5)]; сантистоксах = 0,01
Стокса; паскаль-секунда (у системі
СІ) = 10 пуаз.
Для початку вимірюванб необхідно знати: температуру, тиск, вміст розчинених солей у воді.
Для того щоб проводити усі подальші дії і працювати з графіком, температуру за Цельсієм необхідно перевести у градуси Фарейгейта: Т˚С = 0,556 (Т˚F – 32)
Спершу, за допомогою палетки 2.15, визначаю поправку за тиск. Коефіцієнт f рівен 1,027.
Далі, також за графіком, вираховується абсолютна в’язкість μ, яка = 0,88.
Для визначення в`язкості води використовується формула,
І в результаті отримується таблиця з:
Температура |
Тиск |
Вміст розчинених солей у воді |
Абсолютна в’язкість |
Поправочний коефіцієнт за тиск |
В`язкість води |
Білет 5