3.3 Визначення стисливості пластових вод, насичених та ненасичених вуглеводневими газами.

Стисливість води є функцією зовнішнього тиску і температури. При будь-якому фіксованому тиску стисливість спочатку знижується з підвищенням температури від кімнатної до приблизно 55 ° С, де вона досягає мінімуму, а потім, з подальшим зростанням температури, безперервно підвищується.

При будь фіксованій температурі стискальність знижується із зростанням тиску. Коефіцієнт ізотермічної стисливості визначається наступним виразом:

де V1; та V2 - обсяги води при тисках р1 і р2. Ставлення V2/V1 • - відносне збільшення об'єму води при зменшенні тиску від р2 до р1.

Стисливість води зменшується, коли вода містить розчинені вуглеводневі гази.

Щоб дізнатися стисливість води, спершу необхідно:

• Спершу, використовуючи графік, за пластовими умовами тиску 2500 та температурі 92 F розрахункова стисливість води становить 2,95*10^-6 (фунт/ дюйм²)^-1

Також, щоб перевести F y C, можна вихідне число – 32 *5/9;

Щоб перевести C y F, треба вихідне число*9/5 + 32

• Потім розраховувати V₂/V₁ за формулою: V2/V1 = [1 –(2,95*10^-6):(р₂ – р₁) ]

• Стисливість води зменшується, коли вода містить розчинені вуглеводневі гази. Тому, згідно із формулою

Білет 4

4.1 Класифікація нафтових і газових родовищ за запасами. Визначення генезису компонент газових сумішей неізотопними методами.

Класифікація газових родовищ за запасами. За запасами газу в млрд м³ вільних газів і нафти в млн. т виділяють скупчення

Унікальні – над 500; Те саме й для нафти в млн.т.

Найкрупніші (найбільші) – 100-500

Крупні (великі) – 30 -100

Середні - 10-30

Дрібні - 3-10

Дуже дрібні - 1-3

Найдрібніші до 1

Гази атмосфери і літосфери мають змішаний генезис. Для окремих газів існують прийоми визначення їх походження. Прасолов увів в обіход спеціальну формулу, щоб визначати частку мантійного компонента б-якого газа, який знаходиться в асоціації з гелієм.

Х м / х = m M / [ m M + (1 – m) K ], де х – вміст в асоціації газу, генезис якого визначається, окремого компонента, наприклад метану; Хм – вміст мантійногенного компонента в в складі газу ( в нашому прикладі метану); m – частка мантійного гелію; M – відношення концентрацій досліджуваного газу (метану) і гелію в мантії; за розрахунками і жаними геохімічних методів; К – відношення концентрацій тих же газів в земній корі.

Не дивлячись на приблизність вихідних даних, по окремих газах розрахунки за цією формулою дозволили одержати вірогідні результати. Тобто, одержані результати не суперечать іншим космо- і геохімічним даним та теоретичним моделям.

Є методи оцінки умовного віку газів у водногазових розчинах. Запропоновані в 30-х Савченко та Козловим. Засновані на визначенні вмісту гелію і природних радіоактивних елементів, при розпаді яких за певний час в породі утворюється відповідна кількість радіогенних газів, у тому числі гелій. При цьому враховуються колекторські й інші властивості породи, які впливають на перехід гелію у водний розчин та міграцію. Методи неодноразово вдосконалювались. Наприклад, в розрахункові формули вводились вмісти аргону, який вважався атмогенним. Гелій-аргоновий метод зараз визнається об`єктивним способом розрахунку відносного віку природних газових сумішей. Однак у випадках відкритих геохімічних систем він дає значні похибки.

*Вміст атмосферного азоту в природній суміші газів.N2 атм (%) = [Аr атм / N2 сум ] / 2,5,

Де Аr атм – вміст аргону в атмосфері; N2 сум – вміст азоту в пробі; 2,5 – коефіцієнт, який дорівнює відношенню концентрацій аргону й азоту (поділеного на 100), що розчинені у морській воді. Формула враховує, що атмосферне повітря потрапляє в осадову товщу головним чином шляхом розчинення в морській воді і подальше захоронення в осадах..

*Вміст «умовно біогенно-глибинного азоту N2 бг» в суміші газів, відібраних у приповерхневих умовах: Приймається, що загальна кількість азоту складена з компонент атмосферного та біогенного походження: N2 сум = N2бг + N2 атм;

За допомогою цієї формули іще кількох інших, можна оцінити, яка частка атмосферного повітря або азоту потрапила в глибинну пробу, відібрану в свердловині. Таке відбувається, коли розгерметизувався пробовідбірник, або відбулося підсмоктування атмосферного повітря під час переведення проби в лабораторну тару.